Знайдено кандидата на перехідну червону ганчірку імені бл. п. УГліча.

[esgalar-teren.livejournal.com]

Або як СССР примудрявся "заробляти" на "нуждаюшшіхся колхозах".

Черговий ісконий історєґ від наноклавіатури midgard_msk вирішив забороти ЖБ-фальсифікаторів не на користь Росіюшки і вивалив у своєму коментарі до істерики нашого заслуженого коневода і маршала Климушки цілу порцію докУментів з ісконного архіву. Треба думати, на підставі цих докУМентів сабж вирішив спробувати довести, що "нікакоґо Ґолодомора нєбьіло, а єво прідумалі ЖБ с цєлью фальсіфікаціі нє в пользу Росіюшкі і разъєдінєнія трієдінаґо браццкаґо народа".
На превеликий жаль, виваливши усю цю порцію докУментів, сабж, схоже, навіть не зробив спроби прочитати, що ж саме він вивалив. Власне, тому і вийшло у нього так, як завжди у ісконних історєґів: сам став у позу, сам себе відшмагав привселюдно, і сам же оголосив спасібодєдузапобЪєду.

Отже, по пунктах:
1) Під номером 1 у нас іде постанова СНК СССР №110 від 7 лютого 1932 р. "О семенной и продовольственной помощи к весенней посевной кампании". Уважно прочитавши цей документ, неможливо не звернути увагу на те, що:
а) пункт 1 про виділення "бєспроцєнтних ссуд" в мільярди пудів регіонам "подвєрґшімся засухє" не має ніякого відношення до України, адже у переліку цих регіонів УССР відсутня узагалі.
б) пункт 2 про виділення продовольчої допомоги колгоспникам аналогічно не має ніякого стосунку до України, адже і тут УССР у переліку відсутня.
в) пункт 3 про виділення мільярдів пудів кукурудзи і соняшника на розширення посівів колгоспам-совгоспам також стосунку до України не має. Хоча переліку цих колгоспів-совгоспів не наводиться, однак далі зазначається, що усі ці мільйони пудів мають бути розподілені Наркомземом разом з Наркомпостачем "по краям и к районам". Як можна з легкістю побачити, ні у 1932 році, ні до, ні після того ніяких "країв" у системі адміністративно-територіальних одиниць УССР не існувало. Існували такі "краї" виключно на території однієї-єдиної республіки тодішнього СССР - Російської СФСР. Так що у яких колгоспах-совгоспах якої такої складової частини СССР мали розподілятися ці мільйони пудів кукурудзи-соняшника, гадаю, усім зрозуміло.
г) пункт 4 про відпуск мільйонів пудів пшениці для посіву аналогічно не має ніякого відношення до УССР; тут також у переліку УССР відсутня узагалі.
ґ) пункт 5 стосується виділення вівса для розширення площ у тваринницьких совгоспах. Для споживання ким призначався цей овес, гадаю, зайвий раз пояснювати не треба. Так само, як і те, чиєю власністю у той час були оголошені оті "споживачі" вівса з тваринницьких совгоспів. Ну і у черговий раз звертаю увагу, що і у цьому пункті ні слова про УССР.
д) пункт 6 стосується виділення 1500 тис. пудів жита для "продовольствия новьім зерносовхозам / насеявшим в 1931 году/, рисо-совхозам и старьім зерносовхозам в недородньіх районах". На перший погляд - усе начебто складно й красиво: "родная партія заботіцца о нє мєнєє родньіх колхозах, вьідєляя ім аж 1, 5 млн. пудов ржі". Однак переводимо ці пуди у звичні для нас тонни і отримаємо усього-на-всього 24 570, 75 тонн. Куди конкретно ці двадцять чотири з половиною тисячі тонн мали "виділятися", з тексту абсолютно незрозуміло. "Недородньіе районьі" це явно не про УССР (до "умовно-недородньіх" в Україні можна віднести хіба що найпівнічніші райони, де поліські болота). Тому скоріше це знову "допомога" ісконним землям РСФСР, БССР при чому, скажімо так, у досить незначній кількості. Навіть, якщо чисто теоретично якась частина з цих 24 з половиною тисяч тонн і перепала на долю УССР, то це мізер.
є) пункт 7 і пункт 8 стосуються реалізації на практиці вищеперерахованих пунктів 1-6. Пункт 7 стосується Держбанку, а пункт 8 - Наркомпостачу.
