Князь Кий - руський Карл Мартел?
Apr. 25th, 2013 08:30 pm![Князь_Кий_на_прийомі_у_імператора_Візантії_Зенона._484_рік[1] Князь_Кий_на_прийомі_у_імператора_Візантії_Зенона._484_рік[1]](https://ic.pics.livejournal.com/dniprovska/27103041/20556/20556_900.jpg)
Кий на прийомі у візантійського імператора
У низці найдавніших і маловідомих постатей української історії найцікавішою особистістю є князь Кий.
Уперше Кий з'являється на сторінках літописів у їхніх вступних, недатованих частинах, майже повністю побудованих на фольклорних переказах і легендах. У найдавнішому серед збережених часом давньоруських літописів "Повісті временних літ" оповідається про заснування найдавнішого міста східних слов'ян Києва в землі великого й славного племені полян.
Однак дослідники до певного часу чомусь не помічали того, що Нестор не обмежився самою розповіддю про заснування Києва. Далі на сторінках своєї "Повісті" він знову звертається до життєпису Кия, наводячи цього разу конкретніші відомості про нього. Б. Рибаков, уважно вивчивши весь комплекс звісток про Кия в "Повісті" і порівнявши їх із повідомленнями іноземних джерел, дійшов висновку, що в основі оповідань про нього закладені достовірні історичні факти.
Продовжуючи розповідь про Кия, Нестор гнівно відкинув вигадки сучасного йому новгородського літописця, котрий твердив, ніби Кий був не князем, а чи то простим човнярем, що перевозив людей через Дніпро, чи то навіть звичайним мисливцем-звіроловом. Київський книжник писав у полемічному тоні: "Деякі ж, не відаючи, говорять, що Кий був перевізником; був, мовляв, тоді біля Києва перевіз з того боку Дніпра, завдяки чому й говорили: "На перевіз, на Київ". Цій вигаданій версії київський літописець протиставляє власну, логічну, добре аргументовану й пов'язану з політичною діяльністю Кия. Вона починається словами: "Однак, якби Кий був перевізником, то не ходив би він до Царгорода...".
Та перш ніж викласти спрямовану проти вигадок новгородського книжника розповідь Нестора, спробую відповісти на запитання: чому це раптом новгородський літописець XI ст. силкувався звести до становища звичайного човняра славного засновника Києва, котрого руські книжники XVI-XVII ст. порівнювали з фундатором Рима Ромулом і навіть із самим Олександром Македонським?! Річ у тому, що новгородський літописець відображав політичні ідеї й прагнення новгородського боярства, яке плекало мрії про колишню незалежність свого міста й докладало зусиль до того, щоб позбавитись від обтяжливих для нього опіки й влади київських князів. Виконуючи волю всевладних бояр Новгорода, освічений північний письменник намагався створити милу серцю своїх панів концепцію історії східного слов'янства, поставивши під сумнів провідну роль Києва в історії Русі й становленні державності й звеличуючи своє місто.
Давши відкоша новгородському колезі, Нестор веде далі своє оповідання про Кия. Згадавши, що той здійснив подорож до Царгорода (Константинополя) і тому ніяк не міг бути човнярем-перевізником, київський літописець розвиває тему, що цікавить нас: "Кий цей княжив у роді своєму і ходив він до царя (імператора) - не знаємо лише, до якого саме, зате знаємо тільки, що велику честь мав він (Кий), як кажуть, від того царя, за якого він приходив (до Царгорода). Коли ж він (Кий) повертався, прийшов він на Дунай і вподобав місце, і збудував невелике місто, й хотів отаборитися в ньому з своїм родом, але не дозволили йому цього люди, що жили поблизу. Так і понині називають подунайські жителі те городище - Київець. А Кий, повернувшись до свого міста Києва, там і помер.
В цій історії не обійшлося без відчутного впливу фольклорної творчості. Навряд чи Нестор мав під рукою якісь документи чи взагалі писемні джерела. Інакше він би знав принаймні ім'я візантійського імператора, з котрим зустрічався Кий. Найімовірніше, наш літописець добув оповідь про полянського князя з народного історичного переказу. Тому не варто дивуватись, що "Повість временних літ" не донесла до нас ні імені того імператора, ні навіть приблизних відомостей про часи, в які жив і діяв Кий.
Зате існує іноземне писемне джерело, при тому набагато давніше від "Повісті", що дозволяє кинути світло на добу Кия. Йдеться про ранньосередньовічну вірменську "Історію Тарона", в якій вміщено виразно фольклорний за формою переказ про трьох братів: Куара, Мелтея і Хореана, що заснували місто в далекій країні Палуні5. Як тут не згадати землі полян і двох братів - засновників Києва - Кия й Хорива з Несторової "Повісті временних літ"?! Та найбільш вражає те, що імена середніх братів тотожні за змістом: давньоруське слово "щек" і вірменське "мелтей" означають те ж саме - "змій".
