Провисання над прірвою
Oct. 30th, 2013 09:27 amOriginally posted by
ihorhulyk at Провисання над прірвою
Ілюстрація: umservice.net
Сумніви переймають не тільки Кличка, який чомусь не надто оптимістично налаштований у питанні звільнення Тимошенко.
Сумніви переймають і мене, і, зрештою, будь-якого мешканця цієї країни. Але з іншого приводу. Минуло кілька днів після дуже утаємниченої зустрічі Януковича з Путіним у Сочі, а ні президентська прес-служба, ні, зрештою, сам гарант так і не промовили жодного слова з приводу того, що ж відбулося у столиці майбутньої зимової олімпіади. Коротке протокольне повідомлення на сайті глави держави і квит…
Янукович – фігура, яка дає підстави для підозр у нечистій грі. Йдеться навіть не про сумнозвісні Харківські угоди, і навіть не про не надто пристойний «злив» планів майбутньої коаліції з БЮТ акурат на Трійцю 2009-го. Мова про ментальні особливості ВФЯ, сформовані у час, коли ні він, ні найближче його «оточення» навіть і не підозрювали, що "Вітя" очолить країну.
Але я про інше. Про те, що вимагати у політиків прозорості, відкритості (транспарентності, - якщо по-модному, по-європейськи), значить у нашій країні, здобути собі не вельми хорошу опінію дивака, ретрограда. Хоча, у принципі, на словах, та й, зрештою, формально, чи не всі небожителі з Печерських пагорбів б’ють себе в груди, пнучись у вишиванки демократів. Ось вам, і закон про доступ до публічної інформації, і декларації (які вже є) чиновників, депутатів.
Але насправді… Насправді чи маємо ми гарантію того, що завтра не прокинемося у країні, яка ні сіло-ні впало, зробила різкий крен у своїх геополітичних планах, чи не знайдемо себе серед отари, яку розвернули із Заходу на Схід, у звичне стійло? Ні, таких гарантій немає, бо Гарант усіх наших прав, свобод, надій, сподівань, зрештою, як не як, Гарант нашої з вами безпеки, вирішив діяти на власний страх і ризик, точніше, заради власних інтересів. Заради продовження свого владного терміну, заради знищення політичних опонентів, заради особистого комфорту.
Я знаю, чим це все пояснюватимуть нам потім. Цінами на газ, кренделями й вигляді кредитів (вже і негайно) без усіляких зобов’язань, велетенським ринком, преференціями у перетині кордону тощо. Одним словом, аргументуватимуть національним інтересом. Але гірко і смішно чути це словосполучення від людей, які давно ототожнили національний інтерес із інтересами власної родини. І визначають його, відповідно, у вузькому колі «сім’ї». Країни для них не існує. Їхня хата скраю…
Ігор Гулик
Провисание над пропастью
Сомнения терзают не только Кличко, который почему-то не слишком оптимистично настроен в вопросе освобождения Тимошенко.
Сомнения мучают и меня, как, наконец, любого жителя этой страны. Но по другому поводу. Прошло несколько дней после очень таинственной встречи Януковича с Путиным в Сочи, но ни президентская пресс-служба, ни, в конце концов, сам гарант так и не сказали ни слова по поводу того, что же произошло в столице будущей зимней олимпиады. Короткое протокольное сообщение на сайте главы государства и все тут...
Янукович - фигура, которая дает основания для подозрений в нечистой игре. Речь даже не о печально известных Харьковских соглашениях, и даже не о не слишком приличном «сливе» планов будущей коалиции с БЮТ аккурат на Троицу 2009 года. Речь о ментальных особенностях ВФЯ, сформированных во время, когда ни он, ни ближайшее его «окружение» даже и не подозревали, что «Витя» возглавит страну.
Но я о другом. О том, что требовать у политиков прозрачности, открытости (транспарентности, - если по-модному, по-европейски), значит прослыть в нашей стране чудаком, ретроградом. Хотя, в принципе, на словах, и даже формально, чуть ли не все небожители с Печерских холмов бьют себя в грудь, одевая вышиванки демократов. Вот вам и закон о доступе к публичной информации, и декларации (какие уже есть) чиновников, депутатов.
Но на самом деле... На самом деле имеем ли мы гарантию того, что завтра не проснемся в стране, ни с того-ни с сего сделавшей резкий крен в своих геополитических планах, не ощутим себя среди стада, которое развернули с запада на восток, в привычное стойло? Нет, таких гарантий нет, потому Гарант всех наших прав, свобод, надежд, ожиданий, наконец, как ни как, Гарант нашей с вами безопасности, решил действовать на свой страх и риск, точнее, ради собственных интересов. Ради продолжения своего властного срока, для уничтожения политических оппонентов, ради личного комфорта.
Я знаю, чем это все объяснят нам потом. Ценами на газ, кренделями в виде кредитов (уже и немедленно) без всяких обязательств, огромным рынком, преференциями в пересечении границы и т.д. Одним словом, будут аргументировать национальным интересом. Но горько и смешно слышать это словосочетание от людей, которые давно отождествили национальный интерес с интересами собственными. И определяют его, соответственно, в узком кругу «семьи». Страны для них не существует. Их хата с краю...
