Напад УПА на німецький гарнізон в Мізочі
Aug. 19th, 2013 07:20 pm![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
henrik-kvinto.livejournal.com posting in ![[community profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/community.png){kind=small}
urb_aВночі з 19 на 20 серпня 1943 р. загони УПА військової округи «Богун» здійснили штурм німецько-мадярсько-польської залоги м. Мізоч Рівненської обл. Учасник операції, сотенний командир Максим Скорупський («Макс») так описав її у своїх спогадах:
Максим Скорупський («Макс»)
«Два курені - Дубенський і Кременецький, з участю направленої артилерії Берези [Іван Карощук, колищній офіцер Червоної армії родом з Харківщини], вночі з 19-го на 20-й день серпня 1943 року повели наступ на містечко Мізоч. Передові частини вдерлися на вулиці міста. Німці і залога мадяр розпачливо боронилися. Гарматки Берези цим разом виявляли повну справність. Моя сотня наступала проти залоги мадяр від цукроварні, що була вже в наших руках. Шість вантажних автомашин, під командою Хрона, загули за сусіднім горбом.
Мадяри і німці посилили вогонь - спрямовуючи його в напрямку, де йшли наші машини. Колона затрималася. Минула година. Від Енея [Петро Олійник, командувач ВО "Богун"] прибув до мене гонець із наказом припинити акцію і повертати негайно в ліс. Жодних пояснень більше не було. В часі акції на Мізоч о годині третій ночі прибув гонець із лісу з повідомленням, що німці роблять наступ на ліс. Нам треба негайно вертатися до лісу і боронити табір, ранених та наші позиції». (http://lib.oun-upa.org.ua/skorupski/part4.html)
Під час невдалого штурму й відступу з боку повстанців загинули:
Байдюк Кирило Фадейович, 1920 р. н., із смт Мізоч Здолбунівського району Рівненської області;
Семенюк Тимофій Савович,
Семенюк Іван Онисимович,
Мартинюк Карпо Якович,
Лахман Мелетій Филимонович,
Бухало Карпо,
Галабурда Ніна Харитонівна, 1923 р. н.,
Самчук Василь Тарасович, 1926 р. н.,
Серафимюк Карпо,
Рудий Іван Дем'янович, 1919 р. н. - всі уродженці села Дермань-І,
Червоняк Петро, із села Білашів Здолбунівського району;
Богуш Сава Семенович, 1913р. н., із села Гільча Українська Здолбунівського району;
Король Олександр Григорович, 1929 р. н., пс. "Вітер", із села Лисин Демидівського району;
Демчук Петро Михайлович, 1922 р. н., Присяжнкж Павло Миколайович, 1922 р.н.,
Свіщевський Леонід Олександрович, 1924 р. н. - всі уродженці села Новородчиці Острозького району, а також три повстанці із села Ілляшівка Острозького району
Виявляється в цей же час німецькі окупанти замислили велику антипартизанську акцію проти УПА на Рівненщині і північних районах Тернопільщини. Оскільки обер-групенфюрера СС Е. фон дем Бах-Зелевського, що воював проти УПА в липні 1943 р. було відкликано для боротьби з партизанами С.Ковпака в Карпатах, замість нього на чолі каральної операції став найвищий керівник СС і поліції на «Півді Росії» (куди входила й Україна) обер-групенфюрер СС і генерал поліції Ганс Адольф Прюцманн.
Ганс Адольф Прюцманн
Підпорядковану Баху дивізію СС «Флоріан Гейєр» в серпні було переведено на Східний фронт, тож Прюцманн у телеграмі головнокомандувачу території групи армій "Південь" бідкався:
«У зв'язку з тим, що райхсфюрер СС віддав сильні загони доручених мені військових частин у розпорядження фронту, я вимушений обмежитися залишками цих частин для придушення українського національного повстання на Волині. Оскільки на півночі України виникають через це великі неконтрольовані райони, то в найближчому майбутньому треба розраховувати на посилений тиск банд у південному напрямку».
Для придушення «українського національного повстання» 22- 23 серпня 1943 р. німці стягнули до Кременця і до Білокриниці близько 5 тисяч війська, складеного переважно з балтійських народів (литовці, латиші, естонці).
26.08.1943 р. німці з силами 1.500 солдатів провели напад на ліс в околиці сіл Буща, Антонівці, де були табори куренів Південної групи УПА («Богун»). Акція тривала два дні. З німецької сторони а акції брали участь кілька літаків, які збомбили ліс, в деяких місцях ліс загорівся.
