Шантаж Європою
Oct. 27th, 2013 10:11 am![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
ihorhulyk.livejournal.com posting in ![[community profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/community.png){kind=small}
urb_aOriginally posted by ![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
ihorhulyk at Шантаж Європою
Ілюстрація: radiosvoboda.org
Коли ми говоримо про перспективи України бодай якимось чином, бодай через асоціацію долучитися до Європейського союзу, то, вочевидь, мусимо ретельно слідкувати за меседжами політиків, які: а) репрезентують чи репрезентуватимуть нас там; б) які вже сьогодні володіють усіма важелями в європейських структурах, аби позитивно чи негативно вплинути на рішення у Вільнюсі.
З цієї точки зору дуже показовими, і не на нашу користь, є дві фрази, висловлені по обидва боки українсько-європейського кордону. Перша з них належить чинному президентові Польщі Дональду Туску, який з усією відвертістю закликав своїх колег, присутніх на саміті ЄС «не використовувати приклад Юлії Тимошенко як легкий привід, щоби зірвати переговори з Україною».
І, мовби парафраз Тускового заклику з України. Сергій Соболєв в ефірі Шустер-лайф оголошує листа харківської ув’язненої про те, що її фракція «проголосує лише за той варіант законопроекту, який буде повністю узгоджений з місією лідерів ЄС».
Дві позиції. Позиція європейського політика, який, цілком усвідомлюючи ризики затіяної справи, все ж поважає інтерес країни, про яку йде мова, розуміє, що у внутрішніх справах Київ мусить розібратися сам, вважає партнера у переговорах самодостатнім і мудрим в ухваленні доленосних рішень.
І позиція Юлії Тимошенко, у якій, звісно, можна передбачити корекцію на те, що йдеться про її свободу. Корекцію, яка не припускає жодного сумніву у намірах тих, хто запроторив її за грати. Архіважлива перспектива власної країни – фактично геополітичний злам – віддана на розсуд однієї сторони, у даному випадку «брюссельського обкому». Мовляв, як там скажуть, так і має бути. Все інше, - від диявола, на інші варіанти ЮВТ не погодиться.
Чесно кажучи, я особисто вважав і вважаю, що ув’язнення екс-прем’єрки по суті своїй було неприпустимим і брутальним. Але водночас маю переконання, що тепер її звільнення – це, перш за все, справа тих, хто її садив. Відтак – це справа політичної сили, лідером якої вона досі формально себе вважає. Це справа, врешті-решт, українського суспільства, яке має нарешті визначитися, чи припустимі в країні політичні в’язні, чи хай собі будуть…
І цей підхід, як на мене, закладений у формулі Туска.
У вимозі Тимошенко, при всій повазі до харківської бранки, звучать нотки шантажу, неповаги до власної країни. Пишучи «країна», я жодним чином не маю на увазі чинне керівництво. Просто під цим словом кожен розуміє своє. Тимошенко, видається, теж…
Ігор Гулик
Шантаж Европой
Когда мы говорим о перспективах Украины хотя каким-то образом, хотя бы через ассоциацию присоединиться к Европейскому союзу, то, очевидно, должны тщательно следить за посланиями политиков, которые: а) представляют или будут представлять нас там; б) уже сегодня обладают всеми рычагами в европейских структурах, чтобы положительно или отрицательно повлиять на решение в Вильнюсе.
С этой точки зрения очень показательными, и не в нашу пользу, являются две фразы, высказанные по обе стороны украинско-европейской границы. Первая из них принадлежит действующему президенту Польши Дональду Туску, который со всей откровенностью призвал своих коллег, присутствующих на саммите ЕС «не использовать пример Юлии Тимошенко как легкий повод, чтобы сорвать переговоры с Украиной».
И словно парафраз Тускового призыва из Украины. Сергей Соболев в эфире Шустер лайф зачитывает письмо харьковской узницы о том, что ее фракция «проголосует только за тот вариант законопроекта , который будет полностью согласован с миссией лидеров ЕС».
