Отут і починається найцікавіше у війні мерзотників.

[mysliwiec.livejournal.com]

На урочистому засіданні ВР, присвяченому 70-літтю Перемоги у Другій світовій, коли президент Порошенко проголошував список бійців АТО, яким присвоєно звання Героїв України (половині з них - посмертно), делегація УПЦ МП - митрополит Київський Онуфрій, керуючий справами митрополії митрополит Антоній та настоятель Свято-Троїцького монастиря архієпископ Йона, сиділи з кам'яними обличчями, поки зал стоячи вітав героїв



Що би не зробив митрополит Онуфрій чи митрополит Антоній - хоч би й просто підійшов і плюнув президентові у обличчя - нічого йому не буде. І кожен з них чудово про це знає: нічого не загрожує йому особисто.
В найгіршому випадку, доведеться змінити місце мешкання на Білокам'яну - і голосно назвати це "вигнанням за правду".

А хто дійсно відповість на цей "виклик" - так це чергові сільські парохи на Волині, Рівненщині, Тернопільщині чи Сумщині.
От вони і стануть "мучениками".
Нададуть необхідний фактичний матеріал для чергової поїздки митрополита Антонія до Страсбургу зі скаргами на "утиски" та "насильства" щодо "канонічної церкви". У Страсбургу митрополит Антоній не скаже про те, як сам, особисто підставив цих людей, як кинув запалений сірник у їхню стріху.
Адже він не робив нічого особливого - просто публічно виказав своє ставлення.

Так і виглядає війна мерзотників:
-ніхто "нічого такого" не робить і не говорить, все виглядає цілком невинно, ба навіть достойно - але при тому всі чітко розуміють, для чого вони це роблять, як воно спрацює і до яких втрат призведе. І роблять, бо впевнені, що їм особисто це нічим не загрожує, що за їхній "достойний вчинок" ба навіть "громадянський героїзм" доведеться розплачуватися іншим людям.