![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
ihorhulyk.livejournal.com posting in ![[community profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/community.png){kind=small}
urb_aOriginally posted by ![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
ihorhulyk at Різдво як виклик. Роздуми перед Святвечором
Ілюстрація: vbarcelone.com
Ми схильні до містифікацій, оскільки недосконалий світ робить вкрай необхідними його бодай інтелектуальні трансформації. Ми, однак, чомусь украй рідко замислюємося над тим, що усталені речі, – звичні, позірно зрозумілі, – сповнені глибоких сенсів.
У 2014-е світ відзначає річницю непримітної, здавалося б, події, – народження у Вифлеємі єврейського хлопчика, якого назвали Ісусом. Відзначає помпезно, але й вже «побутово», бо тисячолітня традиція виробила свої правила святкування, механізувала процес підготовки до цієї дати, уклала кодекси поведінки.
Між тим, Різдво є викликом для кожного із землян, принаймні, тих, хто вважає себе християнами. Воно ламає стереотипи, позаяк Спаситель сам собою є викликом системі координат, у яких живе створений ним же світ. Викликом прагненню до збагачення й комфорту: бо народився не серед царських палат, не на гаптованій золотом китайці, викликом жадобі влади, бо її гідні не ті, хто спроможний купити гетьманські клейноди чи інші регалії, а ті, хто власне здатен зрозуміти потребу змін: особистісних або ж загальних. Викликом, врешті, злидарям, позаяк кожен із них має зрозуміти, що найбільше багатство – він сам – утілення Бога, що найвище за все він мусить прагнути самоповаги і гідного ставлення до себе. Зрештою, це стосується не тільки «убогих», але й усіх.
Ісус, його Різдво, виявилися викликом тодішній спільноті, але воно потенційно залишається ним упродовж двох тисячоліть. Урешті, чи не мав би кожен бодай іноді ставити собі запитання про те, для чого він перебуває на цій землі, що йому дано і для чого це дано? Бо ще одним викликом Ісуса є проповідування вибору. Не готовий план дій, достеменно дотримуючись якого, здобудемо щось високе й недосяжне для недбалих, скажімо, Царство Небесне. А саме вибір: у кожного свій, відповідальний чи ні, усвідомлений чи легковажний, правильний або ж хибний. Яким він був, – дасться чути пізніше, але робимо ми його зараз, щодня, щохвилини, аби відтак дізнаватися, чому наші будні є сірими і невдалими або ж навпаки. І відповідати за обране мусимо також самі, оскільки, скориставшись свободою вибору, переконаний, потребуємо оцінки свого кроку.
Я певен, що лише зрозумівши ці прості формули, ми здіймемося на щабель вище. Відповівши на виклики Сина Божого, станемо досконалішими і гіднішими, принаймні, набудемо безцінного досвіду, який, до слова, також є подарунком Всевишнього.
Тож напередодні 2014-го Різдва зичу усім гараздів і здоров’я, затишку у родинах, добрих та вірних друзів. А ще – здатності відповісти на виклики, сформульовані у Вифлеємі, під сяйвом незабутньої Зорі.
Христос рождається! Славімо Його!
Ігор Гулик
Рождество как вызов. Мысли в ожидании Сочельника
Мы подвержены мистификациям, поскольку несовершенный мир делает крайне необходимыми его хотя интеллектуальные трансформации. Мы, однако, почему-то крайне редко задумываемся над тем, что устоявшиеся вещи, - привычные, внешне понятные, - полны глубоких смыслов.
В 2014-й раз мир отмечает годовщину неприметного, казалось бы, события, - рождения в Вифлееме еврейского мальчика, которого назвали Иисусом. Отмечает помпезно и "по-деловому", потому что традиция выработала свои правила празднования, механизировала процесс подготовки к этой дате, утвердила кодексы поведения .
Между тем, Рождество является вызовом для каждого из землян, по крайней мере, тех, кто считает себя христианами. Оно ломает стереотипы, поскольку Спаситель сам суть вызовом системе координат, в которых живет созданный им же мир. Вызовом против стремления к обогащению и комфорту, ибо родился не среди царских палат, не в росшитой золотом рубашке, вызовом жажде власти, потому что ее достойны не те, кто может купить гетманские клейноды и другие регалии, а те, кто собственно способен понять потребность изменений: личностных или общих. Вызовом, впрочем, и нищим, поскольку каждый из них должен понять, что самое большое богатство - он сам - воплощение Бога, превыше всего он должен стремиться к самоуважению и достойному к себе отношению. Это, кстате, касается не только «убогих», но и всех.
Иисус, его Рождество, оказались вызовом тогдашнему обществу, но они потенциально остаются им на протяжении двух тысячелетий. Потому что, не должен ли каждый хотя иногда задавать себе вопрос о том, для чего он находится на этой земле, что ему дано и для чего это дано? Потому что еще одним вызовом Иисуса является проповедование выбора. Не готовый план действий, точно следуя которому, получим что-то высокое и недоступное для нерадивых, скажем, Царство Небесное. А именно выбор: у каждого свой, ответственный или нет, осознанный или легкомысленный, праведный или неправильный. Каким он был, - дано узнать позже, но делаем мы его сейчас, ежедневно, ежеминутно, чтобы затем понять, почему наши будни являются серыми или же наоборот. И отвечать за избранное должны также сами, поскольку, воспользовавшись свободой выбора, нуждаемся в оценке своего шага.
Я уверен, что только поняв эти простые формулы, мы поднимемся на ступень выше. Ответив на вызовы Сына Божия, будем совершеннее и достойнее, по крайней мере, получим бесценный опыт, который, к слову, также подарок Всевышнего.
Поэтому накануне 2014-го Рождества желаю всем благополучия и здоровья, уюта в семьях, добрых и верных друзей. А еще - способности ответить на вызовы, сформулированные в Вифлееме, под сиянием незабываемой Звезды.
Христос рождается! Восславим Его!
Игорь Гулык
ihorhulyk at Різдво як виклик. Роздуми перед СвятвечоромІлюстрація: vbarcelone.com
Ми схильні до містифікацій, оскільки недосконалий світ робить вкрай необхідними його бодай інтелектуальні трансформації. Ми, однак, чомусь украй рідко замислюємося над тим, що усталені речі, – звичні, позірно зрозумілі, – сповнені глибоких сенсів.
У 2014-е світ відзначає річницю непримітної, здавалося б, події, – народження у Вифлеємі єврейського хлопчика, якого назвали Ісусом. Відзначає помпезно, але й вже «побутово», бо тисячолітня традиція виробила свої правила святкування, механізувала процес підготовки до цієї дати, уклала кодекси поведінки.
Між тим, Різдво є викликом для кожного із землян, принаймні, тих, хто вважає себе християнами. Воно ламає стереотипи, позаяк Спаситель сам собою є викликом системі координат, у яких живе створений ним же світ. Викликом прагненню до збагачення й комфорту: бо народився не серед царських палат, не на гаптованій золотом китайці, викликом жадобі влади, бо її гідні не ті, хто спроможний купити гетьманські клейноди чи інші регалії, а ті, хто власне здатен зрозуміти потребу змін: особистісних або ж загальних. Викликом, врешті, злидарям, позаяк кожен із них має зрозуміти, що найбільше багатство – він сам – утілення Бога, що найвище за все він мусить прагнути самоповаги і гідного ставлення до себе. Зрештою, це стосується не тільки «убогих», але й усіх.
Ісус, його Різдво, виявилися викликом тодішній спільноті, але воно потенційно залишається ним упродовж двох тисячоліть. Урешті, чи не мав би кожен бодай іноді ставити собі запитання про те, для чого він перебуває на цій землі, що йому дано і для чого це дано? Бо ще одним викликом Ісуса є проповідування вибору. Не готовий план дій, достеменно дотримуючись якого, здобудемо щось високе й недосяжне для недбалих, скажімо, Царство Небесне. А саме вибір: у кожного свій, відповідальний чи ні, усвідомлений чи легковажний, правильний або ж хибний. Яким він був, – дасться чути пізніше, але робимо ми його зараз, щодня, щохвилини, аби відтак дізнаватися, чому наші будні є сірими і невдалими або ж навпаки. І відповідати за обране мусимо також самі, оскільки, скориставшись свободою вибору, переконаний, потребуємо оцінки свого кроку.
Я певен, що лише зрозумівши ці прості формули, ми здіймемося на щабель вище. Відповівши на виклики Сина Божого, станемо досконалішими і гіднішими, принаймні, набудемо безцінного досвіду, який, до слова, також є подарунком Всевишнього.
Тож напередодні 2014-го Різдва зичу усім гараздів і здоров’я, затишку у родинах, добрих та вірних друзів. А ще – здатності відповісти на виклики, сформульовані у Вифлеємі, під сяйвом незабутньої Зорі.
Христос рождається! Славімо Його!
Ігор Гулик
Рождество как вызов. Мысли в ожидании Сочельника
Мы подвержены мистификациям, поскольку несовершенный мир делает крайне необходимыми его хотя интеллектуальные трансформации. Мы, однако, почему-то крайне редко задумываемся над тем, что устоявшиеся вещи, - привычные, внешне понятные, - полны глубоких смыслов.
В 2014-й раз мир отмечает годовщину неприметного, казалось бы, события, - рождения в Вифлееме еврейского мальчика, которого назвали Иисусом. Отмечает помпезно и "по-деловому", потому что традиция выработала свои правила празднования, механизировала процесс подготовки к этой дате, утвердила кодексы поведения .
Между тем, Рождество является вызовом для каждого из землян, по крайней мере, тех, кто считает себя христианами. Оно ломает стереотипы, поскольку Спаситель сам суть вызовом системе координат, в которых живет созданный им же мир. Вызовом против стремления к обогащению и комфорту, ибо родился не среди царских палат, не в росшитой золотом рубашке, вызовом жажде власти, потому что ее достойны не те, кто может купить гетманские клейноды и другие регалии, а те, кто собственно способен понять потребность изменений: личностных или общих. Вызовом, впрочем, и нищим, поскольку каждый из них должен понять, что самое большое богатство - он сам - воплощение Бога, превыше всего он должен стремиться к самоуважению и достойному к себе отношению. Это, кстате, касается не только «убогих», но и всех.
Иисус, его Рождество, оказались вызовом тогдашнему обществу, но они потенциально остаются им на протяжении двух тысячелетий. Потому что, не должен ли каждый хотя иногда задавать себе вопрос о том, для чего он находится на этой земле, что ему дано и для чего это дано? Потому что еще одним вызовом Иисуса является проповедование выбора. Не готовый план действий, точно следуя которому, получим что-то высокое и недоступное для нерадивых, скажем, Царство Небесное. А именно выбор: у каждого свой, ответственный или нет, осознанный или легкомысленный, праведный или неправильный. Каким он был, - дано узнать позже, но делаем мы его сейчас, ежедневно, ежеминутно, чтобы затем понять, почему наши будни являются серыми или же наоборот. И отвечать за избранное должны также сами, поскольку, воспользовавшись свободой выбора, нуждаемся в оценке своего шага.
Я уверен, что только поняв эти простые формулы, мы поднимемся на ступень выше. Ответив на вызовы Сына Божия, будем совершеннее и достойнее, по крайней мере, получим бесценный опыт, который, к слову, также подарок Всевышнего.
Поэтому накануне 2014-го Рождества желаю всем благополучия и здоровья, уюта в семьях, добрых и верных друзей. А еще - способности ответить на вызовы, сформулированные в Вифлееме, под сиянием незабываемой Звезды.
Христос рождается! Восславим Его!
Игорь Гулык
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
no subject
Date: 2014-01-06 01:11 pm (UTC)no subject
Date: 2014-01-06 01:19 pm (UTC)no subject
Date: 2014-01-06 06:38 pm (UTC)А до Рождества этого вопроса не существовало?