urb_a | Свидомые подделки - неизменный атрибут украинства (Reply)

Не далее как 14 января я опубликовал отрывки из "Козацких дум", которые наглядно показывали наличие общерусского национального самосознания предков современных украинцев. Никто не предполагал, что нынешние их потомки пойдут во все тяжкие, лишь бы это самосознание похоронить. Но подлость заключается в том, что хоронят они это сознание с использованием подтасовок, подделок и вранья. Это, собственно, и так всем известно.

Наглядное подтверждение этому как раз и случилось в комментариях к статье про "Козацкие думы", где свидомый самоук deratisator оставил комментарий следующего содержания, надеясь показать, что в этих думах уже тогда отражались современные представления укросвидомых о клятых москалях:

"По "руссссссссских " в українських думах:

Ой чи добре пан Хмельницький починав,
Як з берестецького року всіх панів-ляхів на Вкраїну
На чотири місяці висилав
І велів панам-ляхам на Вкраїні чотири місяці стояти,
Ані козаку, ні мужику ні жадної кривди починати.
Да вже ж пани-ляхи на Вкраїні три місяці стояли;
Стало на четвертий місяць повертати,
Стали пани-ляхи способ прибирати:
Од козацьких, од мужицьких комор ключі одбирати,
Над козацьким, над мужицьким добром господарями
знаходжатись.
То вже де бідний козак
Розгадає п'ятак,
То нельзя по улиці пойти, погуляти,
Щоб у корчмі п'ятак прогуляти.
То вже не один козак, доброго клича і луччої руки, один
шостак розгадав,
Да й той к катовій матері у корчмі прогуляв.
То вже ж, каже, лях містом іде,
Як свиня ухом веде.
То лях до корчми приходжає,
Як свиня, ухо до корчми прикладає,
А слухає лях, що козак про ляхів розмовляє.
То лях у корчму убігає
І козака за чуб хватає,
То козак козацький звичай знає:
То будто до ляха медом, вином і оковитою горілкою припиває,
А тут ляха за чуб хватає
І скляницею межи очі морськає,
І келепом по ребрам торкає:
«Не лучче б тобі, ляше, преуражий сину, на Вкраїні
з жінкою спати,
Аніж в корчму входжати?
Да вже ж на Вкраїні не одна жінка курку зготувала,
Тебе, ляха, кручого сина, на ніч чекала!»
То вже ж, каже, козаки й мужики
У неділю рано, богу помолившись,
листи писали,
В листах добре докладали
І до пана Хмельницького у Полонне посилали:
«Ей, пане Хмельницький,
І отамане чигиринський,
І батько козацький!
Звели нам під москалей тікати
Або звели нам з ляхами бунт великий зривати!»
То Хмельницький листи читає,
До козаків словами промовляє:
«Ей, стійте, діти,
Ладу ждіте!
Не благословляю вам ні під москаля тікати,
Ні з ляхами великого бунту зривати».
То вже ж Хмельницький до козаків приїжджає
І словами промовляє:
«Ей, нуте, діти, по три, по чотири з куренів вставайте,
І до дрючків і до голобель хватайте,
І ляхів-панів у нічку у Четвертеньку так, як кабанів,
заганяйте!»
То вже ж із куренів по три, по чотири вставали,
До дрючків і до оглобель хватали,
І ляхів-панів так, як кабанів, у нічку [у] Четвертеньку
заганяли,
То вже ж один козак лугом біжить,
Коли дивиться у кущ, аж кущ дрижить;
Коли дивиться у кущ, аж у кущі лях, як жлукто, лежить.
То козак козацький звичай знає,
Із коня вставає
І ляха за чуб хватає,
І келепом по ребрах торкає,
То лях до козака словами промовляє:
«Лучче б, козурю, могли мої очі на потилиці стати,
Так би я міг із-за річки Вісли на Вкраїну поглядати»"

И даже по моей настойчивой просьбе указал ссылку на первоисточник публикации этой думы:

Посмотев свидомые Интернеты, я убедился, что эта "дума" со ссылкой на данное издание публикуется регулярно.
Но есть один нюанс. Свидомые забанены в гугле, а мы нет. Поэтому мы нашли в Google-books данную книгу.

Вот что там написано на страницах 51-56. Естественно, ни о каких москалях там речи нет.