Згадуваний М. Скорупський із своєю сотнею був серед оборонців табору Дубенського куреня УПА:
«Над нами появився німецький літак "шторх" і почав обстрілювати нас з бортової зброї. Стрілецтво відчуло тривогу. Кожний старався чимскоріше добігти до лісу. Незадовго появився другий літак "фокевульф", і вони по черзі почали переслідувати наші відділи. Відомо було, що крім нашого Дубенського табору, німці зайняли Антонівці, село Бущу і село Тартак. Якою силою вони наступали, нам не було відомо, але артилерійським і кулеметним вогнем густо обстрілювали ліс, що вказувало на солідність акції. В Антонівцях, як розповідають утікачі, бачили танкетку…Десь коло години десятої прилетів "драбиняк" і скинув перші бомби в середину табору.
Тільки відлетів перший літак, прилітає другий, третій і так без перерви бомблять табір. Літаки без перерви, аж до заходу сонця, бомбили. Летовище було в Дубні, так що справність їх була дуже добра. Завдяки педантерії німецьких літунів, ми мали дуже малі втрати, були лише два забиті і три ранені. Літуни мали наказ бити табір і били його, не подумавши навіть покрити бомбами простір навколо табору. Коли б літаки кинули бомби по лісі в безладді, були б нас усіх розпорошили і напевно було б більше втрат. Видно, що німці мали докладний плян табору і знали, що є викопані окопи й бункери, тому били влучно по таборі й окопах». (http://lib.oun-upa.org.ua/skorupski/part4.html)
Поблизу села Антонівці Шумського р-ну на Тернопільщині 26 серпня німці оточили табір Кременецького куреня "Крука" (Іван Климишин) і курінь "Садка", але далеко у ліс не пішли. Почали бомбити табір з літаків. Перед бомбардуванням був невеликий бій. Повстанцям удалося вийти з оточення. В курені "Садка" тоді загинуло біля 20 чоловік і, серед них, "Хмара" - технічний працівник друкарні. Зі сторони німців (за даними УПА) - 60 ранених і вбитих. Німці пильно стежили за місцем, де був табір, і ще два рази поновлювали наступ – 1.08. і 9.09.1943 р. (ДАРО, ф. Р-30, оп.2., спр.41, арк.1, 5а, 6а).
Іван Климишин "Крук"
Тоді вони моторизованими колонами з Острога, Дубна та Мізоча загальною чисельністю 2000 чоловік опанували села Грядки, Обгів, Тростянець, Збитин, Волиця та інші у Вербському районі. прочісували всі села попід лісом і рухались у бік Радивилова (ДАРО, ф. Р-30, оп.2, спр.41, арк. 6, 7).
Сотням та куреням Південної групи УПА довелося розділитися на дрібні відділи і прориватись з кільця оточення, ведучи безперервні бої з німцями. Під час дрібних сутичок 27 серпня загинув політвиховник Південної групи УПА В.Булавський-«Максим».
В.Булавський-«Максим»
Командування УПА зрозуміло, що провести таку операцію німці змогли через відсутність професійної розвідки в упівців, які не стежили за переміщенням війська на залізничних станціях. Славнозвісна Антонівецька республіка на цілий місяць припинила своє існування.
Література:
1. Денищук О. Боротьба УПА проти німецьких окупантів. Хронологія подій. – Т.1. Волинь і Полісся. – Рівне, 2008. – С. 101-102, 371
2. Марчук І. Командир УПА-Північ Дмитро Клячківський – «Клим Савур». – Рівне, 2009. – С. 79—80.
3. Скорупський М. Туде, де бій за волю http://lib.oun-upa.org.ua/skorupski/part4.html
4. Україна в Другій світовій війні у документах. Збірник німецьких архівних матеріалів (1942 - 1943). Т. 3. Львів, 1999 - С.275-276.
Максим Скорупський («Макс»)
«Два курені - Дубенський і Кременецький, з участю направленої артилерії Берези [Іван Карощук, колищній офіцер Червоної армії родом з Харківщини], вночі з 19-го на 20-й день серпня 1943 року повели наступ на містечко Мізоч. Передові частини вдерлися на вулиці міста. Німці і залога мадяр розпачливо боронилися. Гарматки Берези цим разом виявляли повну справність. Моя сотня наступала проти залоги мадяр від цукроварні, що була вже в наших руках. Шість вантажних автомашин, під командою Хрона, загули за сусіднім горбом.
