
"На фоне величественных панегириков, которые митрополит Андрей на своем долгом веку успел пропеть и Францу Иосифу, и Николаю II, и Адольфу Гитлеру, и Иосифу Сталину Шептицкий нередко предстает как духовный вождь всего народа, как "украинский Моисей".
Полностью http://www.anti-orange-ua.com.ru/content/view/1676/48/

Ю.Д.Романовский. "Украинский сепаратизм и Германия".Токио.1920.с.8.
no subject
Date: 2016-01-19 11:24 am (UTC)no subject
Date: 2016-01-19 11:24 am (UTC)На фото: гитлеровские фашисты передают Тихвинскую икону Божией матери Псковской православной миссии в годы Великой Отечественной войны (1943 год)
no subject
Date: 2016-01-19 11:40 am (UTC)no subject
Date: 2016-01-19 11:42 am (UTC)no subject
Date: 2016-01-19 11:44 am (UTC)no subject
Date: 2016-01-19 11:46 am (UTC)no subject
Date: 2016-01-19 11:48 am (UTC)no subject
Date: 2016-01-19 11:48 am (UTC)no subject
Date: 2016-01-19 11:49 am (UTC)Это настолько распространено, что можно читать и в укросети.
no subject
Date: 2016-01-19 11:51 am (UTC)Это же румынский после лоботомии.
no subject
Date: 2016-01-19 12:02 pm (UTC)По поводу самого Андрея комиссия присуждающая Праведника уже собиралась в Израиле больше 13-ти раз, но хотя документально доказано, что Андрей Шептицкий спас 150 евреев, но и раньше СССР и сейчас Россия давят на евреев и поэтому положительное решение ещё не принято. .
no subject
Date: 2016-01-19 12:04 pm (UTC)Один из спасенных (ребе Кахане, который потом был главным раввином Аргентины и главным раввином ВВС Израиля) написал об этом книгу.
no subject
Date: 2016-01-19 12:19 pm (UTC)За час свого служіння значно розбудував греко-католицьку церкву як в Україні, так і за кордоном. Будучи одним із найбагатших людей Галичини, щедро спонсорував українські культурно-просвітницькі товариства, надавав стипендії молодим митцям. У 1905 заснував Національний музей у Львові і придбав для нього велику кількість експонатів. Підтримував українську економічну діяльність, сприяв відкриттю кооперативів. Як Галицький митрополит був депутатом Віденського парламенту та Галицького сейму, які однак не часто відвідував.
Зазнавав утисків більшовиків. Зокрема у 1939 році НКВДисти розстріляли його брата Лева і всю його сім'ю в родинному маєтку Шептицьких у Прилбичах."
О как!)
no subject
Date: 2016-01-19 12:25 pm (UTC)Прикольно. Кацапездалы ищут демонов в истории чужого народа, в то время, когда один всем известный герой россии ялозит им хуем по губам.
Уж лучше поскачу.
no subject
Date: 2016-01-19 12:40 pm (UTC)Прихую там Шептицький, скатина?
no subject
Date: 2016-01-19 03:40 pm (UTC)Хай він сам свідчить, хто він є...
“Мусімо себе пізнати, хоч у многім ми є подібні... У них відправа така сама, як у нас, вони називають себе “православними”, і ми “православні”. Наше православіє є церковне, їх – державне... (З проповіді 6 вересня 1914 року у Волоській церкві в щойно окупованому російськими військами Львові).
“Всі розпорядження радянської влади, що надходять, є цілеспрямованими тільки на те, щоб нас упокорити, пригнобити та знищити. Наїхала до нас з Києва та Москви ціла група урядовців, канцеляристів та уповноважених, які самі не знають, що мають робити, й мішаються до всього. ...Виглядає, що більшовицькі урядовці мають владу вбивати людей без того, щоб їх кликано до відповідальності...Число арештів з дня на день зростає, навіть по селах ніхто не знає про долю в’язнів, яким заборонено нести всяку поміч. Більшовики чваняться, мовляв, прийшли спасати і визволяти Україну, а на ділі вони всякими способами намагаються тільки поневолити й руйнувати...” (з таємного листа А.Шептицького до Риму від 26 грудня 1939 року).
Було й те, що закидають і сьогодні “доброзичливці” України...
“Побідоносну німецьку армію, що зайняла вже майже цілий край, вітаємо з радістю і вдячністю за освободження від ворога...” (з виступу митрополита перед духовенством і віруючими 5 липня 1941).
Втім цей виступ був першим і останнім. Новий ворог швидко довів, що він не кращий від попередніх. В особистому житті самого А.Шептицького сталися втрати – брата Леона вбили більшовики, брата Олександра стратило гестапо.
І тоді прийшло таке.
“Людина, що проливає неповинну кров свого ворога, політичного противника, є таким самим чоловіковбивником, як людина, що це робить для грабунку... Не треба Україні інших ворогів, коли самі українці українцям вороги, що себе взаємно ненавидять і навіть не встидаються вже тої ненависті...дійшли до того ступеню партійної ненависті, шо рішаються на пролиття крові...” (з пастирського послання “Не убий” від 10 грудня 1942)