Две позиции. Позиция европейского политика, который, сознавая риски затеянного дела, все же уважает интерес страны, о которой идет речь, понимает, что во внутренних делах Киев должен разобраться сам, считает партнера по переговорам самодостаточным и мудрым в принятии судьбоносных решений.
И позиция Юлии Тимошенко, в которой, конечно, можно предположить коррекцию на то, что речь идет о ее свободе. Коррекцию, не предполагающую никакого сомнения в намерениях тех, кто упрятал ее за решетку. Архиважная перспектива собственной страны - фактически геополитический перелом - отдана на усмотрение одной стороны, в данном случае «брюссельского обкома». Мол, как там скажут, так и должно быть. Все остальное - от дьявола, на другие варианты ЮВТ не согласится.
Честно говоря, я лично считал и считаю, что заключение экс-премьера по сути своей было недопустимым и грубым. Но одновременно есть убеждение, что теперь ее освобождение - это, прежде всего, дело тех, кто ее сажал. Дальше - это дело политической силы, лидером которой она до сих пор формально себя считает. Это дело, в конце концов, украинского общества, которое должно наконец определиться, допустимые в стране политические заключенные, или пусть будут...
И этот подход, по-моему, заложенный в формуле Туска.
В требовании Тимошенко, при всем уважении к харьковской пленнице, звучат нотки шантажа, неуважения к собственной стране. Говоря «страна», я никоим образом не имею в виду нынешнее руководство. Просто под этим словом каждый понимает свое. Тимошенко, кажется, тоже...
Игорь Гулык
ihorhulyk at Шантаж ЄвропоюІлюстрація: radiosvoboda.org
Коли ми говоримо про перспективи України бодай якимось чином, бодай через асоціацію долучитися до Європейського союзу, то, вочевидь, мусимо ретельно слідкувати за меседжами політиків, які: а) репрезентують чи репрезентуватимуть нас там; б) які вже сьогодні володіють усіма важелями в європейських структурах, аби позитивно чи негативно вплинути на рішення у Вільнюсі.
З цієї точки зору дуже показовими, і не на нашу користь, є дві фрази, висловлені по обидва боки українсько-європейського кордону. Перша з них належить чинному президентові Польщі Дональду Туску, який з усією відвертістю закликав своїх колег, присутніх на саміті ЄС «не використовувати приклад Юлії Тимошенко як легкий привід, щоби зірвати переговори з Україною».
І, мовби парафраз Тускового заклику з України. Сергій Соболєв в ефірі Шустер-лайф оголошує листа харківської ув’язненої про те, що її фракція «проголосує лише за той варіант законопроекту, який буде повністю узгоджений з місією лідерів ЄС».
Дві позиції. Позиція європейського політика, який, цілком усвідомлюючи ризики затіяної справи, все ж поважає інтерес країни, про яку йде мова, розуміє, що у внутрішніх справах Київ мусить розібратися сам, вважає партнера у переговорах самодостатнім і мудрим в ухваленні доленосних рішень.
І позиція Юлії Тимошенко, у якій, звісно, можна передбачити корекцію на те, що йдеться про її свободу. Корекцію, яка не припускає жодного сумніву у намірах тих, хто запроторив її за грати. Архіважлива перспектива власної країни – фактично геополітичний злам – віддана на розсуд однієї сторони, у даному випадку «брюссельського обкому». Мовляв, як там скажуть, так і має бути. Все інше, - від диявола, на інші варіанти ЮВТ не погодиться.
Чесно кажучи, я особисто вважав і вважаю, що ув’язнення екс-прем’єрки по суті своїй було неприпустимим і брутальним. Але водночас маю переконання, що тепер її звільнення – це, перш за все, справа тих, хто її садив. Відтак – це справа політичної сили, лідером якої вона досі формально себе вважає. Це справа, врешті-решт, українського суспільства, яке має нарешті визначитися, чи припустимі в країні політичні в’язні, чи хай собі будуть…
І цей підхід, як на мене, закладений у формулі Туска.
