Два символи однієї України

[deratisator.livejournal.com]

Мій давнй опонент Мірра Сендерівна Брєднік щось написало про символи України, причому як завжди неоковирно, незграбно, бесталанно, тобто у властивій їх манері.
Хотілося би викласти власну точку зору на символіку тодішньої (та й сьогоднішньої) неньки.

"Подвійне коло" (с) України

Передивляючись статтю про визволення України від гітлерівських загарбників, побачив знайоме прізвище:

БОЙОВІ ДІЇ У ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ ТА В КАРПАТАХ
... 14-15 квітня в оборонних боях поблизу с. Великий Ходачків Козівського району екіпаж танка під командуванням гвардії лейтенанта з Дніпропетровщини М.Г. Карпенка, відбиваючи атаку противника, знищив 7 танків, 3 бронетранспортери і багато гітлерівців. У травні М.Г. Карпенко удостоєний звання Героя Радянського Союзу, а через два місяці його не стало. Похований відважний танкіст у Тернополі.

http://www.peremoga.gov.ua/index.php?2141005000000000050

Пошукав ще по прізвищу "Карпенко", знайшлося особисте підтвердження дійсності існування цієї людини знайшлося:
Мой дед - Карпенко Николай Григорьевич, командир танкового взвода сгорел в танке в ходе освобождения города Тернополь Западной Украины в 44-м. Герой Советского Союза посмертно. Так выглядит памятник, установленный в его и моего отца родном селе Червоном Яру, что на Днепропетровщине, где сейчас и живет мой отец.
9 Мая позвонил Боб, он сейчас служит в Тернополе и рассказал, что нашел в Тернополе место захоронения деда, сам я на Западной еще не бывал. Это находится на Холме Славы, где братская могила, но у Николая Григорьевича отдельная с плитой, как оказалось он взводом прорвался в авангарде наступления и почти 2 недели без воды и пищи оборонял занятый участок против подразделений дивизии Вермахта "мертвая голова". Лично сжег несколько Тигров и бронемашин. После гибели немцы сами похоронили его со всеми воинскими почестями. Солдаты...

http://svvptau.borda.ru/?1-4-0-00000031-000-0-0

А потім ще тут - http://www.peremoga.gov.ua/index.php?4501000118380000010:

Карпенко Николай Григорьевич, род. 20.4.1914 в с. Червоный Яр ныне Софиевского р-на Днепропетров. обл. в семье крестьянина. Украинец. Член КПСС с 1939. Образование н/среднее. В Сов. Армии с 1941.

В боях Вел. Отеч. войны с 1942. Окончил Сталингр. Танк. училище в 1944. Ком-р танка 53-й гв. танк. бригады (6-й гв. танк. корпус, 3-я гв. танк. ар­мия, 1-й Укр. фронт) гв. лейтенант отличился 14-15.4. 1944 в оборонит. боях у с. Велицкий Ходачков (Козовский р-н Терноп. обл.). Его экипаж, отражая атаки пр-ка, уничтожил 7 танков, З БТР и мно­го живой силы врага. Звание Героя Сов. Союза присвоено 24.5. 1944. Нагр. орд. Ле­нина, Отечественной войны 1 ст., Крас­ной Звезды.

Погиб 14.7.1944. Похоронен в Тернополе. В городском парке Славы установ­лен обелиск. Именем Героя названа ули­ца.

Ось така досить звичайна для тих часів історія. Історія масового героїзму українських воїнів у боротьбі проти гітлерівських агресорів.

Незвичайність у самому прізвищі "КАРПЕНКО".
Бо в історії України це прізвище існує і в такому контексті:

Карпенко Дмитро - "Яструб"
З с. Слов'янська, Полтавської області, старший летененант Червоної Армії, втiк з нiмецького полону в УПА, командир куреня "Сiроманцi", який складався виключно з членiв ОУН – випускникiв військової школи ОУН "Тигри" (створена в червнi 1943 на Станиславiвщинi)[152, П.Арсенич]. 30.9.1944 провiв переможний бiй пiд Угневом - вiдбито 22 атаки 18-ї бригади ВВ НКВД [199]. Вночi 17.12 1944 атакував райцентр Новi Стрiлища. Спалено будинки НКГБ, НКВД, районного комітету КП(б)У, тюрми та iн. Звiльнено 40 в'язнiв, вбито 45 ворогiв, у т.ч. начальник НКГБ. У повстанцiв 5 вбитих, серед них i Карпенко. [203]. Перший серед старшин УПА нагороджений Золотим Хрестом Заслуги 1 кл. (посмертно) [152]. Був координатором iнтернацiональних вiддiлiв при штабi УПА [ШП 3.5.01, О.Тищенко].