Игорь Гулык

Ілюстрація: umservice.net
Сумніви переймають не тільки Кличка, який чомусь не надто оптимістично налаштований у питанні звільнення Тимошенко.
Сумніви переймають і мене, і, зрештою, будь-якого мешканця цієї країни. Але з іншого приводу. Минуло кілька днів після дуже утаємниченої зустрічі Януковича з Путіним у Сочі, а ні президентська прес-служба, ні, зрештою, сам гарант так і не промовили жодного слова з приводу того, що ж відбулося у столиці майбутньої зимової олімпіади. Коротке протокольне повідомлення на сайті глави держави і квит…
Янукович – фігура, яка дає підстави для підозр у нечистій грі. Йдеться навіть не про сумнозвісні Харківські угоди, і навіть не про не надто пристойний «злив» планів майбутньої коаліції з БЮТ акурат на Трійцю 2009-го. Мова про ментальні особливості ВФЯ, сформовані у час, коли ні він, ні найближче його «оточення» навіть і не підозрювали, що "Вітя" очолить країну.
Але я про інше. Про те, що вимагати у політиків прозорості, відкритості (транспарентності, - якщо по-модному, по-європейськи), значить у нашій країні, здобути собі не вельми хорошу опінію дивака, ретрограда. Хоча, у принципі, на словах, та й, зрештою, формально, чи не всі небожителі з Печерських пагорбів б’ють себе в груди, пнучись у вишиванки демократів. Ось вам, і закон про доступ до публічної інформації, і декларації (які вже є) чиновників, депутатів.
Але насправді… Насправді чи маємо ми гарантію того, що завтра не прокинемося у країні, яка ні сіло-ні впало, зробила різкий крен у своїх геополітичних планах, чи не знайдемо себе серед отари, яку розвернули із Заходу на Схід, у звичне стійло? Ні, таких гарантій немає, бо Гарант усіх наших прав, свобод, надій, сподівань, зрештою, як не як, Гарант нашої з вами безпеки, вирішив діяти на власний страх і ризик, точніше, заради власних інтересів. Заради продовження свого владного терміну, заради знищення політичних опонентів, заради особистого комфорту.
Я знаю, чим це все пояснюватимуть нам потім. Цінами на газ, кренделями й вигляді кредитів (вже і негайно) без усіляких зобов’язань, велетенським ринком, преференціями у перетині кордону тощо. Одним словом, аргументуватимуть національним інтересом. Але гірко і смішно чути це словосполучення від людей, які давно ототожнили національний інтерес із інтересами власної родини. І визначають його, відповідно, у вузькому колі «сім’ї». Країни для них не існує. Їхня хата скраю…
Ігор Гулик
Провисание над пропастью
Сомнения терзают не только Кличко, который почему-то не слишком оптимистично настроен в вопросе освобождения Тимошенко.
Сомнения мучают и меня, как, наконец, любого жителя этой страны. Но по другому поводу. Прошло несколько дней после очень таинственной встречи Януковича с Путиным в Сочи, но ни президентская пресс-служба, ни, в конце концов, сам гарант так и не сказали ни слова по поводу того, что же произошло в столице будущей зимней олимпиады. Короткое протокольное сообщение на сайте главы государства и все тут...
Янукович - фигура, которая дает основания для подозрений в нечистой игре. Речь даже не о печально известных Харьковских соглашениях, и даже не о не слишком приличном «сливе» планов будущей коалиции с БЮТ аккурат на Троицу 2009 года. Речь о ментальных особенностях ВФЯ, сформированных во время, когда ни он, ни ближайшее его «окружение» даже и не подозревали, что «Витя» возглавит страну.
Но я о другом. О том, что требовать у политиков прозрачности, открытости (транспарентности, - если по-модному, по-европейски), значит прослыть в нашей стране чудаком, ретроградом. Хотя, в принципе, на словах, и даже формально, чуть ли не все небожители с Печерских холмов бьют себя в грудь, одевая вышиванки демократов. Вот вам и закон о доступе к публичной информации, и декларации (какие уже есть) чиновников, депутатов.
Но на самом деле... На самом деле имеем ли мы гарантию того, что завтра не проснемся в стране, ни с того-ни с сего сделавшей резкий крен в своих геополитических планах, не ощутим себя среди стада, которое развернули с запада на восток, в привычное стойло? Нет, таких гарантий нет, потому Гарант всех наших прав, свобод, надежд, ожиданий, наконец, как ни как, Гарант нашей с вами безопасности, решил действовать на свой страх и риск, точнее, ради собственных интересов. Ради продолжения своего властного срока, для уничтожения политических оппонентов, ради личного комфорта.
Я знаю, чем это все объяснят нам потом. Ценами на газ, кренделями в виде кредитов (уже и немедленно) без всяких обязательств, огромным рынком, преференциями в пересечении границы и т.д. Одним словом, будут аргументировать национальным интересом. Но горько и смешно слышать это словосочетание от людей, которые давно отождествили национальный интерес с интересами собственными. И определяют его, соответственно, в узком кругу «семьи». Страны для них не существует. Их хата с краю...
Игорь Гулык