У вимозі Тимошенко, при всій повазі до харківської бранки, звучать нотки шантажу, неповаги до власної країни. Пишучи «країна», я жодним чином не маю на увазі чинне керівництво. Просто під цим словом кожен розуміє своє. Тимошенко, видається, теж…
Ігор Гулик
Шантаж Европой
Когда мы говорим о перспективах Украины хотя каким-то образом, хотя бы через ассоциацию присоединиться к Европейскому союзу, то, очевидно, должны тщательно следить за посланиями политиков, которые: а) представляют или будут представлять нас там; б) уже сегодня обладают всеми рычагами в европейских структурах, чтобы положительно или отрицательно повлиять на решение в Вильнюсе.
С этой точки зрения очень показательными, и не в нашу пользу, являются две фразы, высказанные по обе стороны украинско-европейской границы. Первая из них принадлежит действующему президенту Польши Дональду Туску, который со всей откровенностью призвал своих коллег, присутствующих на саммите ЕС «не использовать пример Юлии Тимошенко как легкий повод, чтобы сорвать переговоры с Украиной».
И словно парафраз Тускового призыва из Украины. Сергей Соболев в эфире Шустер лайф зачитывает письмо харьковской узницы о том, что ее фракция «проголосует только за тот вариант законопроекта , который будет полностью согласован с миссией лидеров ЕС».
Две позиции. Позиция европейского политика, который, сознавая риски затеянного дела, все же уважает интерес страны, о которой идет речь, понимает, что во внутренних делах Киев должен разобраться сам, считает партнера по переговорам самодостаточным и мудрым в принятии судьбоносных решений.
И позиция Юлии Тимошенко, в которой, конечно, можно предположить коррекцию на то, что речь идет о ее свободе. Коррекцию, не предполагающую никакого сомнения в намерениях тех, кто упрятал ее за решетку. Архиважная перспектива собственной страны - фактически геополитический перелом - отдана на усмотрение одной стороны, в данном случае «брюссельского обкома». Мол, как там скажут, так и должно быть. Все остальное - от дьявола, на другие варианты ЮВТ не согласится.
Честно говоря, я лично считал и считаю, что заключение экс-премьера по сути своей было недопустимым и грубым. Но одновременно есть убеждение, что теперь ее освобождение - это, прежде всего, дело тех, кто ее сажал. Дальше - это дело политической силы, лидером которой она до сих пор формально себя считает. Это дело, в конце концов, украинского общества, которое должно наконец определиться, допустимые в стране политические заключенные, или пусть будут...
И этот подход, по-моему, заложенный в формуле Туска.
В требовании Тимошенко, при всем уважении к харьковской пленнице, звучат нотки шантажа, неуважения к собственной стране. Говоря «страна», я никоим образом не имею в виду нынешнее руководство. Просто под этим словом каждый понимает свое. Тимошенко, кажется, тоже...
Игорь Гулык
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
no subject
Date: 2013-10-27 08:20 am (UTC)Иначе- не читал бы Вас.
А так- вполне!
Удачи!
no subject
Date: 2013-10-27 08:21 am (UTC)no subject
Date: 2013-10-27 08:30 am (UTC)no subject
Date: 2013-10-27 08:34 am (UTC)no subject
Date: 2013-10-27 09:02 am (UTC)Насправді ЄС хвилює лише формальний бік справи, тому найліпшим виходом була би аренда Брюселем частини Качанівської буцегарні (де перебуває Тимошенко) терміном до кінця її ув`язнення. Хай це буде якась дипломатична установа з правом екс-територіяольности. Де-юре це буде ЄС, а отже питання буде вирішено.
no subject
Date: 2013-10-27 09:04 am (UTC)no subject
Date: 2013-10-27 09:31 am (UTC)no subject
Date: 2013-10-27 09:51 am (UTC)это ваш будущий президент, между прочим
no subject
Date: 2013-10-27 09:58 am (UTC)no subject
Date: 2013-10-27 10:09 am (UTC)no subject
Date: 2013-10-27 01:03 pm (UTC)