Польський шовінізм без маски
Sep. 17th, 2013 11:52 am![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
henrik-kvinto.livejournal.com posting in ![[community profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/community.png){kind=small}
urb_aУ 1943 році продовжилися гоніння поляків на українських священиків, започатковані минулого року. Детальну інформацію про це в своєму «Меморіалі про переслідування польськими бандитами православного духовенства на Холмщині і Підляшші» подав архієпископ Іларіон.
За його інформацією, протягом 1943 року здійснено напади на 150 парафій, 9 священиків і 8 дяків було вбито.
«Дня 6 травня ц. р. польська банда, — писав Іларіон, — напала на дім настоятеля парафії в Наброжі, Замійського повіту, священика Сергія Захарчука й у страшний спосіб його замордувала. Поклавши о. Захарчука на підлозі горілиць, бандити били його ногами й кольбами та люфами крісів.
Солдат армії Крайової посміхається над трупом українського селянина вбитого в полі біля с.Сагрнинь
Це катування тривало довший час. Залишивши непритомного о. Захарчука на підлозі, бандити пішли до домової церкви, що містилася в тому самому домі, спрофанували її.
Виходячи з помешкання, бандити стрілили один раз у голову о. Захарчука, що лежав непритомний на підлозі. Дня 27-го жовтня польська банда, якою керували польські офіцери, доконала нападу на парафію Молодятичі Грубешівського повіту . Дев'ятимісячну дитину місцевого війта польський бандит розбив головою об підлогу, добиваючи нещасне дитя кольбою по голові, двох інших дітей 2 і 5 літ поляки замордували в жорстокий спосіб у їхньому ліжку.
Під час цього нападу жорстоко замордовано й старого дяка місцевої парафії Семена Ярошевича. Дня 28 жовтня польська терористична банда під час нападу на Грабовець Грубешівського повіту у страшний спосіб замордувала настоятеля Грабовецької парафії протоієрея Павла Швайку і його дружину.
Тіла забитих були дуже змасакровані — матушка Іванна Швайка майже вся була поколота ножами, руки та ноги в неї поламані, живіт порізаний. Нещасна жінка вмерла від відпливу крови, а не від смертельної рани. Сам настоятель, крім ран на тілі, мав рани стрілів.
Перед убивством його в жорстокий спосіб бандити мучили й катували».
На думку Іларіона, польське підпілля зосередило свою увагу на вбивствах священиків тому, що на той момент, після втечі чи вбивств багатьох активістів, вони залишилися практично єдиними виразниками українського життя в терені.
Напади поляків на українські села Холмщини полегшувало те, що українці цих теренів були практично безборонні.
За винятком невеликого озброєного загону самооборони, який на середину 1943 року налічував 200 вояків, тут не було сили, здатної їх захистити. Ініціатива створення повстанських відділів, яка в той час реалізовувалася на Волині, не охоплювала Холмщини. Тому напади поляків на українські села тривали.
«Дня 21 жовтня узброєна в скоростріли й кріси банда, — писав архієпископ Іларіон, — зо співом "Єще польска не згінела" напала на парафію Мірче Грубешівського повіту й спалила 196 господарств разом з живим і мертвим інвентарем, а 26 чоловіка забито і 4 ранено.
Знайдено там жертви з вирізаними язиками, викрученими руками, видовбаними очима і т. ін. Не помилувано навіть жінок і дітей. Напад подовжувався 4 години вночі».
Це було далеко не єдине спалене українське село в той час: в українських документах згадуються також напади в жовтні на села Молодятичі, Грабовець та інші.
1943 рік для українців Холмщини пройшов у важких умовах.
«Зараз твориться щось страшного, — писав Холмсько-Підляській консисторії священик села Підгірці, — щоночі гине в страшних муках десятки безвинного населення. Від 19 грудня щоночі напади. Ніхто не роздягається і не спить по хатах»
За його інформацією, протягом 1943 року здійснено напади на 150 парафій, 9 священиків і 8 дяків було вбито.
«Дня 6 травня ц. р. польська банда, — писав Іларіон, — напала на дім настоятеля парафії в Наброжі, Замійського повіту, священика Сергія Захарчука й у страшний спосіб його замордувала. Поклавши о. Захарчука на підлозі горілиць, бандити били його ногами й кольбами та люфами крісів.
Солдат армії Крайової посміхається над трупом українського селянина вбитого в полі біля с.Сагрнинь
Це катування тривало довший час. Залишивши непритомного о. Захарчука на підлозі, бандити пішли до домової церкви, що містилася в тому самому домі, спрофанували її.
