Московський цар і запорожці

[ivanko333.livejournal.com]

В 1620 році посланці від черкас-запорожців приїхали до царя на переговори і привезли 2 татарських військових полонених які були захоплені в військовому поході на Крним

Що зробив цар
1) відмовився їх прийняти аргументуючи, що у нього Богомілля
2) насварив воєвод з Путивля які пропустили козаків до Москви і пообіцяв, що якщо вони таке же раз зроблять то їм буде недобре
3) відпустив до хана відданих йому татар
4) написав  брату своєму хану листа  зі словами, що ось він викупив у цих козаків цих татар і повертає їх хану і взагалі це була ініціатива цих поганих козаків

1620,  лютий.

 грамоти  царя  Михайла  Федоровича  кримському  ханов

Джанібек-  Гірею  з  виправданням  щодо  прийом

запорозького  посольства.

.  25 ...  Обявляем  вам,  брату  нашему.  Писали  к  нам,  нашему  ц.  в-ву,  из  наше¬

о  украинного  города  ис  Путивля  воеводы,  что  едут  к  нам  из  Запорог  о

черкас  запорожских  посланцы  их,  а  с  нами  два  человека  крымских  по¬

лоняников,  а  взяли,  де,  тех  людей  в  ваших,  брата  нашего,  крымски

улусах  сее  осени.  И  мы,  великий  государь,  тех  наших  людей  велел

были  у  черкас  окупить,  а  их  были  велели  отослати  от  Путивля  назад  и

54

осолства  их  слушати  не  велели.  И  путивлские  воеводы  писали  к  нам

что  //

.  26  тех  ваших  людей  черкасы  на  окуп  не  дали,  и  они  тех  черкас  и  сь  язык

отпустили  к  нам  к  Москве.  И  мы,  великий  г-рь,  на  воевод  путивльски

за  то  положили  нашу  опалу,  что  они  без  нашего  указу  тех  черкас  к  на

отпустили,  и  велели  есмя  тех  черкас  из  нашего  государства  выслати  з

рубеж,  воротя  ис  под  Москвы,  а  к  Москве  пропустить  не  велели.  А  ва¬

ших,  брата  нашего  людей,  дву  человек  для  вашие,  брата  нашего,  любв

велели  у  них  выкупить  немалою  ценою  и,  пожаловав  их  нашим  царски

жалованьем,  отпустити  велели  к  вам,  брату  нашему...  А  то  вам,

.  27  брату  нашему,  //  Джанбек-Гирееву  цареву  величеству  обявляем,  чт

нашего  повеленья  на  то  не  было  и  вперед  не  будет,  а  те  черкасы  воева¬

ли  улусы  ваши  по  умышленью  полских  и  литовских  людей  и  языков  

нам  прислали,  хотя  нас,  великого  государя,  с  вами,  братом  нашим,  те

ссорить  и  дружбе  нашей  и  любви  тем  помешку  учинити.  Да  и  ваш

люди,  которые  приведены  в  языцех,  в  роспросе  нашим  приказным  лю

дем  сказывали,  что  они  у  черкас  в  розговорех  слыхали  не  одинова,  чт

они  хотят  наших  послов  и  казну  громити,  чтоб  им  меж  нас  ссылка  поме

шати.  И  вам  бы,  брату  нашему,  то  ведати  и  от  них  беречися...

.  123.  1620  г.  Д.  2.  Лл.  25—27.  Отпуск.