Стихи Яна Таксюра
Dec. 17th, 2012 11:02 pmХотел попросить Иглушу зачитать стихи на веб-камеру, но потом раздумал - а вдруг согласится? Читайте так.
Кошмар
Мені приснився дивний сон,
Що їсть мацу УНА-УНСО…
Страждання однієї тварини (вкрай суб'єктивна байка)
Одного вихідного дня
Маленьке кошеня
Зазнало мук,
Бо впало в люк.
І там, в глибинах сантехнічних,
Тваринці було так незвично,
Так гидко! Аж задихалося воно,
Бо навкруги саме ж багно.
І тут багно, і там багно,
А поруч пропливає, вибачте, лайно,
І все, що тхне, кінчаючись на «о».
Тургенев на Украине (стихотворение в прозе)
О, великий, могучий, правдивый и свободный региональный язык
национального меньшинства!
Відкриття
Коли я мав чотири роки,
Я ще не бачив «тягнибоків».
І в шість, і в сім, і вісім років
Не бачив їх – червонооких,
Та інтелектом неглибоких.
Відкрилась істина стара:
Дитинство – найщасливіша
пора!
Фараон і Фаріон (єгипетська байка)
Зустрілись якось
Фараон і Фаріон.
- Як звуть тебе, - питає Фаріон.
- Тутанхамон.
- Виходить, не тутешній…
- А хто ж тобі, сердешний,
Таке не українське дав ім’я?
Судила б я отих дуреп!
В дитинстві звався як?
- Аменхотеп.
Тут зовсім Фаріон скривило,
Неначе сир вона російський з’їла.
І каже: «Милий,
З таким ім’ям пливи до Нілу!
У справжніх фараонів, любий пан,
Імен є тільки два: Роман або Степан.
Закінчу байку без моралі –
Якби ту кралю
Занести до якоїсь піраміди,
Нова притча
В спекотний день серед дороги
З інфарктом хтось упав, простягши ноги.
Ішов москаль, та відвернувсь погордо,
Єврей пройшов, і теж
Убік звернув свою товстеньку морду.
І тільки добрий галичанин,
Культурою просякнутий львів’янин
(У нас в П’ємонті всі мов самаряни)
Спинивсь, схиливсь і три години
Пояснював, хто ворог України.
А потім — біографію Петлюри та Бандери,
Що Путін знов до нас привіз холєру.
Нещасний хворий смикався,
Хотів повзти додому,
Не встиг…
Одне втішає — помер «свідомим».
Кошмар
Мені приснився дивний сон,
Що їсть мацу УНА-УНСО…
Страждання однієї тварини (вкрай суб'єктивна байка)
Одного вихідного дня
Маленьке кошеня
Зазнало мук,
Бо впало в люк.
І там, в глибинах сантехнічних,
Тваринці було так незвично,
Так гидко! Аж задихалося воно,
Бо навкруги саме ж багно.
І тут багно, і там багно,
А поруч пропливає, вибачте, лайно,
І все, що тхне, кінчаючись на «о».
Тургенев на Украине (стихотворение в прозе)
О, великий, могучий, правдивый и свободный региональный язык
национального меньшинства!
Відкриття
Коли я мав чотири роки,
Я ще не бачив «тягнибоків».
І в шість, і в сім, і вісім років
Не бачив їх – червонооких,
Та інтелектом неглибоких.
Відкрилась істина стара:
Дитинство – найщасливіша
пора!
Фараон і Фаріон (єгипетська байка)
Зустрілись якось
Фараон і Фаріон.
- Як звуть тебе, - питає Фаріон.
- Тутанхамон.
- Виходить, не тутешній…
- А хто ж тобі, сердешний,
Таке не українське дав ім’я?
Судила б я отих дуреп!
В дитинстві звався як?
- Аменхотеп.
Тут зовсім Фаріон скривило,
Неначе сир вона російський з’їла.
І каже: «Милий,
З таким ім’ям пливи до Нілу!
У справжніх фараонів, любий пан,
Імен є тільки два: Роман або Степан.
Закінчу байку без моралі –
Якби ту кралю
Занести до якоїсь піраміди,
Нова притча
В спекотний день серед дороги
З інфарктом хтось упав, простягши ноги.
Ішов москаль, та відвернувсь погордо,
Єврей пройшов, і теж
Убік звернув свою товстеньку морду.
І тільки добрий галичанин,
Культурою просякнутий львів’янин
(У нас в П’ємонті всі мов самаряни)
Спинивсь, схиливсь і три години
Пояснював, хто ворог України.
А потім — біографію Петлюри та Бандери,
Що Путін знов до нас привіз холєру.
Нещасний хворий смикався,
Хотів повзти додому,
Не встиг…
Одне втішає — помер «свідомим».