е) пункт 9 стосується УССР, але виключно у частині "утверждения плана засьіпки семенньіх колхозньіх фондов яровьіх, зерновьіх культур" в кількості аж 9 500 тьіс центнерів (або 950 тисяч тонн!). Інакше кажучи, Наркозем намалював план створення запасу насіння зернових і ярових культур для подальшого посіву у кількості аж 950 тисяч тонн. На всю Україну. Товариші в СНК цей план затвердили. Підкреслюю: план. Як показує історія існування совка, затвердити "план" аж ніяк не означає, що цей план буде виконано.
ж) пункт 10 це чергове бла-бла-бла на тему підвищення соціалістичної пильності СНК та ісполкомам край/обл рівнів з метою реалізації пункту 9 на практиці.
з) пункти 11-13 та 15 - знову не мають ніякого відношення до УССР.
і) пункт 14 "заготовить сверх централизованного плана для снабжения семенами колхозов и совхозов 3 млн. пудов". Перелік цих колгоспів-совгоспів знову не конкретизується. У кого мали бути взяті ці "3 млн. пудів" "сверх плана", гадаю, теж зрозуміло - у власників селянських господарств, які не вступили до колгоспів. Враховуючи, що в 1931 році неурожай мав місце у 5 регіонах СССР: Західна Сибір, Казахстан, Урал, Середнє та Нижнє Поволжя, очевидно, очевидно, що абсолютну більшість з цих 3 млн. пудів мало бути забрано у інших регіонах. Ну і в тоннах згадані 3 млн. пудів - це 49 141, 5 тонн.
ї) пункт 16 - знову стосується реалізації на практиці пункту 14.
Отже підсумок: з усієї цієї постанови безпосередньо УССР стосується аж 1 пункт №9 (про затвердження запасу насіння культур) у кількості аж 950 тис. тонн, і, з великими натяжками у якійсь частині пункти 6 (виділення для продовольства 24, 5 тис тонн) і пункт 14 (додаткова заготовка понад план 49, 1 тис. тонн). Навіть, якби останні 2 пункти стосувалися виключно УССР, то й тоді виходив би дисбаланс - зібрали понад план 49, 1 тис. тонн, із них передали колгоспам-совгоспам на території УССР менше половини 24, 5 тис. тонн. Решту, скажімо так, "освоїли" або шляхом перерозподілу між "которьімі равнєє" або відправки за кордон.
Бажано також звернути увагу на дату - це лютий 1932 року. Яким чином цей докУмент має доводити, що "Голодомора нє бьіло" (восхитительный националистический бред (с) ісконний історєґ midgard_msk) схоже, не зможе пояснити навіть сам ісконний історєґ.
Отже, невідомо, що хотів наш ісконний історєґ довести цим докУментом, але, схоже, що він лишень добряче сам себе відшмагав у громадському місці на очах у здивованої публіки.

2) Документ під №2 у нас це: "постанова Ради праці і оборони "О сємссудє Украінє" від 20.3.1932 р. №256/96сс.
Знову звертаємо увагу на дату - березень 1932 р.
Документ стосується виділення УССР "бєспроцєнтной семссудьі" у кількості 1 350 тис. пудів ячменю. Два моменти:
а) 1 350 тис. пудів ячменю це у тоннах - аж 22 113, 675 тонн. На всю УССР.
б) виділене, це ніяка не "бєзвозмєздная помошч". Цю "ссуду", хоч і "бєспроцєнтную" потрібно було потім віддавати назад. Крім того, з заявлених 1350 тис. пудів - 750 тис. пудів мало бути виділено "за счет централизованньіх ресурсов в самой Украине", і 600 тис. пудів - за рахунок інших регіонів. Простіше кажучи, у 1931 році щось там "навиробляли" колгоспи УССР, якусь частину доблесні "хлібозаготівельники" назаготовляли у "приватних господарств", все це централізовано поклали у якісь "державні закрома", а тепер з усього цього аж 12 285 з копійками тонн типу "від щедрот" виділили "в відє ісключєнія" як "бєспроцєнтную ссуду". Колгоспам, звичайно, а ви кому думали?
Ну і, так, для інформації: "семссуда" - це виключно посівний матеріал. Тобто відпускається для того, аби його колгоспи-радгоспи засіяли у землю, зібрали урожай, який потім згідно "плану" товариші хлібозаготівельники заберуть у "закрома родіньі".