http://oun-upa.org.ua/encyclopaedia/k.html

КАРПЕНКО ДМИТРО [псевд. Яструб; бл. 1907 (за ін. дан., 1920) - 17.12.1944] - український військовий діяч, майор Української Повстансь­кої Армії. Н. на Полтавщині (за деякими дан., у Полтаві). На поч. радянсько-німецької війни 1941-45 - лейтенант Червоної Армії. В 1943 приєднався до підпільного осередку ОУН у районі Одеси. З серпня 1943 - рядовий стрілець у курені “Гайдамаки”, згодом - політвиховник сотні “Сіроманці”. З осені 1943 очолив сотню “Сіро­манці” (Воєнна Округа “Лисоня” УПА-Захід) на Тернопільщині. Навесні-влітку 1944 відділ К. вів бої з формуваннями польської Армії Крайової на Холмщині (у складі ВО “Буг”) та радянськими партизанами в р-ні Рави-Руської. Організатор інтернаціональних куренів УПА, які складалися з грузинів, узбеків, азербайджанців, росіян. Загинув у бою з відділами НКВС за селище Нові Стрілиська на Дрогобиччині (тепер Львівська обл.). Постановою Української Головної Визвольної Ради від 30.5.1945 першим з старшин УПА нагороджений Золотим Хрестом Бойової заслуги першого ступеня (посмертно). http://history.franko.lviv.ua/IIk_2.htm

Карпенко Дмитро – «Яструб» був хорунжим Української Повстанської Армії. Народився на Полтавщині. Був колишнім старшим лейтенантом танкових війcьк Червоної Армії. Після втечі з німецького полону в 1943 році приєднався до ОУН. Воював рядовим стрільцем в курені «Гайдамаки». За проявлену відвагу та організаторські здібності командування УПА доручило Яструбу очолити новостворену сотню «Сіроманці», яка складалася переважно з випускників військової школи ОУН «Тигри», і невдовзі зросла до розмірів куреня. Це був один з найбільш боєздатних підрозділів УПА. «Сіроманці» зводили завзяті бої з поляками, німцями, загонами НКВС. Найбільш уславлений бій командир Яструб провів 30 вересня 1944 р. під Угневом, що на Львівщині, проти переважаючих сил НКВѫѳроманці» відбили 22 ворожі атаки і вирвалися з ворожого оточення. Вночi 17.12 1944 «Сіроманці» атакували райцентр Новi Стрiлища. Спалено будинки НКГБ, НКВД, парткому, тюрми та iн. Звiльнено 40 в’язнiв, вбито 45 ворогiв. У повстанцiв 5 вбитих. В цьому бою повстанці втратили і свого командира, який загинув геройською смертю. Перший серед старшин УПА нагороджений Золотим Хрестом Бойової Заслуги 1 класу - найвищої нагороди УПА (посмертно).http://ukrnationalism.org.ua/news/?n=3517Два українці, два мужні вояки, два східняки-Карпенки.
Обидва - Герої.
Обидва нещадно боролися з ворогами України.
Обидва віддали за це своє молоде життя.
Обом – честь і шана українського народу.
Оце і є справжня Україна.

P.S. Але свою зірку Дмитро Карпенко таки теж отримав - http://observer.sd.org.ua/news.php?id=15269

Карпенко Дмитро – «Яструб» був хорунжим Української Повстанської Армії. Народився на Полтавщині. Був колишнім старшим лейтенантом танкових війcьк Червоної Армії. Після втечі з німецького полону в 1943 році приєднався до ОУН. Воював рядовим стрільцем в курені «Гайдамаки». За проявлену відвагу та організаторські здібності командування УПА доручило Яструбу очолити новостворену сотню «Сіроманці», яка складалася переважно з випускників військової школи ОУН «Тигри», і невдовзі зросла до розмірів куреня. Це був один з найбільш боєздатних підрозділів УПА. «Сіроманці» зводили завзяті бої з поляками, німцями, загонами НКВС. Найбільш уславлений бій командир Яструб провів 30 вересня 1944 р. під Угневом, що на Львівщині, проти переважаючих сил НКВѫѳроманці» відбили 22 ворожі атаки і вирвалися з ворожого оточення. Вночi 17.12 1944 «Сіроманці» атакували райцентр Новi Стрiлища. Спалено будинки НКГБ, НКВД, парткому, тюрми та iн. Звiльнено 40 в’язнiв, вбито 45 ворогiв. У повстанцiв 5 вбитих. В цьому бою повстанці втратили і свого командира, який загинув геройською смертю. Перший серед старшин УПА нагороджений Золотим Хрестом Бойової Заслуги 1 класу - найвищої нагороди УПА (посмертно).http://ukrnatio