Мадяри і німці посилили вогонь - спрямовуючи його в напрямку, де йшли наші машини. Колона затрималася. Минула година. Від Енея [Петро Олійник, командувач ВО "Богун"] прибув до мене гонець із наказом припинити акцію і повертати негайно в ліс. Жодних пояснень більше не було. В часі акції на Мізоч о годині третій ночі прибув гонець із лісу з повідомленням, що німці роблять наступ на ліс. Нам треба негайно вертатися до лісу і боронити табір, ранених та наші позиції». (http://lib.oun-upa.org.ua/skorupski/part4.html)
Під час невдалого штурму й відступу з боку повстанців загинули:
Байдюк Кирило Фадейович, 1920 р. н., із смт Мізоч Здолбунівського району Рівненської області;
Семенюк Тимофій Савович,
Семенюк Іван Онисимович,
Мартинюк Карпо Якович,
Лахман Мелетій Филимонович,
Бухало Карпо,
Галабурда Ніна Харитонівна, 1923 р. н.,
Самчук Василь Тарасович, 1926 р. н.,
Серафимюк Карпо,
Рудий Іван Дем'янович, 1919 р. н. - всі уродженці села Дермань-І,
Червоняк Петро, із села Білашів Здолбунівського району;
Богуш Сава Семенович, 1913р. н., із села Гільча Українська Здолбунівського району;
Король Олександр Григорович, 1929 р. н., пс. "Вітер", із села Лисин Демидівського району;
Демчук Петро Михайлович, 1922 р. н., Присяжнкж Павло Миколайович, 1922 р.н.,
Свіщевський Леонід Олександрович, 1924 р. н. - всі уродженці села Новородчиці Острозького району, а також три повстанці із села Ілляшівка Острозького району
Виявляється в цей же час німецькі окупанти замислили велику антипартизанську акцію проти УПА на Рівненщині і північних районах Тернопільщини. Оскільки обер-групенфюрера СС Е. фон дем Бах-Зелевського, що воював проти УПА в липні 1943 р. було відкликано для боротьби з партизанами С.Ковпака в Карпатах, замість нього на чолі каральної операції став найвищий керівник СС і поліції на «Півді Росії» (куди входила й Україна) обер-групенфюрер СС і генерал поліції Ганс Адольф Прюцманн.
Ганс Адольф Прюцманн
Підпорядковану Баху дивізію СС «Флоріан Гейєр» в серпні було переведено на Східний фронт, тож Прюцманн у телеграмі головнокомандувачу території групи армій "Південь" бідкався:
«У зв'язку з тим, що райхсфюрер СС віддав сильні загони доручених мені військових частин у розпорядження фронту, я вимушений обмежитися залишками цих частин для придушення українського національного повстання на Волині. Оскільки на півночі України виникають через це великі неконтрольовані райони, то в найближчому майбутньому треба розраховувати на посилений тиск банд у південному напрямку».
Для придушення «українського національного повстання» 22- 23 серпня 1943 р. німці стягнули до Кременця і до Білокриниці близько 5 тисяч війська, складеного переважно з балтійських народів (литовці, латиші, естонці).
26.08.1943 р. німці з силами 1.500 солдатів провели напад на ліс в околиці сіл Буща, Антонівці, де були табори куренів Південної групи УПА («Богун»). Акція тривала два дні. З німецької сторони а акції брали участь кілька літаків, які збомбили ліс, в деяких місцях ліс загорівся.
Згадуваний М. Скорупський із своєю сотнею був серед оборонців табору Дубенського куреня УПА:
«Над нами появився німецький літак "шторх" і почав обстрілювати нас з бортової зброї. Стрілецтво відчуло тривогу. Кожний старався чимскоріше добігти до лісу. Незадовго появився другий літак "фокевульф", і вони по черзі почали переслідувати наші відділи. Відомо було, що крім нашого Дубенського табору, німці зайняли Антонівці, село Бущу і село Тартак. Якою силою вони наступали, нам не було відомо, але артилерійським і кулеметним вогнем густо обстрілювали ліс, що вказувало на солідність акції. В Антонівцях, як розповідають утікачі, бачили танкетку…Десь коло години десятої прилетів "драбиняк" і скинув перші бомби в середину табору.