3) Документ під №3 - це телеграма Чубаря. Рік не вказано, скоріше за все, також 1932 р., при чому, судячи з змісту, не пізніше квітня місяця.
Суть: за планом "гарнцевий збір" у квітні мав дати 100 тис. тонн зерна, однак "поступления крайне слабьіе", у зв'язку з чим "расшіріть і уґлубіть" прінять всє мєрьі к максімальному усілєнію ґарнцєвоґо збора", одночасно в відє крайнєй мєрьі "разброніровать для нужд снабжєнія" аж 25 000 тонн хліба, плюс звільнити від варанту 30 тис тонн пшениці. Втім, "звільнити від варанту", це ще не означало, що ці 30 тис. тонн обов'язково мають піти "на нуждьі снабжєнія УССР". Вказане формулювання означало лише, що покупці, які раніше отримали право купити у певний строк ці 30 тис. тонн зерна за певною ціною, тепер такого права будуть позбавлені. А от на питання яким чином радвлада цима 30 тис. тонн збирається розпоряджатися документ, на жаль, відповіді не дає. Ну і до відома: гарнцевий збір - це "плата за помол и переработку в крупу зерна, за обдир риса, взимаемая в натуральной форме всеми государственными, кооперативными и колхозными мельницами и крупорушками...  До 1933 он был одним из основных источников зерна для внутриреспубликанского обеспечения городского населения.". Простіше кажучи, знову напланували одне, а селяни/колгоспи у квітні 1932 року змололи менше зерна, ніж запланували, тому, щоб "пролетаріат" у містах не протягнув ноги, постановили "расшіріть і уґлубіть гарнцевий збір" і виділили ще якусь кількість хліба з держзапасів. 25 000 тонн, прямо скажімо, теж зовсім не багато. Звернімо увагу, що стосується ця телеграма міського населення, а сільського, яке у той час становило більшість населененя УССР, якщо й стосується, то виключно у контексті "усілєнія гарнцєвоґо сбора".

4) Документ під №4 - постанова СНК СССР "О продкультурах" від 03.5.1932 р. №637/157сс.
Безпосередньо України стосуються пункти 1 та 9-10.
а) пункт 1: повернути з портів 15 000 тонн кукурудзи і 2000 тонн пшениці.
б) пункт 9: завезти в Україну повернуте з портів збіжжя плюс додатково завезти з ЦЧО - 4 млн. пудів зерна (аж 65 522 тонни!) - разом аж 82, 5 тис. тонн.
в) припинити вивіз хлібу з УССР в Закавказзя.
Знову звертаємо увагу на дату - травень 1932 р. Кількості поставленого збіжжя просто зашкалюють. Ну і заборона вивозу стосується виключно території Закавказзя, а не "заборони вивозу узагалі". Тобто, якщо читати те, що написано у докУменті: в Закавказзя "зась", а у всі інші напрямки згідно раніше затверджених планів. "Соціалістічєская законность" у дії.

