
Російська літературна мова формувалася значною мірою на штучній для Росії церковно-слов'янській книжковій традиції, без врахування переважаючих у східнослов'янських говірках рис і контактів з сусідніми слов'янськими мовам. Загалом, якби живе народне слов було взяте за основу російська література була іншою.
Хоча таке мабуть могло статися як у анекдотичній історії, яка трапилася з академіком Віктором Віноградовим.
Він написав для Сталіна статтю "Марксізм і питання мовознавства" (20 червеня 1950 р. газ."Правда") у яку той вніс певні корективи. В надрукованій версії стверджувалося, що російська літературна мова виникла на підставі курсько-орловських говірок.
Академік повідомив редакцію про помилку, де йому одповіли:
-"Раз товариш Сталін написав про курсько-орловський діалект, значить з нього тепер і буде виникати російська мова".
Сила написаного була така, що вслід за "батьком народів" так почали писати чисельні "мовознавці". Цитати розійшлися по словниках і граматиках.
Юрій Лотман трапно зауважив, що
до Сталіна такий діалект ніхто з діалектологів не виділяв. Після того, як добре пошукали, в межах піденного наріччя виділили й таку групу говірок.
Цікаво, що сучасні нащадки сталінських мовознаців зараховують до курсько-орловських й українські говірки Новооскольського і Корчанського районів, де навіть до 1933 офіційною формою коренізації була українізація. Але повернемось, до реакції на сталінську працю.
В 1952 році завідувач кафедри Львівського університету звітував перед колегами:
-"З метою корінної перебудови наукової роботи наші мовознавці активно включилися у вивчення щойно відкритого товаришем Сталіним орловсько-курського діалекту. Група співробітників кафедри виїхала у села Орловської та Курської областей для польових досліджень цього нікому не відомого раніше діалекту. Вже у поїзді для пасажирів та поїзної бригади було організовано читку документів ХІХ з’їзду партії та ретельне вивчення геніальної праці товариша Сталіна «Марксизм і питання мовознавства». Така ж робота проводилася в містах, містечках та селах Орловської та Курської областей."
Юз Алешковський одповів на цю публікацію віршем:
-"Товариш Сталін, ви — великий вчений, У мовознавстві ви, ну, просто корифей, А я простий радянський ув'язнений — не комуніст і навіть не єврей ...
Стаття "написана Сталіним" мала повернути авторитет класичного мовознавства і знищити розпопуляризовану перед тим теорію класового походження мови, так званий маррізм або яфетидологію. Маррісти не знали що проти них виступить Сталін. Він назвав революціонерів мовознавства прихильниками "примітивно-анархістської" теорії,
а сам в той же час двічі шокував славістів тезами про курсько-оровське коріння російської літературної традиції.
Якби Сталін писав правду, якби російська мова виникла з живих народних джерел, була створена на підставі курсько-орловського діалекту, мові нащадків в'ятичів десь з околиць Орла чи Калуги, то вона рясніла б такими фрагментами:
Шо?! Бреша той сусед, каб яго хата правалилася! Непраўда! Я на йихим гароде не снедаю! Ну куды я атсэля свой кулеш туды панясу? Там хвасоль, морква, бураки и цибуля! Казачник ён и ўсё!