Тільки відлетів перший літак, прилітає другий, третій і так без перерви бомблять табір. Літаки без перерви, аж до заходу сонця, бомбили. Летовище було в Дубні, так що справність їх була дуже добра. Завдяки педантерії німецьких літунів, ми мали дуже малі втрати, були лише два забиті і три ранені. Літуни мали наказ бити табір і били його, не подумавши навіть покрити бомбами простір навколо табору. Коли б літаки кинули бомби по лісі в безладді, були б нас усіх розпорошили і напевно було б більше втрат. Видно, що німці мали докладний плян табору і знали, що є викопані окопи й бункери, тому били влучно по таборі й окопах». (http://lib.oun-upa.org.ua/skorupski/part4.html)
Поблизу села Антонівці Шумського р-ну на Тернопільщині 26 серпня німці оточили табір Кременецького куреня "Крука" (Іван Климишин) і курінь "Садка", але далеко у ліс не пішли. Почали бомбити табір з літаків. Перед бомбардуванням був невеликий бій. Повстанцям удалося вийти з оточення. В курені "Садка" тоді загинуло біля 20 чоловік і, серед них, "Хмара" - технічний працівник друкарні. Зі сторони німців (за даними УПА) - 60 ранених і вбитих. Німці пильно стежили за місцем, де був табір, і ще два рази поновлювали наступ – 1.08. і 9.09.1943 р. (ДАРО, ф. Р-30, оп.2., спр.41, арк.1, 5а, 6а).
Іван Климишин "Крук"
Тоді вони моторизованими колонами з Острога, Дубна та Мізоча загальною чисельністю 2000 чоловік опанували села Грядки, Обгів, Тростянець, Збитин, Волиця та інші у Вербському районі. прочісували всі села попід лісом і рухались у бік Радивилова (ДАРО, ф. Р-30, оп.2, спр.41, арк. 6, 7).
Сотням та куреням Південної групи УПА довелося розділитися на дрібні відділи і прориватись з кільця оточення, ведучи безперервні бої з німцями. Під час дрібних сутичок 27 серпня загинув політвиховник Південної групи УПА В.Булавський-«Максим».
В.Булавський-«Максим»
Командування УПА зрозуміло, що провести таку операцію німці змогли через відсутність професійної розвідки в упівців, які не стежили за переміщенням війська на залізничних станціях. Славнозвісна Антонівецька республіка на цілий місяць припинила своє існування.
Література:
1. Денищук О. Боротьба УПА проти німецьких окупантів. Хронологія подій. – Т.1. Волинь і Полісся. – Рівне, 2008. – С. 101-102, 371
2. Марчук І. Командир УПА-Північ Дмитро Клячківський – «Клим Савур». – Рівне, 2009. – С. 79—80.
3. Скорупський М. Туде, де бій за волю http://lib.oun-upa.org.ua/skorupski/part4.html
4. Україна в Другій світовій війні у документах. Збірник німецьких архівних матеріалів (1942 - 1943). Т. 3. Львів, 1999 - С.275-276.
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
no subject
Date: 2013-08-19 04:23 pm (UTC)так что скажите, тут есть какие-нибудь доказательства участия воякыв в боях против хозяев, или только бла-бла гысторыкив-самоуков?
no subject
Date: 2013-08-19 04:27 pm (UTC)no subject
Date: 2013-08-19 04:29 pm (UTC)В боях участвовали тысячи солдат с обоих сторон - у немцев должны были быть десятки убитых и раненных.
no subject
Date: 2013-08-19 04:32 pm (UTC)в глаза мне смотреть!
no subject
Date: 2013-08-19 04:35 pm (UTC)на этом месте свидома людына обычно прекращает полемику
no subject
Date: 2013-08-19 04:36 pm (UTC)no subject
Date: 2013-08-19 04:37 pm (UTC)И зачем так позорится и напрягаться....
no subject
Date: 2013-08-19 05:02 pm (UTC)А також листівку, підписану його прізвищем, де він обсирає ОУН і УПА (архівна адреса: ГДА СБУ — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 35. http://avr.org.ua/index.php/viewDoc/3925/).
Яких іще доказів ви хочете?
no subject
Date: 2013-08-19 05:03 pm (UTC)В начале 1944 года П.П. Вершигора, к тому времени уже принявший от Ковпака командование его партизанской дивизией, сообщал в УШПД:
«Всё Полесье за исключением крупных коммуникаций Сарны-Ковель, Ковель-Брест и Сарны-Лунинец было полностью свободно от немцев, громадная территория от Сарны до Буга была поделена между партизанами и соединениями украинских националистов, вытолкнутых из-за Горыни.
…Западный берег р. Горынь, районы Стыдень, Степань, Домбровица, район Колки-Рафаловка были в руках УПА, за ними до Стохода Советские партизаны, и от реки Стоход на Запад полностью националистические районы УПА, партизанами даже не разведанные – какое-то белое пятно на карте Полесья…
Экономическое состояние районов, контролируемых УПА, более благоприятное, чем в советских районах, население живёт богаче и менее ограблено…
Волынь – в частности районы Городище, Турийск, Порицк, Горохов, Владимир-Волынский полностью находилось под контролем УПА. Гарнизоны противника были только в крупных населённых пунктах вдоль коммуникаций и в райцентрах».
