Коротке есе про зло
Sep. 1st, 2013 01:10 pm![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
ihorhulyk.livejournal.com posting in ![[community profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/community.png){kind=small}
urb_aOriginally posted by ![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
ihorhulyk at Коротке есе про зло
Ілюстрація: caricatura.ru
Я цілком певен, що допоки громада перейматиметься власною безпекою, спокоєм і здоров'ям своїх дітей, допоки вона не збайдужіє серед тотального злочинного розбою і не почне ховатися за сімома замками або ж емігрувати з цієї країни, найвищі чини правоохоронних структур також не спатимуть спокійно.
Наша біда не у тому, що владу в державі осідлали не вельми делікатні і геть не лояльні до її законів особи, хоча уже цей факт мав би змусити загал поміркувати над вислідами власних вчинків. Найбільшою нашою проблемою є відсутність механізмів, за яких кожен пересічний громадянин міг би без застережень та остраху поцікавитися, на що і куди йдуть заплачені ним податки. І отримати при цьому втямливу відповідь.
Якщо я найму собі майстра для ремонту квартири, а він почне пиячити чи красти придбані для цієї справи матеріали, то, будьте певні, довго він не розкошуватиме безкарно. То чому тішаться вседозволеністю і бездіяльністю люди, найняті суспільством для захисту спільних інтересів, безпеки і добробуту? Чому їм можна брехати, а пересічний журналіст, перекрутивши, не дай Боже, прізвище двірника, ризикує відповісти "по повній"? Чому їм, охоронцям закону, властиво щодня порушувати цей закон, зокрема ті його акти, які гарантують мешканцям повний і безперешкодний доступ до правдивої інформації?
Я знаю наперед, що почую у відповідь на ці запитання. Мені розкажуть про незадовільне бюджетне фінансування, про те, що для міліцейських авт бракує пального, що підопічні кінологів замість м'яса споживають кашу, і ще всяку-всячину негараздів. Але, даруйте, якщо ви такі злидні, то звідки круті "тачки", хмародери-особняки і життєрадісні обличчя навіть не вищих, а таких собі середнячків з когорти міліціянтів, прокурорів? Невже ви вирощуєте бульбу у вільний від роботи час, а відтак продаєте її на Краківському?
Чому для поодиноких злочинців, яких вам вдається спіймати і довести до суду, встановлено цілком визначену таксу – 2 тисячі умовних одиниць за один недоданий рік неволі? І хто встановив її, цю суму?
Я громаджу ці запитання, оскільки всі потребують відповідей на них. Не тільки родини загиблих, згвалтованих, скалічених, пограбованих. Не тільки підприємець, який виходячи з дому, не знає, чи повернеться сюди увечері. Їх, як не дивно, чекає і наймолодший міліцейський патрульний, бідою якого спекулюють генерали; їх чекає і дрібний злодюжка, замислюючись над несправедливим: "Чому у клітці я, а ті, хто краде мільйонами і убиває, – на волі?".
"Політичний порядок – це алхімія зла, ліквідація, яка ніколи не стає повною, одного зла іншим", – зауважує П'єр Манан в "Інтелектуальній історії лібералізму". Якщо так є насправді, то Україна – яскрава ілюстрація для цього умовисновку. Бо кожна нова урядова команда, "ліквідовуючи зло" попередньої, вдається до чергових несправедливостей і наруг над законом. Інструментами кожної наступної реінкарнації зла є, зазвичай, одні і ті ж люди, – міняють, зазвичай, лише провідників, рядові ж виконавці несуть на собі хрест неправедних наказів. Розраховувати на принциповість, власну думку чи позицію "стрілочників" за умови флюгерства начальників навряд чи доводиться.
Ігор Гулик
Краткое эссе про зло
Я уверен, что пока общество тревожиться собственной безопасностью, покоем и здоровьем своих детей, пока оно не равнодушно среди тотального преступного разбоя, пока оно не прячется за семью замками и не эмигрирует из этой страны, высшие чины правоохранительных структур тоже не смогут спать спокойно.
Наша беда не в том, что власть в государстве присвоили не очень деликатные и совсем не лояльные к ее законам лица. Хотя уже этот факт должен был заставить общественность задуматься над последствиями собственных поступков. Самой большой нашей проблемой является отсутствие механизмов, при которых каждый гражданин мог бы в любой момент и без боязни поинтересоваться, на что и куда идут уплаченные им налоги. И получить при этом вразумительный ответ.
Если я найму себе мастера для ремонта квартиры, а он начнет пить или воровать приобретенные для этого дела материалы, то, будьте уверены, долго он не будет сибаритничать безнаказанно. Почему же пользуются вседозволенностью и бездействием люди, нанятые обществом для защиты общих интересов, безопасности и благосостояния? Почему им можно лгать, а рядовой журналист, исказив, не дай Бог, фамилию дворника, рискует ответить «по полной»? Почему им, блюстителям закона, позволено ежедневно нарушать этот закон, в частности те его акты, которые гарантируют жителям полный и беспрепятственный доступ к правдивой информации?