Дослідження літописного переказу про Кия в контексті слов'яно-візантійських відносин V-VI ст. дозволило Б. Рибакову припустити, що викладений у "Повісті временних літ" епізод відвідин Києм невідомого Нестору візантійського "царя" відноситься до перших років славетного реформатора Юстініана (527-565)6. Згадаймо звістку літописця про прийом Кия імператором "з великою честю". Вельми схожу, навіть таку, що збігається в окремих деталях з літописною, історію повідав візантійський історик Прокопій Кесарійський, що написав працю "Війна з готами" в середині VI ст. Цей сучасник і придворний літописець Юстініана засвідчив, що імператор ласкаво повівся з антським воєначальником на ім'я Хільбудій і доручив йому захищати рубежі імперії вздовж Дунаю. "На четвертий рік своєї єдинодержавної влади імператор призначив цього Хільбудія начальником провінції Фракії, поставив його для охорони річки Істру (Дунаю), наказавши йому стежити за тим, щоб варвари, які жили там, не переходили через річку".
Отже, якийсь слов'янський воєначальник Хільбудій близько 530 р. почав із своїм загоном служити Юстініанові. Ймовірно, імператор розраховував на те, що Хільбудій, котрий мав добре знати звичаї, воєнну тактику й стратегію слов'янських племен, зуміє стримувати їхні вторгнення у північні окраїни Візантії. Спочатку так і сталося. Але потім дунайські слов'яни (за виразом Нестора, "ті, що жили поблизу") напали на Хільбудія й не дозволили йому отаборитися на Дунаї. Є підстави гадати, що Хільбудій тоді вже не був на візантійській службі.
Таким чином, у політичній та воєнній діяльності Кия й Хільбудія було чимало спільних рис - якщо тільки перед нами не та сама людина! З творів візантійських істориків VI - початку VII ст. (Прокопія Кесарійського, Менандра, Маврікія та ін.) відомо, що за царювання Юстініана візантійський уряд почав час від часу запрошувати слов'янських воєначальників із військовими загонами на службу, використовуючи їх головним чином для захисту рубежів по Дунаю. Тому є підстави думати, що Кий належав до тих слов'янських воєвод, що встановили союзні стосунки з Юстініаном і служили йому в небезпечній справі прикордонної охорони. Можливо, що він виступає в творі Прокопія Кесарійського під ім'ям Хільбудія. Не виключено, що слово "Кий", яке на багатьох слов'янських мовах означає палиця, дубина, бойовий молот, було зовсім не ім'ям, а прізвиськом удачливого слов'янського полководця. Адже носив із гордістю прізвисько "Мартел" (молот) король франків Карл!
На повідомленні "Повісті временних літ" про кончину Кия після повернення з Царгорода уриваються свідчення літописів про давній зародок Києва. Вона знову згадує про нього лише з 852 р., коли починає вже строго за роками викладати події східнослов'янської історії. Три з лишком століття з часу смерті Кия не минули без сліду для започаткованого ним "городка" й східнослов'янського суспільства в цілому. Поступово розрізнені союзи племен об'єднались навколо Києва в східнослов'янську державу.
Хтось з істориків образно назвав давнє місто "квіткою середньовіччя". Воно дійсно концентрувало в собі не лише ремесла, промисли, торгівлю, осередки влади й релігії. У містах зосереджувалась культура: архітектура й живопис, прикладне мистецтво, освіта й література. Перші протоміста можна розглядати як бутони таких квіток. До них належав і Київ. Протягом VI-IX ст. з цього бутона виросла прекрасна й життєдайна квітка - середньовічний Київ, що увібрав у себе кращі здобутки політики, господарства й культури. Київ став тим соціально-політичним і військовим центром, навколо якого згуртувалось перше державне об'єднання східних слов'ян - Київська Русь. Його злет пов'язаний з ім'ям князя Аскольда.
http://warhistory.ukrlife.org/1_02_10.htm
no subject
Date: 2013-04-25 05:49 pm (UTC)no subject
Date: 2013-04-25 07:46 pm (UTC)А какая легенда основания Новгорода?
Видят слуги: на горах на Дятловых
Мордва в белых балахонах стоит,
Стоит, своему богу молится,
К земле-матушке на восток поклоняется.
no subject
Date: 2013-04-25 08:20 pm (UTC)no subject
Date: 2013-04-25 08:45 pm (UTC)no subject
Date: 2013-04-25 09:02 pm (UTC)Новгород - достаточно молодой город. По преданию его Рюрик основал -
А по двох літах помер Синеус і брат його Трувор, і взяв Рюрик волость усю один. І, прийшовши до [озера] Ільменя, поставив він город над Волховом, і назвали його Новгородом. І сів він тут, князюючи і роздаючи мужам своїм волості, [звелівши їм] городи ставити: тому — Полоцьк, тому — Ростов, другому — Білоозеро.
http://litopys.org.ua/litop/lit02.htm
no subject
Date: 2013-04-26 04:48 am (UTC)альтернативнаяреальность )))))и приӕ М власть Рюрикъ . и В раздаӕ мужемъ своимъ градъı . ѡвому Полотескъ ѡвому Ростовъ другому Бѣлоѡзеро . (http://litopys.org.ua/lavrlet/lavr01.htm)
ЛѢТОПИСЬ ПО ЛАВРЕНТЬЕВСКОМУ СПИСКУ
Т.е. города уже существуют.
И въсташа 28 СловенЂ 29 и Кривици и Меря и Чюдь на Варягы 30, и изгнаша я 31 /л.29об./ за море; и начаша владЂти сами собЂ 32 и городы ставити.
И от тЂх Варягъ, находникъ тЂхъ, прозвашася Русь, и от тЂх словет Руская земля; и суть новгородстии людие до днешняго дни от рода варяжьска. (http://litopys.org.ua/novglet/novg10.htm)
НОВГОРОДСКАЯ ПЕРВАЯ ЛЕТОПИСЬ МЛАДШЕГО ИЗВОДА
Обратил внимание, исконники цитируют оригинальный текст летописей, а свидомые пользуются перекладами на мову. Это к вопросу о понимании украинцами древнерусского языка.
no subject
Date: 2013-04-26 04:50 am (UTC)Вот на таких бурных фантазиях и строится современная свидомая украинская история.
no subject
Date: 2013-04-26 08:38 am (UTC)no subject
Date: 2013-04-26 10:52 am (UTC)Мьі читаем летописи в переводе специалистов, а вьі - в своем собственном. Вьі уже цитировали огигинал про славянский язьік. :))) Что означает слово "аще"?
А вот что Новгородская летопись пишет о начале земли руськой:
В лЂто 6352 [854]. Начало земли Рускои. Живяху кождо Л 16 съ родомъ своимъ на своихъ мЂстех 17 и 17 странахъ, владЂюща кождо М 18 родомъ своимъ. И быша три братия: единому имя Кии, второму 19 же 19 имя Щекъ, третьему 20 же 20 имя Хоривъ, а сестра их Лыбедь. И сЂдяше Кыи 1 на горЂ, идЂже нынЂ увоз Боричевъ, и бЂ с родомъ своимъ; а А братъ его Щекъ на друзии 2 горЂ, от него же прозвася Щековица; а третии Хоривъ, от него же прозвася Хоривица. И сотвориша градокъ, во имя брата своего старЂишаго и 3 наркоша имя Кыевъ 3. http://litopys.org.ua/novglet/novg10.htm
Так что хоть по Новогородской, хоть по какой: начало Земли Руськой - в КИЕВЕ :)))
no subject
Date: 2013-04-26 10:56 am (UTC)no subject
Date: 2013-04-26 11:07 am (UTC)"лыбедь" - аналогично
а вот с Щеком и Хоривом - сложно, тут что-то явно чужоплеменное
no subject
Date: 2013-04-26 11:27 am (UTC)И от тЂх Варягъ, находникъ тЂхъ, прозвашася Русь, и от тЂх словет Руская земля; и суть новгородстии людие до днешняго дни от рода варяжьска. (http://e.mail.ru/cgi-bin/link?check=1&refresh=1&cnf=bd4610&url=http%3A%2F%2Flitopys.org.ua%2Fnovglet%2Fnovg10.htm&msgid=13669746640000000667;0,1&x-email=mustang_pkf%40mail.ru&js=1)
Кий, Щек и Хорив - это как Винни-Пух или покемоны, сказочные персонажи.
Рюрик, Синеус, Трувор - реальные исторические деятели.