5) Далі протягом літа-осені-зими 1932 року у нашого історєґа (і у совкодрочерів на сайті, звідки він це потягнув) йде "провал", і наступний докУмент вже датований лютим 1933 року:
постанова ЦК ВКП(б) і СНК СССР "О семенной и продовольственной помощи колхозам и совхозам Украиньі" від 18.2.1933 р.
Тобто, оцініть совковий "гуманізм" у всій красі: спочатку протягом посівної 1932 р. якийсь мізер там виділяли. Потім наприкінці літа - восени згідно "плану" витиснули з колгоспів і індивідуальних господарств все, що можливо і неможливо, за осінь-зиму 1932/1933 рр. люди по селах або повмирали, або ледь животіли, або усіма правдами-неправдами намагалися утекти у міста, десь у лютому місяці до "гуманістів" з ЦеКакі дійшло, що такими темпами наступного року нікому буде у колгоспах-радгоспах працювати, і вони типу вирішили "оказать помощь". Правда не усім, а виключно "колхозам и совхозам". Правда, тим, хто вже повмирав, толку з тієї "помощи колхозам и совхозам" було, як від припарок.
Що ж, тепер подивимось на цю, просякнуту "гуманізмом" постанову прискіпливіше:
а) "отпустить колхозам и совхозам по Украине семссуду в 20 300 тьіс пудов. В тоннах це аж 332 524, 15 тонн. На всю УССР. Цільове призначення: знову засіяти в полях, зібрати урожай, а далі хлібозаготівельники приїдуть і заберуть його згідно плану назад в "закрома родіньі" і освоять, як партія і СНК скажуть. Думаю, зайве нагадувати, що доблесні чекісти-гуманісти зроблять з тими, хто використає цю "сємссуду" не за цільовим призначеням - наприклад, роздасть голодуючим.
б) дозволити використати існуючі запаси відходів у кількості 3 млн. пудів та додатково 1 млн. пудів овсу. На допомогу голодуючих? Фіг вам. "для оказания фуражной помощи колхозам для поддержания рабочих лошадей". В тоннах це товариші "гуманісти" з ЦєКаКі "розщедрилися" аж на 49 141, 5 тонн різних відходів і аж 16 380, 5 тонн. вівса. На всю УССР. Для конячок, а ви що, думали для голодуючих селян?
Про "нуждаюшшіхся" партія і уряд теж "не забули". Від щедрот виділено їм було аж 2 300 000 пудів зерна (жита і кукурудзи) або 37 675, 15 тонн на всю УССР. Щоправда, радянський "гуманізм" і тут явив усю свою багатогранність. Усі ці "мільйони пудів" призначалися по-перше, "нуждаюшшімся колхозам", "сельскому активу", а також "рабочим совхозов, МТС и МТМ". Сільський актив - це різні комунізди-космобольці, товариства "незаможників" та інші "добровільні помічники" радвлади у нелегкій справі хлібозаготівлі та загону "несвідомого селянства" у "прогресивні колгоспи".  По-друге, і тут усі ці мільйони пудів це теж "ссуда на период весняних польових робіт": тобто, ми типу вас від щедрот державних закромів кинули кістку, а тепер ви повинні все швиденько і ударненько засіяти, зібрати врожай, ми у вас його згідно "плану" знову засиплемо у "закрома родіни", а з того, що вам залишиться, ви ще у ті ж самі "закрома" отриману "ссуду" нам і повернете. Плюс до того, "ссуда" хоча й формально безпроцентна, однак "административньіе и транспортньіе расходьі" при поверненні будуть нараховані у розмірі 10 пудів з кожних 100 пудів. Простіше кажучи, формально "беспроцентную ссуду" колгоспами-незаможниками та іншими робітникам МТС/МТМ фактично буде отримана під 10%, при чому навіть не річних (адже зерно зберуть у липні-вересні у залежності від області, і тому десь найпізніше у жовтні-листопаді ця "ссуда" буде повернута. Тобто фактично, покористуються вони цією "беспроцентной ссудой" десь так під 12-14% річних
Звичайно, це все виключно "адміністративні і транспортні витрати", адже ну не може ж "пєрвоє в мірє ґосударство рабочіх і крєстьян" на своїх "рабочіх і крєстьянах" нажіваться, як якийсь там капіталістичний буржуй-кровопивця. Колгоспникам, щоправда, від цього не легше, адже як ці витрати не назви, а платити їх все-рівно доведеться.
Зайве нагадувати, що приблизно у цей самий період інші країни давали позики СССР зі ставкою у 5-6% річних, тобто, удвічі нижчою ніж формально "безпроцентні" радянські "продовольственньіе ссудьі" з адміністративними і транспортними витратами. Отака вона, радянська "беспроцентная ссуда" для "нуждаюшшіхся колхозніков".

