Комуністи повинні сісти на лаву підсудних
Dec. 6th, 2012 06:07 pmОригинал взят у
oleg_leusenko в Комуністи повинні сісти на лаву підсудних 
Доречний плакат. Особливо видно, що злочинці не покарані в моєму районі - на Солом’янці. Я мешкаю біля вулиці ім. Мойше Урицького. Біля неї стоїть Свято-Покровська церква (вул. Стадіонна), в якій в 1905-1918 рр. правив службу митрополит УАПЦ Василь Липківський. Цей священик боровся з комуністами-вбивцями, це він ініціював в церкві читання молитви рідною мовою українців. Липківський - український релігійний діяч, церковний реформатор, проповідник, педагог, публіцист, письменник і перекладач, борець за автокефалію українського православ'я, творець та перший митрополит Київський і всієї України відродженої у 1921 році Української Автокефальної Православної Церкви. За визначенням академіка Агатангела Кримського — «апостол українського релігійно-національного відродження». Важка доля спіткала цього видатного українця. У віці 73 років розстріляний за вироком «трійки» НКВД. 1989 року реабілітований «за відсутністю складу злочину». Духовенством та прихожанами сучасної УАПЦ Василь (Липківський) шанується як святий.
За часів Ющенка Київрада перейменувала вулицю Урицького на Митрополита Липківського. Але з приходом до влади блакитно-червоних окупантів з ПР і КПУ, вулиця знов стала ім. душогуба Урицького..
Так само і в моєму рідному Донецьку, поблизу будинку, де я працював в самому центрі міста по сей день не перейменована вулиця Постишева.
Діти ходять по цим вулицям і дорослі не знають, як їм пояснити, що ці дядькі винні в смертях їх прабабусь, коли ті були теж дітками, але комуністи відібрали у них хліб і за голод та бажання поїсти ще й розстрілювали на плях. Зараз ці старці з НКВС отримують з українського бюджету пенсії, а тих, хто помирав від голоду президент Янукович вважає за симулянтів, бо гинули вони по якомусь нєдоразумєнію.
Ось така yх.ня, малятка.


Доречний плакат. Особливо видно, що злочинці не покарані в моєму районі - на Солом’янці. Я мешкаю біля вулиці ім. Мойше Урицького. Біля неї стоїть Свято-Покровська церква (вул. Стадіонна), в якій в 1905-1918 рр. правив службу митрополит УАПЦ Василь Липківський. Цей священик боровся з комуністами-вбивцями, це він ініціював в церкві читання молитви рідною мовою українців. Липківський - український релігійний діяч, церковний реформатор, проповідник, педагог, публіцист, письменник і перекладач, борець за автокефалію українського православ'я, творець та перший митрополит Київський і всієї України відродженої у 1921 році Української Автокефальної Православної Церкви. За визначенням академіка Агатангела Кримського — «апостол українського релігійно-національного відродження». Важка доля спіткала цього видатного українця. У віці 73 років розстріляний за вироком «трійки» НКВД. 1989 року реабілітований «за відсутністю складу злочину». Духовенством та прихожанами сучасної УАПЦ Василь (Липківський) шанується як святий.
За часів Ющенка Київрада перейменувала вулицю Урицького на Митрополита Липківського. Але з приходом до влади блакитно-червоних окупантів з ПР і КПУ, вулиця знов стала ім. душогуба Урицького..
Так само і в моєму рідному Донецьку, поблизу будинку, де я працював в самому центрі міста по сей день не перейменована вулиця Постишева.
Діти ходять по цим вулицям і дорослі не знають, як їм пояснити, що ці дядькі винні в смертях їх прабабусь, коли ті були теж дітками, але комуністи відібрали у них хліб і за голод та бажання поїсти ще й розстрілювали на плях. Зараз ці старці з НКВС отримують з українського бюджету пенсії, а тих, хто помирав від голоду президент Янукович вважає за симулянтів, бо гинули вони по якомусь нєдоразумєнію.
Ось така yх.ня, малятка.
