Шептицький, Сліпий, Хомишин та інші
Sep. 2nd, 2012 01:36 amЗакінчивши нарешті з Целевичем і його показами, переносимося на кілька років вперед, до осені 1944 року. З одного боку, чимало за той час помінялося – Львів побував німецьким і знову став радянським, не стало деяких наших попередніх знайомих (того самого Целевича та й митрополит доживає останні дні), але й з’явилися нові, котрі досі так яскраво себе не маніфестували (мається на увазі певний особник, відомий як Карін-Даниленко ). З іншого ж боку – ніби й далі триває 1939 рік і знову виникають ті самі суперечки про мову, походження митрополита Шептицького та стосунки між «більшовиками» (увага! вони вже намагаються так не називатися) та місцевим населенням.
Отож, презентую «Оперативне повідомлення 5-го відділу 2-го Управління НКДБ УРСР про митрополита УГКЦ Андрея Шептицького та його оточення». Хто автор цього повідомлення, невідомо, ясно тільки те, що він одночасно «стукає» і на УГКЦ і на тих, хто стукає на УГКЦ. Розмовляє він з Г.Костельником. Причетність доктора Габора до дивізії «Галичина» не є ніяким секретом. Сам він пояснює цей факт так: дивізію організовували, щоб врятувати ту молодь, якій загрожували ще гірші речі типу розстрілів, ув’язнення і примусових робіт під бомбами, були цілковито певні, що на фронті дивізію не використають і саме тому він і послав туди двох своїх синів. Зрештою, командування дивізії намагалося домовитися з більшовиками, щоб перейти на їх бік, а, діставши відмову, дивізійники переважно пішли в бандерівці. Що, звичайно, куди менше зло і саме так сприймається обома співрозмовниками.
Щоб церква якось вплинула на бандерівців – вибачте, але спершу дотримуйтесь власних обіцянок про амністію, а то тих, хто з’являється з повинною, відправляють «на далекий восток – в Сибирь». Ми ж, себто церква, не маємо особливого впливу на бандерівський ліс, хоча й маємо вплив на маси.
І тут починається сам цимес.
( прекрасные дипломаты, но голодранцы, все берут, все дерут, на все смотрят с завистью )