6) Наступний "документ" №127/106 "О продссуде Украине":
Дата знову не вказана, судячи з контексту, це десь так травень 1933 р. Відпущено ще додатково 1 млн. пудів жита "продовольственной помощи колхозам" Донецької, Дніпропетровської, Одеської областей, увага, "на условиях, установленньіх по ранее отпущенньім ссудам". Тобто, "ссуда" та ж сама формально "беспроцентная" с "зашитими" 10% адміністративних і транспортних витрат. Тільки тепер уже десь так під 20% річних (період користування "ссудой" зменшується десь так з червня по листопад). Ставки по закордонних кредитах для СССР, нагадую, ті ж самі 5-6%. Прокляті буржуї-кровопивці "заробляли" на "ґосударствє рабочіх і крєстьян" десь так рази в 4 менше, ніж це "ґосударство рабочіх і крєстьян" заробила на власних "крєстьянах". От вам ще раз "гуманізм" ЦєКаКі у всій красі.
Ну і, щоб остаточно закрити питання, 1 млн. пудів жита "продовольствєнной помощі" це у тоннах усього лишень 16 380, 5 тонн. На три області.

7) Нарешті, останній "документ": №139/118 "О продовольственной помощи Украине":
Ті ж яйця у профіль: додатково 500 тис пудів жита "продпомощи" 4 областям (Київська, Харківська, Чернігівська, Вінницька) на "условиях ранее отпущенной продссудьі". Тобто, ті ж самі 10% адміністративних і транспортних витрат / фактично близько 20% річних.
В тоннах на 4 області - аж 8 190, 25 тонн.

Висновок з усього цього такий:
а) спочатку на період "посівної" для УССР у 1932 році було виділено загалом "від щедрот" ЦєКаКі та інших Наркомземів аж щонайбільше близько 100 тис тонн зерна і 25 000 тонн хліба (для міського робітничого класу). На всю УССР, підкреслюю. При чому, значною мірою, це "перерозподіл" минулорічного "централізовано заготовленого зерна" власних резервів УССР. Вся ця "ссуда" по-радянські ніяким чином не скасовує, та не змінює затвердженого плану хлібозаготівель.
б) потім восени 1932 року згідно плану хлібозаготівель зерно у колгоспів і індивідуальних господарств "хлібозаготівельники" забрали і "освоїлі" в "закромах родіни". За осінь-зиму 1932/1933 рр. люди в селах або повмирали, або захворіли на дистрофію чи інші хвороби, пов'язані з недоїданням, або намагалися втекти з сіл у міста.
в) наприкінці зими 1933 р. до "гуманістів з ЦєКакі та інших ВєКаПєБє" "дійшло", що насінневого матеріалу для нової посівної у колгоспів обмаль, а сіяти це зерно у колгоспах вже мало кому лишилося. Тоді "гуманісти" вирішують надати "допомогу" посівним матеріалом у кількості 332, 5 тис тонн (на всю УССР), і на прокорм коней і колгоспників, відповідно 67 тис. тонн різних відходів і вівса (коням) і близько 24, 5 тис. тонн (колгоспникам та іншому "активу"). При чому надають вони цю "допомогу" не просто так, а на умовах "социалистической беспроцентной ссудьі", яка цим "потерпаючим колгоспникам" коштуватиме десь так 12-20% річних. Тобто, "гуманістична" радянська влада спочатку довела людей до "нужденности", а потім на них же ще й заробила у 2-4 рази більше!, ніж на цій соввладі заробляли у цей же період "прокляті капіталісти". Зайве нагадувати, що тим, хто вже помер восени-взимку 1932-1933 рр. від голоду, усі ці "бєспроцентньіє ссудьі" вже були не потрібні й повернути їх до життя не могли.

Так що, наш черговий ісконний історєґ у черговий раз сам себе відшмагав і "кинув косточку" тільки продемонстрував "гуманізм" товариша Молотова-Сталєна та інших Куйбишевих-Косіорів у всій красі.
Тому сабжу вручається перехідна червона ганчірка з профілем такого улюбленого ним Сталєна, і на майбутнє рекомендується вивчати історію своєї найкращої у світі країни на прикладі кінофільму "АдміралЪ".