Виходячи з помешкання, бандити стрілили один раз у голову о. Захарчука, що лежав непритомний на підлозі. Дня 27-го жовтня польська банда, якою керували польські офіцери, доконала нападу на парафію Молодятичі Грубешівського повіту . Дев'ятимісячну дитину місцевого війта польський бандит розбив головою об підлогу, добиваючи нещасне дитя кольбою по голові, двох інших дітей 2 і 5 літ поляки замордували в жорстокий спосіб у їхньому ліжку.
Під час цього нападу жорстоко замордовано й старого дяка місцевої парафії Семена Ярошевича. Дня 28 жовтня польська терористична банда під час нападу на Грабовець Грубешівського повіту у страшний спосіб замордувала настоятеля Грабовецької парафії протоієрея Павла Швайку і його дружину.
Тіла забитих були дуже змасакровані — матушка Іванна Швайка майже вся була поколота ножами, руки та ноги в неї поламані, живіт порізаний. Нещасна жінка вмерла від відпливу крови, а не від смертельної рани. Сам настоятель, крім ран на тілі, мав рани стрілів.
Перед убивством його в жорстокий спосіб бандити мучили й катували».
На думку Іларіона, польське підпілля зосередило свою увагу на вбивствах священиків тому, що на той момент, після втечі чи вбивств багатьох активістів, вони залишилися практично єдиними виразниками українського життя в терені.
Напади поляків на українські села Холмщини полегшувало те, що українці цих теренів були практично безборонні.
За винятком невеликого озброєного загону самооборони, який на середину 1943 року налічував 200 вояків, тут не було сили, здатної їх захистити. Ініціатива створення повстанських відділів, яка в той час реалізовувалася на Волині, не охоплювала Холмщини. Тому напади поляків на українські села тривали.
«Дня 21 жовтня узброєна в скоростріли й кріси банда, — писав архієпископ Іларіон, — зо співом "Єще польска не згінела" напала на парафію Мірче Грубешівського повіту й спалила 196 господарств разом з живим і мертвим інвентарем, а 26 чоловіка забито і 4 ранено.
Знайдено там жертви з вирізаними язиками, викрученими руками, видовбаними очима і т. ін. Не помилувано навіть жінок і дітей. Напад подовжувався 4 години вночі».
Це було далеко не єдине спалене українське село в той час: в українських документах згадуються також напади в жовтні на села Молодятичі, Грабовець та інші.
1943 рік для українців Холмщини пройшов у важких умовах.
«Зараз твориться щось страшного, — писав Холмсько-Підляській консисторії священик села Підгірці, — щоночі гине в страшних муках десятки безвинного населення. Від 19 грудня щоночі напади. Ніхто не роздягається і не спить по хатах»
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
no subject
Date: 2013-09-17 09:38 am (UTC)no subject
Date: 2013-09-17 09:53 am (UTC)no subject
Date: 2013-09-17 09:56 am (UTC)no subject
Date: 2013-09-17 10:01 am (UTC)no subject
Date: 2013-09-17 10:06 am (UTC)no subject
Date: 2013-09-17 10:09 am (UTC)no subject
Date: 2013-09-17 10:22 am (UTC)no subject
Date: 2013-09-17 10:31 am (UTC)no subject
Date: 2013-09-17 10:33 am (UTC)no subject
Date: 2013-09-17 10:33 am (UTC)білоруськихрадянських партизанів, які "отжімалі" у них годинники. Виключно з великої любові до простого народу."Гарнизон оккупантов был разгромлен, каратели, глумившиеся над населением, уничтожены, в окладах местечка партизаны взяли богатые трофеи. В общем можно было бы сказать, что операция проведена хорошо, если бы она не закончилась излишне весело. При отходе из местечка Балицкий не построил партизан. Все шли и ехали вразброд, кто пел, кто плясал. Один молодой партизан нацепил на себя дамское платье, надел шляпу и в таком виде проехал верхом по главной улице.
Есть такое выражение, оставшееся еще с времен гражданской войны: «партизаны гуляют». И у нас бытовала песенка, в которой были такие строки: «Зимней ночью, в мороз и в мглу, гуляет Орленко в немецком тылу...» Пришлось кое-кому из наших товарищей разъяснить, что в данном случае слово «гулять» надо понимать не так, как они понимают его, напомнить им о дисциплине".
http://militera.lib.ru/memo/russian/fedorov_af1/10.html
no subject
Date: 2013-09-17 10:36 am (UTC)"Вечером приехал полковник Медведев со своей свитой. Поставил мне несколько вопросов, обвиняя меня в том, что я беспощадно бью националистическую сволочь. Я ему ответил дипломатически: «Пошел ты к х-м[...]».
