urb_a | Ніхто нікуди не йде… (Reply)

Originally posted by

Ілюстрація: svoboda.org

Я не відаю, хто від кого більше втомився: Київ від захцянок Брюсселя, чи, навпаки, Європа від зигзагоподібної політики українського режиму. Взагалі, дивуюся, як «високим сторонам» досі вистачало терпіння, аби дивлячись один одному у вічі, говорити відверті нісенітниці, годувати співрозмовника байками і обіцянками.
Шось, - мабуть, інтуїція, - тихо нашіптує мені, що з вільнюської затії таки нічого не вийде. Учора «регіонали» просто проігнорували засідання парламентського комітету, на якому мали б визначитися: який із законопроектів «про Тимошенко» є найкомпроміснішим, аж до того, що заслуговує на обговорення у сесійній залі. Більшість не здивувала, - її головні спікери ясно дали зрозуміти, що підтриманий «Коксом-Кваснєвські» документ Лабунської не знайде схожої реакції серед прихильників Януковича в Раді. Звідси висновок: харківську бранку ніхто не збирається звільняти. Лікуватися, - так, і теж з певними застереженнями (за умови сплати визначеної судом Кірєєва данини).
Головне: президент у ситуації, що склалася, навряд чи зуміє «прикритися» незугарним парламентом. Тільки дуже далека від політики людина здатна увірувати, що після інциденту із Марковим хтось ще насмілиться піти проти волі гаранта.
Либонь, ВФЯ так і не зміг перебороти у собі фобію ймовірної поразки на виборах 2015-го, яка засіла у його мізках настільки глибоко, що не дає перспективи реально оцінити усі наслідки його страхів. Ці висліди, далебі, не вичерпаються скандалом у столиці Литви, гомеричним реготом у столиці Росії, певним ігнором серед еліт інших столиць. Імідж нездатного домовлятися високо цінять лише на Донбасі, і то серед цілком специфічних кіл. Маска ж демократа, яку останнім часом часто одягав український президент, враз трансформується у гримасу відлюдника, не вхожого на більш-менш важливі сходини світової політичної тусовки.
Та, в принципі, чи будуть підстави уважати Януковича лідером справжньої держави? Провалений саміт приховує у собі фактично фінансовий крах України. Обіцяні ЄС-ом 750 мільйонів накриються «мідним тазом», а МВФ теж не квапитиметься рятувати черговими кредитами країну, яка не дає підстав для довіри як перемовник. Тим паче, що після зливу у ZN інформації про таємні розпорядження Януковича підвищити ціни на газ, ліквідувати соціальні пільги та податкові преференції для бізнесу, хто дуже постарався, аби неофіційно спростувати цей буцім-то «фейк».
Що залишиться у сухому залишку? Тільки шлях у «білокам’яну». Принизливий, як колись Версаль 1919–го для Німеччини. Вагітний «веймарською республікою» по-українськи. Що було опісля, - знають історики. Тільки боюся, що Україна зупиниться на стадії «мюнхенської змови».
Ігор Гулик

Никто никуда не идет...
Я не знаю, кто от кого больше устал: Киев от прихотей Брюсселя, или наоборот, Европа от зигзагообразной политики украинского режима. Вообще, удивляюсь, как «высоким сторонам» еще хватало терпения, чтобы, глядя друг другу в глаза, говорить откровенные глупости, кормить собеседника баснями и обещаниями.
Что-то, - видимо, интуиция, - тихо нашептывает мне, что с вильнюсской затеей ничего не получится. Вчера «регионалы» просто проигнорировали заседание парламентского комитета, на котором должны были определиться: какой из законопроектов «о Тимошенко» является компромиссным, таким, что заслуживает обсуждения в сессионном зале. Большинство не удивило, - его главные спикеры ясно дали понять, что поддержанный «Коксом - Квасьневским» документ Лабунской не найдет похожей реакции среди сторонников Януковича в Раде. Отсюда вывод: харьковскую пленницу никто не собирается освобождать. Лечиться, - да, и тоже с определенными оговорками (при условии уплаты определенной судом Киреева дани).
Главное: президент в сложившейся ситуации вряд ли сумеет «прикрыться» непослушным парламентом. Только очень далекий от политики человек способен уверовать, что после инцидента с Марковым кто-то еще осмелится пойти против воли гаранта.
Вероятно, ВФЯ так и не смог преодолеть в себе фобию вероятного поражения на выборах 2015-го , которая засела в его голове настолько глубоко, что не дает перспективы реально оценить все последствия его страхов. Эти последствия, право, не ограничатся скандалом в столице Литвы, гомерическим хохотом в столице России, определенным игнором среди элит других столиц. Имидж неспособного договариваться высоко ценят только на Донбассе, и то среди вполне специфических кругов. Маска же демократа, которую в последнее время часто надевал украинский президент, вмиг трансформируется в гримасу отшельника, не вхожего на более или менее важные сходки мировой политической тусовки.
Но, в принципе, будут ли основания считать Януковича лидером настоящего государства? Провалившийся саммит таит в себе фактически финансовый крах Украины. Обещанные ЕС-ом 750 миллионов накроются «медным тазом», а МВФ тоже не будет торопиться спасать очередными кредитами страну, не дающую оснований для доверия как переговорщик. Тем более, что после слива в ZN информации о тайных распоряжениях Януковича повысить цены на газ, ликвидировать социальные льготы и налоговые преференции для бизнеса, кто очень постарался, чтобы неофициально опровергнуть этот вроде бы «фейк».
Что найдем в сухом остатке? Только путь в «белокаменную». Унизительный, как когда-то Версаль 1919-го для Германии. Беременный «веймарской республикой» по-украински. Что было после, - знают историки. Только боюсь, что Украина остановится на стадии «мюнхенского сговора».
Игорь Гулык