Я знаю заранее, что услышу в ответ на эти вопросы. Мне расскажут о неудовлетворительном бюджетном финансировании, о том, что для милицейских автомобилей не хватает горючего, что подопечные милицейских кинологов вместо мяса потребляют кашу, и про еще кучу проблем. Но, извините, если вы такие нищие, то откуда крутые "тачки", многоэтажные особняки и жизнерадостные лица даже не высших, а середнячков из когорты милиционеров, прокуроров? Неужели вы выращиваете картофель в свободное от работы время, а затем продаете ее на Краковском рынке?
Почему для некоторых преступников, которых вам удается поймать и довести до суда, установлено вполне определенную таксу - 2000 условных единиц за один год неволи? И кто установил ее, эту сумму?
Я повторяю эти вопросы, поскольку все требуют ответов на них. Не только семьи погибших, изнасилованных, искалеченных, ограбленных. Не только предприниматель, который, выходя из дома, не знает, вернется ли сюда вечером. Их, как ни странно, ждет и молодой милицейский патрульный, на беде которого спекулируют генералы, их ждет и мелкий воришка, задумываясь над несправедливым: "Почему в клетке я, а те, кто ворует миллионами и убивает, - на свободе?".
"Политический порядок - это алхимия зла, ликвидация, которая никогда не становится полной, одного зла другим", - отмечает Пьер Манан в "Интеллектуальной истории либерализма". Если на самом деле так, то Украина - яркая иллюстрация для этого умозаключения. Потому что каждая новая правительственная команда, "ликвидируя зло" предыдущей, прибегает к очередным несправедливостям и надругательствам над законом. Инструментами каждой следующей реинкарнации зла являются, как правило, одни и те же люди, - меняют, как правило, лишь лидеров, рядовые же исполнители несут на себе крест неправедных приказов. Рассчитывать на принципиальность, собственное мнение или позицию "стрелочников" в условиях флюгерства начальников вряд ли приходится.
Игорь Гулык
ihorhulyk at Коротке есе про злоІлюстрація: caricatura.ru
Я цілком певен, що допоки громада перейматиметься власною безпекою, спокоєм і здоров'ям своїх дітей, допоки вона не збайдужіє серед тотального злочинного розбою і не почне ховатися за сімома замками або ж емігрувати з цієї країни, найвищі чини правоохоронних структур також не спатимуть спокійно.
Наша біда не у тому, що владу в державі осідлали не вельми делікатні і геть не лояльні до її законів особи, хоча уже цей факт мав би змусити загал поміркувати над вислідами власних вчинків. Найбільшою нашою проблемою є відсутність механізмів, за яких кожен пересічний громадянин міг би без застережень та остраху поцікавитися, на що і куди йдуть заплачені ним податки. І отримати при цьому втямливу відповідь.
Якщо я найму собі майстра для ремонту квартири, а він почне пиячити чи красти придбані для цієї справи матеріали, то, будьте певні, довго він не розкошуватиме безкарно. То чому тішаться вседозволеністю і бездіяльністю люди, найняті суспільством для захисту спільних інтересів, безпеки і добробуту? Чому їм можна брехати, а пересічний журналіст, перекрутивши, не дай Боже, прізвище двірника, ризикує відповісти "по повній"? Чому їм, охоронцям закону, властиво щодня порушувати цей закон, зокрема ті його акти, які гарантують мешканцям повний і безперешкодний доступ до правдивої інформації?
Я знаю наперед, що почую у відповідь на ці запитання. Мені розкажуть про незадовільне бюджетне фінансування, про те, що для міліцейських авт бракує пального, що підопічні кінологів замість м'яса споживають кашу, і ще всяку-всячину негараздів. Але, даруйте, якщо ви такі злидні, то звідки круті "тачки", хмародери-особняки і життєрадісні обличчя навіть не вищих, а таких собі середнячків з когорти міліціянтів, прокурорів? Невже ви вирощуєте бульбу у вільний від роботи час, а відтак продаєте її на Краківському?
Чому для поодиноких злочинців, яких вам вдається спіймати і довести до суду, встановлено цілком визначену таксу – 2 тисячі умовних одиниць за один недоданий рік неволі? І хто встановив її, цю суму?
Я громаджу ці запитання, оскільки всі потребують відповідей на них. Не тільки родини загиблих, згвалтованих, скалічених, пограбованих. Не тільки підприємець, який виходячи з дому, не знає, чи повернеться сюди увечері. Їх, як не дивно, чекає і наймолодший міліцейський патрульний, бідою якого спекулюють генерали; їх чекає і дрібний злодюжка, замислюючись над несправедливим: "Чому у клітці я, а ті, хто краде мільйонами і убиває, – на волі?".