(З щоденника Балицького: http://militera.lib.ru/db/balitsky_gv01/text.html)
no subject
Date: 2013-09-17 10:39 am (UTC)А так - да. Бывало что партизаны отнимали у населения ценности. Это не секрет.
no subject
Date: 2013-09-17 10:44 am (UTC)no subject
Date: 2013-09-17 10:45 am (UTC)А "робітникам" вони, мабуть, квіточки дарували?
* А так - да. Бывало что партизаны отнимали у населения ценности. Это не секрет.
Так у спогадах товариша партизанина Федорова, які пройшли радянську цензуру, це "бивало" згадується чи не при кожній "операції". При чому товариш навіть особливо з цим і не боровся, так, по-батьківськи пальчиком погрожував, мовляв, ай-ай-ай. От хлопчику Володі навіть за "самоотвєржєнную учьобу" дозволив "отжатиє
тухлі ахуєнниє (с)дамскіє часікі" собі залишити.От питається: нафіга канонічному до усрачки
білоруськомурадянському партизанину дамський ручний годинник?no subject
Date: 2013-09-17 10:46 am (UTC)no subject
Date: 2013-09-17 10:46 am (UTC)а так правильно все поляки сделали, им за это надо памятник поставить
no subject
Date: 2013-09-17 10:48 am (UTC)віднімуть новий айфонпідступно застрелять у спину. Що власне з товаришем Кузнєцовим-"Зібертом" і сталося.no subject
Date: 2013-09-17 10:51 am (UTC)Ранее я уже выкладывал цитаты о проблемах грабежей. Грабежи были, это никто не отрицал. Но не носили повальных характер. С ними боролись, но не всегда получалось. Да и такие командиры как этот Фёдоров смотрели на это сквозь пальцы.
Часы были ценностью, читай ходовым товаром. Можно было махнуть на что-то другое.
no subject
Date: 2013-09-17 10:52 am (UTC)Совершенно секретно
тов СТРОКАЧУ
Горохов 7.2.44 г.
...
Соединения типа Шитова на Волыни, да еще в тылу Красной Армии, меня очень беспокоят: "Мы тот отряд, что берет все подряд", "тетка, открывай шкаф. Мы на операцию приехали", — вот военные доктрины Шитова и военная его армия.
Светайлов, вынимавший золотые зубы в Городнице, жив и "воюет" в тылу Красной Армии, вооруженный так, как будто наступает на Берлин.
Каждый наш промах будет использован националистами как средство агитации Вот мои соображения о Волыни.
Данные факты и отчетные материалы сообщались своевременно. Прошу просмотреть мои радиограммы, отосланные за время Вашего отсутствия. Мне кажется, что эта УПА на нашу работу пролила свет.
27.2.44 г.
№ 61
Вершигора
ЦДАГО, ф. 62, оп. 1, спр. 1521, арк. 173-175
no subject
Date: 2013-09-17 10:55 am (UTC)no subject
Date: 2013-09-17 11:00 am (UTC)no subject
Date: 2013-09-17 11:09 am (UTC)no subject
Date: 2013-09-17 11:12 am (UTC)Я от зараз дивлюся спогади Федорова, там цих моментів - греблю гати.
Ось, наприклад, бійці товариша Балицького відзначили 2 роки початку "Вєлікой атєчєствєнной вайни" нападом на Володимирець:
"Гарнизон оккупантов был разгромлен, каратели, глумившиеся над населением, уничтожены, в окладах местечка партизаны взяли богатые трофеи. В общем можно было бы сказать, что операция проведена хорошо, если бы она не закончилась излишне весело. При отходе из местечка Балицкий не построил партизан. Все шли и ехали вразброд, кто пел, кто плясал. Один молодой партизан нацепил на себя дамское платье, надел шляпу и в таком виде проехал верхом по главной улице.
Есть такое выражение, оставшееся еще с времен гражданской войны: «партизаны гуляют». И у нас бытовала песенка, в которой были такие строки: «Зимней ночью, в мороз и в мглу, гуляет Орленко в немецком тылу...» Пришлось кое-кому из наших товарищей разъяснить, что в данном случае слово «гулять» надо понимать не так, как они понимают его, напомнить им о дисциплине".
http://militera.lib.ru/memo/russian/fedorov_af1/10.html
Минуло два дні після операції, і товариш Балицький почав з'ясовувати, а яка ж це партизанська морда умикнула з німецько-фашистського складу цукор, насипала його собі у кишеню і не поділилася зі штабом?
