"Не бойтесь быть честными". Бузина не боявся! Навіть, коли рота затикають пулями

[kozak-pravdorub.livejournal.com]

Боитесь получить пулю в лоб или в спину? А кто вы после этого? Трус. Лицемер. Аморальная тварь, которая продает свою совесть за призрачный кусок колбасы, которую уже ничего святое не интересует и не волнует, потому что "нужны деньги, как это я голодный буду, мне надо красивую одежду и айфоны". Отвратительно! Отвратительно! Отвратительно!

Этот человек погиб, но он погиб за правду, за свои взгляды, за свои ценности, за справедливость, за тех, к кому приходят домой и убивают, за всех, кто сидит дома и боится открыто заявить о своих взглядах. Он не боялся. И поэтому его слова будут услышаны. Власти разного диктаторского рода во все времена делают одни и те же ошибки: расправляются с инакомыслием грубым и совсем опрометчивым для себя способом - тупо убрать человека, который им мешает, который говорит "ненужные" вещи, "врет", убить его выстрелом в спину. Но справедливость существует во Вселенной, поэтому я и говорю, что таким образом происходит неприятная для них ошибочка. Человек погибает за правду, за свои убеждения, и люди просто кожей чувствуют, что что-то не так, поэтому к погибшему моментально привлекается внимание. Бузина стал своего рода невинной жертвой режима, который незаметным для многих образом установился в Украине. Это убийство обнажило настоящее кровавое лицо нашей власти, которая закрывает людям рот пулями.

На самом деле не только одно это убийство. Уже до этого "ненужные люди" кончали жизнь самоубийством, попадали в аварии... Кто-то считает количество политических смертей? За последние дни только их было совершено четыре - Сергей Сухобок, один из основателей интернет-проектов ProUA и «Обком», Олег Калашников, депутат-регионал, один из основателей "Антимайдана", Ольга Мороз, главный редактор "Нетишинского вестника" (вела журналистское расследование на тему вырубки лесов), ну и Олесь Бузина.

Даже те, кто все еще держится за призрачные идеалы преступной аферы под названием «Майдан», и сейчас радуются, открыто или скрыто, или спокойно воспринимают это убийство - все они уже получают небольшую порцию противоядия. Правде нужно только одно - чтобы ее озвучивали, писали, печатали, проявляли в нашей материальной реальности, чтобы она существовала не только скрыто в головах людей и в разговорах шепотом на кухне. Тогда она откладывается на подкорке даже тех, кто всеми силами сейчас ей сопротивляется, и затем уверенно начинает уничтожать вирус лжи, в случае наших людей, вирус фашизма, который поработил систему и заставил её работать неправильно. Такая трагическое событие, как смерть Бузины и его коллег, привлекает внимание и к тем вещам, о которых они говорили. Остальное - лишь дело времени. Конечно только для тех, кого еще можно спасти.

Боїтеся отримати кулю в лоб чи в спину? А хто ви після цього? Боягуз. Лицемір. Аморальна тварюка, яка продає свою совість за примарний кусок ковбаси, яку вже нічого святе не цікавить і не хвилює, бо "потрібні гроші, як це я голодний буду, мені треба красивий одяг і айфони". Огидно! Огидно! Огидно!

Ця людина загинула, але вона загинула за правду, за свої погляди, за свої цінності, за справедливість, за тих, до кого приходять додому і знищують, за усіх інших, хто сидить вдома і боїться відкрито заявити про свої погляди. Він не боявся. І тому його слова будуть почуті. Влада різного диктаторського роду в усі часи робить одні й ті ж помилки: розправляються з інакомисленням найгрубішим і зовсім необачним для себе способом - тупо прибрати людину, яка їм заважає, яка говорить "непотрібні" речі, "бреше", вбити її пострілом у спину. Але справедливість існує у Всесвіті, тому я й кажу, що таким чином відбувається неприємна для них помилочка. Людина гине за правду, за свої переконання, і люди просто шкірою відчувають, що щось негаразд, тому до загиблого моментально привертається увага. Бузина став свого роду безвинною жертвою режиму, що непомітним для багатьох чином встановився в Україні. Це вбивство оголило справжнє криваве обличчя нашої влади, яка закриває людям рота кулями.

Насправді не лише одне це вбивство. Вже до цього "непотрібні люди" скінчали життя самогубством, потрапляли в аварії... Хтось рахує кількість політичних смертей? За останні дні тільки їх було скоєно чотири - Сергій Сухобок, один із засновників інтернет-проектів ProUA і «Обком», Олег Калашніков, депутат-регіонал, один з засновників "Антимайдану", Ольга Мороз, головний редактор "Нетішинського вістника" (вела журналістське розслідування на тему вирубки лісів), ну і Олесь Бузина.

Навіть ті, хто все ще тримається за примарні ідеали злочинної афери під назвою "Майдан", і зараз радіють, відкрито чи приховано, чи спокійно сприймають це вбивство - усі вони вже отримують невеличку порцію протиотрути. Правді потрібно тільки одне - щоб її озвучували, писали, друкували, проявляли у нашій матеріальній реальності, щоб вона існувала не лише приховано у головах людей та у розмовах пошепки на кухні. Тоді вона відкладується на підкорці навіть тих, хто усіма силами зараз їй супротивиться, і потім впевнено починає знищува вірус брехні, у випадку наших людей, вірус фашизму, що підкорив систему і заставив її працювати хибно. Така трагічна подія, як смерть Бузини і його колег, привертає увагу і до тих речей, про які вони говорили. Інше - лише справа часу. Звичайно, лише для тих, кого ще можна врятувати.