Легендарний “майор Вихор” напередоднi ювiлею — 100-рiччя (!) вперше розповiв невiдомi факти своєї бiографiїОсь про деякi маловiдомi моменти бiографiї розвiдника ми й говорили iз Євгеном Степановичем.
— Євгене Степановичу, iсторiя про те, як четвiрка вiдважних розвiдникiв добула вiдомостi про замiнування Кракова i передала їх у Центр, описана не раз. Ви врятували не лише древнє мiсто, а й десятки тисяч людських життiв. А яка винагорода чекала на вас за цей подвиг на Батькiвщинi?
— Юрiй Шаповалов (“Гроза”) i Ася Жукова (“Груша”) отримали грошову премiю у розмiрi 1 тисяча i 500 злотих. А я i моя радистка Ольга “Комар” (Єлизавета Вологодська. — Авт.) опинились у фiльтрацiйному таборi НКВС. Взагалi, свою першу нагороду за порятунок Кракова я отримав аж 1964 року, i то не вiд своєї держави, а вiд Польщi. Це найвища їхня вiйськова вiдзнака —Срiбний хрест ордена “Вiртутi Мiлiтарi”.
Син Василь постiйно хворiв, а оця сусiдка Лiда каже: “Це тому, що немовля у вас нехрещене”. I моя Ольга без вагань вiддала найдорожче — рiдного сина — до рук провiдницi УПА. А та, своєю чергою, не побоялась понести до греко-католицької церкви наше дитя. Пiсля хрещення наш хлопчик справдi став мiцнiшим.
http://expres.ua/main/2013/05/20/87349-mayor-vyhor-ostatochno-mene-reabilituvaly-1965-roku