Таке рішення було прийнято на засіданні політради УНА 9 листопада.
Народився Олександр Музичко 19 вересня 1962 року у місті Кізел Пермської області. Куди були вислані його батьки за участь у національно-визвольній боротьбі. Проходив строкову військову службу в Афганістані. Відразу після проголошення незалежності України він розпочав активну політичну діяльність. Створив у Рівному першу націоналістичну організацію СНУМ, також партію УНА та загони УНСО на Рівненщині.
У 1994 році, під час першої чеченської війни, Олександр Музичко у Чеченській Республіці командував загоном УНА-УНСО «Вікінг», який воював у складі підрозділу польового командира Шаміля Басаєва, а також керував особистою охороною Джохара Дудаєва. До Чечні він проник з турецьким паспортом під виглядом журналіста, причому всі документи були справжніми. Завдяки їм Музичко завів у засідку загін морпіхів зі "Супутника". За це і за те, що він підбив 3 танки, більше 6-і БМП і БТР, а також розстріляв самохідну установку, він був нагороджений орденом «Герой Нації» особисто від президента Чеченської республіки генерала Джохара Дудаєва.
У 2012 році Олександр Музичко балотувався в народні депутати України по 153-му виборчому окрузі.
В 1994 году с группой добровольцев прибыл в Чечню для оказания помощи войскам сепаратистов. Участвовал во многочисленных боях с федеральными войсками. Сашко Билый (таков был его псевдоним в УНА-УНСО) лично возглавлял охрану Джохара Дудаева и руководил отрядом украинских националистов «Викинг». В боях подбил три танка, шесть БТРов и уничтожил одну самоходную установку. Во время одного из сражений даже завёл в засаду целый батальон русских солдат (предположительно, морских пехотинцев[2]), который был наголову разбит чеченскими сепаратистами, за что Дудаев лично наградил Билого орденом «Герой Нации».