(ЦДАГОУ, Ф. 63, оп. 1, спр. 4, арк. 140.)
no subject
Date: 2013-08-19 05:25 pm (UTC)«В даний час спостерігаються запеклі бої між бандерівцями й німецькими військами, в результаті чого Степаньський район Ровенської обл. повністю майже звільнений від німців і в районі до 3000 чол. добре озброєних бандерівців.
Дуже характерний факт, вияснений нами, що . основний їх ворог — Німеччина, яка в багато разів своїм терором переважає радянську владу, а тому їх (фашистів. — В.С.) треба бити в першу чергу.
Одночасно великі бої відбуваються між польськими групами і націоналістами.
У даний час німці вирішили створити польську народну армію й доручити їй вести боротьбу з українськими націоналістами, попередньо добре озброївши цю армію
ЦДАГОУ: Ф.62. — Оп.1. — Спр.192. — Арк. 78, 78
Цит. за В.Сергійчук "Радянські партизани проти ОУН-УПА" с.9
no subject
Date: 2013-08-19 05:47 pm (UTC)no subject
Date: 2013-08-19 05:48 pm (UTC)no subject
Date: 2013-08-19 05:50 pm (UTC)уж не потому ли, что упа грабило хутора беларусского полесья, а свои не трогало?
no subject
Date: 2013-08-19 05:52 pm (UTC)no subject
Date: 2013-08-19 05:54 pm (UTC)no subject
Date: 2013-08-19 05:54 pm (UTC)продала баба советскому офицеру кринку молока - все, ночью к ней приходит смерть лютая
вообще-то, все это "ЦДАГОУ" попахивает свидомым новоделом
no subject
Date: 2013-08-19 05:56 pm (UTC)no subject
Date: 2013-08-19 05:56 pm (UTC)За німецькими даними повстанці втратили 1673 чоловік убитими і 283 захопленими в полон.
Втрати німців 252 убитих і 140 поранених.
ЦДАВОВУ. - Ф. КМФ-8.(Колекція мікрофотокопій документів німецько-фашистської окупаціїної адміністрації і командування вермахту, що діяли на тимчасово окупованих східних територіях) - Оп.1. - Спр.294. - Арк.32.
Патриляк І. «Встань і борись! Слухай і вір…»: українське націоналістичне підпілля та повстанський рух (1939—1960 рр.). Львів, 2012. С.297.
no subject
Date: 2013-08-19 06:00 pm (UTC)про 69 одеял, а вот про захоплених - немае, упс
что бы там ни утверждали ЦДАВОВУ, ЦДГОА и ЦБЛАБЛА
no subject
Date: 2013-08-19 06:03 pm (UTC)no subject
Date: 2013-08-19 06:18 pm (UTC)ЦДАГОУ - Центральний державний архів громадських об"єднань України
Центральний державний архів громадських об’єднань України (ЦДАГО України) створений у липні 1929 року під назвою Єдиний партійний архів (ЄПА) Інституту історії партії та Жовтневої революції в Україні при ЦК КП(б)У. В різні роки архів існував і як самостійна установа, і як структурна частина Інституту історії партії при ЦК Компартії України.
Статус державного архіву та сучасну профілізацію партархів отримав з проголошенням незалежності України в 1991 році. Указом Президії Верховної Ради України від 27 серпня 1991 р. документи Архіву ЦК КПУ були передані в підпорядкування Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України (нині Державна архівна служба України). 25 жовтня 1991 р. постановою Кабінету Міністрів України на базі колишнього архіву ЦК КПУ було створено Центральний державний архів громадських об’єднань України.
1929-1939 рр. – Єдиний партійний архів Інституту історії партії та Жовтневої революції в Україні при ЦК КП (б)У;
1939-1945 рр. – Центральний партійний архів ЦК КП(б)У;
1945-1991 рр. – Партійний архів Інституту історії партії при ЦК Компартії України – філії Інституту марксизму-ленінізму при ЦК КПРС;
березень – жовтень 1991 р. – Архів ЦК КПУ при Інституті політичних досліджень ЦК Компартії України;
з 25 жовтня 1991 р. – Центральний державний архів громадських об’єднань України.
http://www.cdago.gov.ua/history
свідомий по самі вуха)))
no subject
Date: 2013-08-19 06:20 pm (UTC)===================================
хто ж цей стовп історичної науки, який зробив таке "відкриття", що йому й радянські архіви - не авторитет?
no subject
Date: 2013-08-19 06:34 pm (UTC)no subject
Date: 2013-08-19 06:38 pm (UTC)бєлорусскіх" радянських партизанів теж викладемо.no subject
Date: 2013-08-19 06:42 pm (UTC)