Свідоміць

[krajzer.livejournal.com]

Оригинал взят у krajzer в Свідоміць

.

Ми стоїмо -

під нами суне гойдом

у синій вирій

       довгий шлях;

пручається межею можлинього,

в загаченому стріхами

                  ярмі кордону,

але поволі чимчикує,

наче хижа,

          у думну стрічку

             тужого вірша…

Ми робимо, поплічно,

              глупу справу,

ніч рясна на заваду,

ще рясніше - вдень;

та - проча рушить,

опираючи мосли

                  на владу лави;

хитюцьки вади,

          й не кажи,

але, що час -

        то - жмень…

Ми створені тако -

породженьці довічної облоги,

що воля гуляє в судинах,

                   як судилось -

        до судом;

аж, раптом, бач:

гартується у вогнищах діжок -

               свідоміць,

стає жорсткіше:

хутко не збереш на продаж,

   з упертих хортів-хуторян,

      м`язьке хутро…

Гей, ген -

 із вечора, до ранку!

Як, що було втрачати -

залишили

на дружню сподіванку,

              тож, втім:

під нами суне шлях;

ми -

мізтько стоїмо…

.