urb_a | Ніколи не кажіть „ніколи” (Reply)

Originally posted by

ihorhulyk at Ніколи не кажіть „ніколи”

Ілюстрація: volynpost.com

Важко переконати більш-менш мислячу людину, що владні імпровізації на мілітаристсько-сепаратистську тему – то пошук шляхів виходу. Будь-які жести впливових осіб сприймаються через призму небезпідставної недовіри, а тому навіть шляхетні задуми тонуть у шумовинні контраргументів, з натяками на зиски, – політичні, економічні тощо.
Гадаю, що не варто було одразу після Майдану, а відтак – мільйони разів, розповідати українцям про те, що більше ніколи і ніхто за них не вирішуватиме, якою має бути влада. Промивання мізків таким робом – лише струси повітря, позаяк практика свідчить цілком протилежне. Натяки на агресивну поведінку сусіда як підставу запровадження воєнного стану в регіоні – цинізм вищої проби, позаяк досі ніхто з «фахівців МО, МВС, СБУ не може сказати достеменно, чому так безглуздо помирають молоді та здорові люди. Хоча відповіді лежать на поверхні – через дерибан бюджету, призначеного для армії, через недолугість і страхопудливість генералів, через банальну зраду, через...
Кілька місяців тому прозвучали перші симптоми того, що Банкова готова до ВС. Правда, тоді йшлося про конфлікт у Криму. Про це ніхто не говорив гучно, але у владних коридорах чутки висіли у повітрі.
Із Кримом знано, як вийшло. Годі тепер казати, що військовий стан там запобіг би анексії. Та тепер трапилася оказія лугандонського сепаратизму, і довкола неї почалися справжні бойовища: запроваджувати чи ні. Дезорієнтоване суспільство, притлумлене валом чуток і відвертої брехні, здається, не може адекватно реагувати на „дрібниці”, які тим часом відбуваються за лаштунками політичної сцени. Пересічний обиватель, радше, думає про кевларові гелми для незахищених вояків, серед яких і його син, про найближчий погріб, де можна, не приведи Боже, сховатися від бомбардувань, аніж про те, що завтра вкоротять віку його конституційним правам і змусять жити за законами військового часу. Той же обиватель навряд чи мізкує над механізмами і взагалі сенсом ВС за умов більш ніж прозорого кордону з агресором.
Але на місці адептів ВС я б не гарячкував. Є проблеми. Не думаю, що народні депутати України (якими б вони не були) захочуть поставити хрести на власних політичних кар’єрах, проголосувавши за запровадження такої екзотики в європейській політичній практиці.
І ще... Я б все таки зважив на роздратування загалу від того, що влада, фактично, переймається своїми проблемами, кинувши на поталу тих, хто вже не теоретично, а власними тілами захищає вітчизну, й серед інших – злодійкувате чиновництво. Якщо готове до нового Майдану суспільство раптом спробують позбавити будь-якої перспективи самотужки, але цивілізовано і мирно вплинути на стан речей, то майже стовідсотково воно зреагує. Як? От цього сказати наразі не може ніхто. Боюся лише, що сценарій розвиватиметься усупереч задумам яйцеголових проектантів „воєнного стану”.
Якщо вони гадають, що народ вже НІКОЛИ не вийде на Майдан, що він НІКОЛИ не здатен на фізичний спротив, то можуть гірко помилитися.
Лідер однієї із південно-європейських держав-сусідок України також жив зі святим переконанням у лагідність свого народу. Закінчив, я б сказав, дуже зле...
Ігор Гулик
Никогда не говорите "никогда"
Трудно убедить более-менее мыслящего человека, что властные импровизации на милитаристско-сепаратистскую тему - это поиск путей выхода. Любые жесты влиятельных лиц воспринимаются через призму небезосновательного недоверия, а поэтому даже благородные замыслы тонут в пене контраргументов, с намеками на выгоды, - политические, экономические и т.д.
Думаю, что не стоило сразу после Майдана, а затем - в миллионы раз рассказывать украинцам о том, что больше никогда и никто за них не будет решать, какой должна быть власть. Промывание мозгов таким образом - только сотрясения воздуха, поскольку практика свидетельствует об обратном. Намеки на агрессивное поведение соседа как основание введения военного положения в регионе - цинизм высшей пробы, поскольку до сих пор никто из «специалистов" МО, МВД, СБУ не может дать внятный ответ, почему так нелепо умирают молодые и здоровые люди. Хотя ответы лежат на поверхности - из-за дерибана бюджета, предназначенного для армии, из-за бестолковости и трусости генералов, из-за банальной измены, из-за...
Несколько месяцев назад появились первые симптомы того, что Банковая готова к ВП. Правда, тогда речь шла о конфликте в Крыму. Об этом никто не говорил громко, но в коридорах слухи витали в воздухе.
С Крымом известно, как получилось. Не стоит теперь даже говорить, что военное положение там предотвратило бы аннексию. А сейчас случилась оказия лугандонського сепаратизма, и вокруг нее начались настоящие битвы: вводить или нет. Дезориетированное общество, замороченное валом слухов и откровенной лжи, кажется, не может адекватно реагировать на "мелочи", которые тем временем происходят за кулисами политической сцены. Простой обыватель, скорее, думает о кевларовом шлеме для незащищенных воинов, среди которых - и его сын, о ближайшем погребе, где можно, не приведи Господь, спрятаться от бомбардировок, чем о том, что завтра урежут его конституционные правама и заставят жить по законам военного времени. Тот же обыватель вряд ли мозгует над механизмами и вообще смыслом ВП в условиях более чем прозрачной границы с агрессором.
Но на месте адептов ВП я бы не горячился. Есть проблемы. Не думаю, что народные депутаты Украины (какими бы они ни были) захотят поставить кресты на собственных политических карьерах, проголосовав за введение такой экзотики в европейской политической практике.
И еще... Я бы все же учел раздражение общественности от того, что власть фактически занимается своими проблемами, бросив на произвол тех, кто уже не теоретически, а собственными телами защищает отечество, и среди других - вороватое чиновничество. Если готовый к новому Майдану народ вдруг попытаются лишить всякой перспективы самостоятельно, но цивилизованно и мирно повлиять на положение вещей, то почти полностью он среагирует. Как? Вот этого сказать пока не может никто. Боюсь только, что сценарий будет развиваться вопреки замыслам яйцеголовых проектантов "военного положения".
Если они думают, что украинцы уже никогда не выйдут на Майдан, что они никогда не способны на физическое сопротивление, то могут горько ошибиться.
Лидер одного из южно-европейских государств-соседей Украины также жил со святым убеждением о кротости своих подданных. Закончил, я бы сказал, очень плохо...
Игорь Гулык