Якщо й було, не буде зайвим...

[proben.livejournal.com]

Немає "москалів" між нас, нема "бандерів,"

А, є -знедолений вкраїнський люд.

І є сім'я - "міжгірських" ненажерів ,

Захочуть -милують, а схочуть, то й уб'ють.

Брати зі Сходу, плачем разом з вами,

Коли в копальнях ваші діти мруть.

І серце розривається у мами,

В моєї мами, як на шахтах дзвони б'ють.

А батько твій не може самокрутку

Від трепету в руках одразу запалить.

А мій в той час, сльозу ховає хутко,

Біда не в нас. Та в нас також болить...

З Донецька - ти, а я живу у Львові,

Приїдь у гості, хлібом поділюсь.

Не страшно, що різниця є у слові,

Я іншого, мій братику, боюсь.

Боюся тих, хто ділить нас з тобою:

(в той час витесує гроби).

Боюся тих, хто кличе нас до бою,

Мовляв, хай чубляться "презренные рабы."

У мене на столі лиш картоплина,

А ти, хто-зна, чи й вчора їв. ...

Я вже не хочу, щоб моя родина,

Й твоя також кормила упирів!

Немає "москалів"між нас, нема "бандерів,"

Є Люди! Є Вкраїна! Ти і Я!

І купка є "міжгірських" людожерів,

То не вони... А ми - одна Сім'я!