(no subject)

[proben]

 "По цій дорозі через поле ми теж вивозили людей зі Слов'янська. З обох сторін стояли снайпери. Ополченці віджали в нас три машини, але хоч волонтери, Слава Богу, живі", – розповідає місцевий пастор Петро Дудник.

Він – легендарний волонтер, який впродовж усього періоду окупації вивіз три тисячі біженців із рідного міста. Ми їдемо по дорозі з Ізюму до звільненого Слов'янська. Почувши слово "звільнений", Петро швидко мене поправляє: "Якби було б справді звільнення – від Слов'янська б нічого не залишилось. Ополченці несподівано просто пішли".

Петро Дудник

Чоловік показує на поле, за яким видніються житлові будинки. "За ними стояли закопані пушки і та-ак лупили по місту..." – стискає кулак Дудник, поки ми під'їжджаємо до чергового укріпленого блокпосту з бетонними блоками і простреленими мішками з піском.

( Читати далі... )

Русский человек смертен. Плохо то, что он иногда внезапно смертен в Украине. ©

[mysliwiec]

© М.Булгаков:
Да, человек смертен, но это было бы ещё полбеды. Плохо то, что он иногда внезапно смертен, вот в чём фокус:

В Москве ''внезапно умерли'' 14 десантников
В российской столице в условиях небывалой секретности похоронили со всеми воинскими почестями 14 военнослужащих 45-го полка специального назначения Воздушно-десантных войск.
По официальной версии командования, все они в момент своей смерти "находились в отпуске" и, конечно же, "не участвовали в боевых столкновениях на территории Украины."

...вот в чём фокус.



Прощание со "случайно и одновременно умершими в отпуске" военнослужащими ВДВ проводилось в клубе их воинской части.
Пришедшие на траурную церемонию родственники принципиально не давали
никаких комментариев на камеру, а командование 45-го полка ВДВ тем более хранило строгое молчание.


Источник: