Про синдром, про стокгольмський.
May. 19th, 2013 12:00 pmOriginally posted by
vagabondo_str at Про синдром, про стокгольмський.
Україна прямує в Європу...та щось не дуже прямує.А все чому?

Стокгольмський синдром — дружба заручника з викрадачем — психологічний стан, який виникає при захопленні заручників, коли заручники починають симпатизувати викрадачам або навіть ототожнювати себе з ними.
Таки-так,саме цей психологічний стан,я би сказав хвороба,на національному рівні є завадою для українського народу раз і
назавжди вибрати правильний шлях в майбутнє.
Заручники ототожнюють себе з захоплювачами в силу дії захисного психологічного механізму «не нашкодь своїм»...
Заручник розуміє, що при спробі штурму він може постраждати. Замість неприємної, але терпимої ситуації, яка не передбачує безпосередньої шкоди, він може опинитись в більш напруженій ситуації, коли одна неправильна дія з чиєїсь сторони призведе до смерті або шкоди для здоров’я чи майна заручника...
При тривалому знаходженні в полоні заручник спілкується з захоплювачем, пізнає його як людину, починає розуміти його...
Триста років таки не пройшли намарно для великої України.Та на щастя,маленька Галичина не встигла захворіти.
І саме Галичина виробляє антитіла,що допоможуть всій Україні набути імунітет проти вказаної вище хвороби.
Слава Україні!

Стокгольмський синдром — дружба заручника з викрадачем — психологічний стан, який виникає при захопленні заручників, коли заручники починають симпатизувати викрадачам або навіть ототожнювати себе з ними.
Таки-так,саме цей психологічний стан,я би сказав хвороба,на національному рівні є завадою для українського народу раз і
назавжди вибрати правильний шлях в майбутнє.
Заручники ототожнюють себе з захоплювачами в силу дії захисного психологічного механізму «не нашкодь своїм»...
Заручник розуміє, що при спробі штурму він може постраждати. Замість неприємної, але терпимої ситуації, яка не передбачує безпосередньої шкоди, він може опинитись в більш напруженій ситуації, коли одна неправильна дія з чиєїсь сторони призведе до смерті або шкоди для здоров’я чи майна заручника...
При тривалому знаходженні в полоні заручник спілкується з захоплювачем, пізнає його як людину, починає розуміти його...
Триста років таки не пройшли намарно для великої України.Та на щастя,маленька Галичина не встигла захворіти.
І саме Галичина виробляє антитіла,що допоможуть всій Україні набути імунітет проти вказаної вище хвороби.
Слава Україні!
no subject
Date: 2013-05-19 10:05 am (UTC)Все верно. Именно так.
no subject
Date: 2013-05-19 10:07 am (UTC)no subject
Date: 2013-05-19 10:18 am (UTC)Но иногда захоплювач и убивает заручника.Галичина скорее убъет своей ебанутостью неньку.
no subject
Date: 2013-05-19 10:24 am (UTC)no subject
Date: 2013-05-19 10:29 am (UTC)no subject
Date: 2013-05-19 10:29 am (UTC)no subject
Date: 2013-05-19 10:30 am (UTC)no subject
Date: 2013-05-19 10:32 am (UTC)no subject
Date: 2013-05-19 10:45 am (UTC)Небагато бажаючих фанатично перти проти омонівців, втрачати роботу, свободу і здоровья.
З набагато меньшими зусиллями ніж потрібно для повалення яника можна добре влаштуватися за кордоном і забезбечити нормальне життя для своїх нашадків.
Якшо інші теж почнуть шось робити не тільки за 50 гривен, то і Галичина можливо теж буде.
Та і що буде якщо ми повалимо яника? Ці антифашисти вивчуть українську мову? Чи почнуть поважати нас та наші цінності?
І новому президенту хто б він не був треба буде оглядатися на бажання цих антифашистів. А їх більшість. Тих антифашистів набагато більше ніж нас. І голоса в усіх рівні.
Хоча може в мене така дивна вибірка знайомих? Можливо інші налаштовані не так пессимістично та більш радикально?