"Політичний порядок – це алхімія зла, ліквідація, яка ніколи не стає повною, одного зла іншим", – зауважує П'єр Манан в "Інтелектуальній історії лібералізму". Якщо так є насправді, то Україна – яскрава ілюстрація для цього умовисновку. Бо кожна нова урядова команда, "ліквідовуючи зло" попередньої, вдається до чергових несправедливостей і наруг над законом. Інструментами кожної наступної реінкарнації зла є, зазвичай, одні і ті ж люди, – міняють, зазвичай, лише провідників, рядові ж виконавці несуть на собі хрест неправедних наказів. Розраховувати на принциповість, власну думку чи позицію "стрілочників" за умови флюгерства начальників навряд чи доводиться.
Ігор Гулик
Краткое эссе про зло
Я уверен, что пока общество тревожиться собственной безопасностью, покоем и здоровьем своих детей, пока оно не равнодушно среди тотального преступного разбоя, пока оно не прячется за семью замками и не эмигрирует из этой страны, высшие чины правоохранительных структур тоже не смогут спать спокойно.
Наша беда не в том, что власть в государстве присвоили не очень деликатные и совсем не лояльные к ее законам лица. Хотя уже этот факт должен был заставить общественность задуматься над последствиями собственных поступков. Самой большой нашей проблемой является отсутствие механизмов, при которых каждый гражданин мог бы в любой момент и без боязни поинтересоваться, на что и куда идут уплаченные им налоги. И получить при этом вразумительный ответ.
Если я найму себе мастера для ремонта квартиры, а он начнет пить или воровать приобретенные для этого дела материалы, то, будьте уверены, долго он не будет сибаритничать безнаказанно. Почему же пользуются вседозволенностью и бездействием люди, нанятые обществом для защиты общих интересов, безопасности и благосостояния? Почему им можно лгать, а рядовой журналист, исказив, не дай Бог, фамилию дворника, рискует ответить «по полной»? Почему им, блюстителям закона, позволено ежедневно нарушать этот закон, в частности те его акты, которые гарантируют жителям полный и беспрепятственный доступ к правдивой информации?
Я знаю заранее, что услышу в ответ на эти вопросы. Мне расскажут о неудовлетворительном бюджетном финансировании, о том, что для милицейских автомобилей не хватает горючего, что подопечные милицейских кинологов вместо мяса потребляют кашу, и про еще кучу проблем. Но, извините, если вы такие нищие, то откуда крутые "тачки", многоэтажные особняки и жизнерадостные лица даже не высших, а середнячков из когорты милиционеров, прокуроров? Неужели вы выращиваете картофель в свободное от работы время, а затем продаете ее на Краковском рынке?
Почему для некоторых преступников, которых вам удается поймать и довести до суда, установлено вполне определенную таксу - 2000 условных единиц за один год неволи? И кто установил ее, эту сумму?
Я повторяю эти вопросы, поскольку все требуют ответов на них. Не только семьи погибших, изнасилованных, искалеченных, ограбленных. Не только предприниматель, который, выходя из дома, не знает, вернется ли сюда вечером. Их, как ни странно, ждет и молодой милицейский патрульный, на беде которого спекулируют генералы, их ждет и мелкий воришка, задумываясь над несправедливым: "Почему в клетке я, а те, кто ворует миллионами и убивает, - на свободе?".
"Политический порядок - это алхимия зла, ликвидация, которая никогда не становится полной, одного зла другим", - отмечает Пьер Манан в "Интеллектуальной истории либерализма". Если на самом деле так, то Украина - яркая иллюстрация для этого умозаключения. Потому что каждая новая правительственная команда, "ликвидируя зло" предыдущей, прибегает к очередным несправедливостям и надругательствам над законом. Инструментами каждой следующей реинкарнации зла являются, как правило, одни и те же люди, - меняют, как правило, лишь лидеров, рядовые же исполнители несут на себе крест неправедных приказов. Рассчитывать на принципиальность, собственное мнение или позицию "стрелочников" в условиях флюгерства начальников вряд ли приходится.
Игорь Гулык
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
no subject
Date: 2013-09-01 10:35 am (UTC)no subject
Date: 2013-09-01 10:35 am (UTC)Jestem całkiem pewien, że dopóki... и т.д.
no subject
Date: 2013-09-01 10:36 am (UTC)no subject
Date: 2013-09-01 10:37 am (UTC)no subject
Date: 2013-09-01 10:37 am (UTC)no subject
Date: 2013-09-01 10:39 am (UTC)no subject
Date: 2013-09-01 10:41 am (UTC)креперимента выразить те же мысли, но без использования пшекослив в каждом втором (или даже первом) слове?no subject
Date: 2013-09-01 10:42 am (UTC)no subject
Date: 2013-09-01 10:44 am (UTC)no subject
Date: 2013-09-01 10:46 am (UTC)no subject
Date: 2013-09-01 10:47 am (UTC)no subject
Date: 2013-09-01 10:48 am (UTC)no subject
Date: 2013-09-01 10:51 am (UTC)no subject
Date: 2013-09-01 10:52 am (UTC)жечто допуки" - макаронизм чистой воды.no subject
Date: 2013-09-01 10:55 am (UTC)no subject
Date: 2013-09-01 11:00 am (UTC)no subject
Date: 2013-09-01 05:21 pm (UTC)