Что касается разночтения в летописях, напомню Вам, что Вы сами настаивали на приоритете Лаврентьевской летописи, как более старой. А там пишется:
и приӕ М власть Рюрикъ . и В раздаӕ мужемъ своимъ градъı . ѡвому Полотескъ ѡвому Ростовъ другому Бѣлоѡзеро . (http://e.mail.ru/cgi-bin/link?check=1&refresh=1&cnf=155c32&url=http%3A%2F%2Flitopys.org.ua%2Flavrlet%2Flavr01.htm&msgid=13669746640000000667;0,1&x-email=mustang_pkf%40mail.ru&js=1)
Вопрос закрыт.
no subject
Date: 2013-04-26 11:28 am (UTC)no subject
Date: 2013-04-26 11:52 am (UTC)no subject
Date: 2013-04-26 12:51 pm (UTC)Предлог «от» имел в древнерусском языке несколько значений: указание на место отправления, удаления от чего—либо; указание на происхождение от чего—либо/кого—либо; указание на часть целого; указание на время, с которого начинается что—либо; указание на избавление от чего—либо и ряд других.[100] В данном контексте «от» традиционно воспринималось (под влиянием текста ПВЛ, где русь отождествляется с варягами) как указание на происхождение названия русь от варягов. Но третье содержащееся в приведенной фразе утверждение с «от» – о том, что новгородцы «суть от рода варяжьска» – всегда вызывало недоумение, так как население Новгорода и Новгородской земли в большинстве своем от варягов происходить не могло. Удовлетворительное с точки зрения средневековой ментальности объяснение данному утверждению было найдено: слова «от рода варяжьска» указывают на подчинение новгородцев варяжскому княжескому роду.[101] http://statehistory.ru/books/Anton-Gorskiy_Rus-Ot-slavyanskogo-Rasseleniya-do-Moskovskogo-tsarstva/4
no subject
Date: 2013-04-26 01:05 pm (UTC)no subject
Date: 2013-04-26 01:34 pm (UTC)no subject
Date: 2013-04-26 02:07 pm (UTC)Не катит такое объяснение савеццких антинорманистов, которые выполняли политический заказ партии.
no subject
Date: 2013-04-26 02:12 pm (UTC)И от тЂх Варягъ, находникъ тЂхъ, прозвашася Русь, и от тЂх словет Руская земля; и суть новгородстии людие до днешняго дни от рода варяжьска.
От варяг прозвалась Русь (это что, от варяг подчинение прозвалась Русь?), и от них слывет Русская земля (и от варяг слывет подчинение Русской земли) и суть люди новгородские до сегодняшнего времени - от рода варяжского (и люди новгородские в подчинении от рода варяжского).
Полная бессмыслица от рыбаковцев-насоновцев. Туфта, короче.
Савецких антинорманистов уже давно не принимают всерьез с их стремлением вывести Русь из побежденных полян, древлян и т.д.
no subject
Date: 2013-04-26 02:24 pm (UTC)no subject
Date: 2013-04-26 03:14 pm (UTC)no subject
Date: 2013-04-26 03:35 pm (UTC)no subject
Date: 2013-04-26 03:37 pm (UTC)Наша песня хороша - начинай сначала!
no subject
Date: 2013-04-26 03:52 pm (UTC)no subject
Date: 2013-04-26 04:45 pm (UTC)Новгородские летописцы ещё те сказочники.
Санкина С. Л. - Этническая история средневекового населения Новгородской земли,2000
no subject
Date: 2013-04-26 05:05 pm (UTC)no subject
Date: 2013-04-26 06:06 pm (UTC)no subject
Date: 2013-04-27 07:06 am (UTC)no subject
Date: 2013-04-27 10:57 am (UTC)Цитата.
На основе антропологических данных рассматриваются этногенетические процессы, происходившие на территории Русского Северо-Запада в X—XIV вв. В монографии доказывается, что основные иэменения в составе населения имели место на рубеже XIII—XIV вв. Это выражается в распространении антропологических особенностей, характерных для финских народов. Гипотеза о западнославянском происхождении новгородских словен не находит подтверждения в рассмотренном антропологическом материале. В то же время продемонстрировано, что раннее население Новгородской земли являлось частью антропологической общности, объединявшей балтов и славян западных областей Руси.(с)Санкина
Вообще,варяжское влияние на славянских сериях парктически не прослеживаеться.Единственные локалные влияния есть только в трех населенных пунктах-Ладога,Куреваниха,Шестовицы.Новгорода,увы,в этом списке нету.
no subject
Date: 2013-04-27 01:53 pm (UTC)no subject
Date: 2013-04-27 04:49 pm (UTC)PS:Кто на самом деле ближе всего к западным славянам.
Обнаружилось, что ранние новгородцы — часть большого антропологически однородного массива, локализующегося на западной границе Восточной Европы с севера на юг и включающего также различные группы балтов I и II тысячелетий с территорий Латвии и Литвы, эстов XI—XIII вв. и восточнославянское население начала II тысячелетия н. э. с территорий Белоруссии, Украины и Молдавии. Последнее демонстрирует гораздо большее, чем новгородцы, сходство с некоторыми наиболее массивными и высоколицыми западнославянскими группами Центральной Европы.(с)Санкина
no subject
Date: 2013-04-28 08:11 am (UTC)no subject
Date: 2013-04-30 01:46 pm (UTC)