***
От ще про "мальчіша-кібальчіша" Володю:
"Первым боем, в котором он принял участие, был налет на Окрыгалов. Вернулся Володя из городка с ручными часами. Часы оказались дамскими. Нашлись ребята, которые видели, что Володя отнял их у старушки-учительницы. Командир взвода послал его обратно, велел отдать часы. Он вернулся и сказал командиру, что часы отдал. А через день ребята увидели, как сидит Володя за кустом и крутит стрелки: «учится понимать часы».
Привели Володю ко мне. Я сделал ему перед строем строгое внушение, оказал, что за мародерство у нас расстреливают, и приказал любым способом пробраться в Скрыгалов.
— Найдешь там нашу связную Зину Дробот, вместе с ней отправишься к учительнице. Отдай часы, а заодно узнай, что делают теперь остатки разбитого гарнизона. И пусть Зина запиской подтвердит, что часы вручены хозяйке. Без этого не возвращайся!
С риском для жизни Володя пробрался в Скрыгалов, выполнил все, что было приказано, принес записку Зины. Кажется, искупил вину. Но партизаны не так-то легко прощают подобные преступления.
С тех пор Володю раз по сто в день окликали и спрашивали:
— Володя, который час?
А Володя, если б даже имел часы, не мог бы ответить. В хозяйстве его дядьки даже петуха не было. Время они измеряли по восходу и заходу солнца.
Прошел месяц. Володя показал такое старание в учебе (он готовился стать бронебойщиком), так внимательно слушал своего учителя, так аккуратно чистил доверенное ему оружие, что постепенно отношение к нему стало меняться. Успел он за это время научиться и грамоте, стал читать по складам. Но хоть и видели партизаны, что на глазах меняется человек, нет-нет и спросят:
— Володя, который час?
Каково же было их удивление, когда однажды Володя в ответ на этот вопрос вытащил из кармана гимнастерки часы кировского завода и с радостной улыбкой ответил:
— Двадцать минут четвертого!
Володю сразу окружили партизаны. Посыпались вопросы:
— Откуда взял? Опять спер?
И поволокли Володю ко мне. Впрочем, тащить его не пришлось, он сам пошел да при этом еще посмеивался.
Много народу собралось у штабной палатки. Всем хотелось узнать, что будет.
Я вышел, пожал руку Володе и громогласно объявил, что самоотверженной учебой и отличным поведением Володя заслужил полного прощения. Командование решило в знак этого наградить его часами.
Кроме того, я обещал Володе, что после победы, если нам удастся встретиться, зайдем к граверу сделать на часах надпись: «От бывшего генерала бывшему бронебойщику. Володя, который час?»
http://militera.lib.ru/memo/russian/fedorov_af1/10.html
Там ще є соковиті моменти про те, як у партизани приймали колишніх поліцаїв. Після такого у весь цей пафос про "ані жє єврєєв убівалі, а потом єтімі жє рукамі стрєлялі комсомольцєв в бандах УПА" якось пролітає на фанері над Парижем.
no subject
Date: 2013-09-17 11:12 am (UTC)no subject
Date: 2013-09-17 12:11 pm (UTC)no subject
Date: 2013-09-17 02:14 pm (UTC)no subject
Date: 2013-09-17 02:26 pm (UTC)no subject
Date: 2013-09-17 03:02 pm (UTC)no subject
Date: 2013-09-17 03:03 pm (UTC)no subject
Date: 2013-09-17 03:29 pm (UTC)no subject
Date: 2013-09-17 04:11 pm (UTC)Никакой разницы.
no subject
Date: 2013-09-17 08:53 pm (UTC)тебе, блять, цитату привели про то как кр.партизаны мародерствовали!
привести еще цитату о том, как кр.партизаны убивали крестьян?
от же ж тупица красножопая!
no subject
Date: 2013-09-17 08:57 pm (UTC)no subject
Date: 2013-09-17 08:58 pm (UTC)no subject
Date: 2013-09-18 05:05 am (UTC)Картинки не имеют вообще никакого отношения к тому, что обсуждалось.
Если вы заметили, хотя я сомневаюсь, было упомянуто и то, что поляки из ак так же уничтожали мирное украинское население.
no subject
Date: 2013-09-18 05:15 am (UTC)Вы, я смотрю, невнимательно читаете чужие посты и уж больно любите несогласных со свидомистской точкой зрения называть нехорошими словами.
Если вы заметили, хотя очень в этом сомневаюсь, уже неоднократно говорилось и вашими соратниками, и мной, что партизаны таки грабили население. Убивали некоторых.
no subject
Date: 2013-09-18 07:34 am (UTC)no subject
Date: 2013-09-18 07:51 am (UTC)