Рецензию заказывали?
Sep. 5th, 2012 02:27 pm![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
oksana107.livejournal.com posting in ![[community profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/community.png){kind=small}
urb_a
Виправдання рації Сталіна і декларування законності дій Радянського Союзу в 1939-му – це мета, для чого книжка писалась. Десь – доволі віртуозно це робиться, іноді – більше, ніж незграбно. Як історик Дюков історію Другої світової переписує...
Що читаємо? Книгу російського історика Олександра Дюкова "Пакт Молотова-Риббентропа» в вопросах и ответах" (Москва, Фонд "Историческая память", 2009). Незабаром після чергової річниці угоди між двома соціалізмами – національним і інтернаціональним – корисне читво.
"Этот договор, больше известный как "пакт Молотова-Риббентропа" и прилагавшийся к нему секретный протокол – пожалуй, самые демонизированные документы в истории отечественной дипломатии".
Автор належить до кола істориків і публіцистів, які, формально не будучи пов’язаними з Кремлем і Луб’янкою, виконують для них допоміжні та піар-функції.
 |
Не важко подивитись на чималий перелік виданих фондом "Историческая память", що його очолює Дюков, книжок, щоб пересвідчитись – власне, про історію та відновлення історичної пам’яті росіян та народів Росії не йдеться.
Вони пишуть про українських повстанців, литовських "лісових братів", латвійських колабораціоністів, УПА і єврейське питання тощо. Очевидно, це саме ті питання, які визначають стан історичної пам’яті сьогоднішньої Росії.
"Это-де, был зловещий сговор двух тоталитарных режимов, разделивший Европу, уничтоживший Польшу, лишивший независимости прибалтийские государства. Именно от советско-германского договора нам предлагают отсчитывать начало Второй мировой войны, именно этот документ якобы положил начало "советскому геноциду" народов Восточной Европы".
 |
Виправдання рації Сталіна і декларування законності дій Радянського Союзу в 39-му – це мета, для чого книжка писалась. Десь – доволі віртуозно це робиться, іноді – більше, ніж незграбно.
Приміром, пояснюючи життєву необхідність і абсолютну юридичну чистоту анексії Західної України та Західної Білорусії Дюков вдається до порівняння:
"После захвата Гитлером Дании сначала английские, а позже и американские войска высадились в состоявшей в унии с Данией Исландии. Наконец, в августе 1941 года для недопущения усиления позиций Германии в Иране, Великобритания и СССР совместно ввели туда войска. Все эти акции по форме ничем не отличаются от введения советских войск на территорию Западной Украины и Западной Белоруссии".
Жаль тільки, що автор, який є кандидатом історичних наук, не розповідає далі – скількох представників "експлуататорських класів", приміром, Ісландії американці депортували до свого сибіру, скількох розстріляли в тюрмах Рейк’явіка, як це було у в’язницях Львова, Чорткова, Вінниці, Луцька та інших "визволених" міст, скільки було закрито партій, церков, кооперативів та інших установ і організацій. І головне – чому Ісландія не вважає американців окупантами, а галичани – вважають.
Або "часто приходится слышать, что выборы в Народные собрания Западной Украины и Западной Белоруссии были-де незаконны, поскольку осуществлялись в присутствии советских войск и были сфальсифицированы".
 |
Відповідь - звісно це не так. Була абсолютна демократія і ніхто не повинен ставити "под сомнение государственно-территориальный статус западноукраинских и западнобелорусских земель".
Питання тільки, куди поділись між вереснем і листопадом 1939 року десятки українських, польських і єврейських партій, включно з Компартіями Західної України та Західної Білорусії, і чому авторитетні політики цих земель не брали участі у вільних виборах, а сиділи в вагонах, які стукали колесами в напрямку Уралу, а дехто вже був розстріляний (чи може вони саморозстрілялися?)?...
На такі дрібниці Дюков не звертає уваги. Його справа – запропонувати широкий погляд, в якому нюанси у вигляді фактів історії зайві.
Аргумент, що практика підписання секретних протоколів тоді була звичною ілюструється двома фактами – Радянський Союз і Литва мали подібну угоду про обмін секретною інформацією, а Великобританія з Польщею – про гарантії надання військової допомоги у випадку нападу Німеччини.
 |
| Два автографи визначили долю світу |
І цих невинних фактів має бути достатньо, щоб врівноважити переділ всієї Східної Європи – від Естонії до Дунаю, який відбувся внаслідок домовленостей двох тиранів? Нема слів.
Коли почалась війна для Радянського Союзу? Для автора відповідь очевидна – 22 червня 1941 року. А що ж тоді мало місце після 17 вересня 1939 року, коли Червона Армія вирушила у визвольний похід на територію Польської держави, з якою, між іншим, СРСР мав низку угод?
Нам роз’яснюють, що "советские войска были введены на территорию Западной Украины и Западной Белоруссии", але це ніяк не означає участі у війні, бо "угроза безопасности Советскому Союзу была объективной. И именно для устранения этой угрозы" червоноармійці перетнули міжнародно-визнані кордони.
"Кремль заявлял, что вводит войска для предотвращения угрозы своей безопасности и защиты украинского и белорусского населения. Защиты от кого, в официальном заявлении советского правительства не говорилось, но выбор был не особо велик".
Від кого ж була загроза? Від офіційної Варшави, але ж в інших місцях книги Дюков доводить, що ніякої Польської держави станом на середину вересня 1939-го вже не існувало.
Може все-таки мова про нацистську Німеччину? Схоже так, але ж саме з її міністром Ріббентропом міністр закордонних справ СРСР В’ячеслав Молотов підписав низку угод з додатковими секретними протоколами (які, власне, й передбачали розділ Польщі), і саме за фюрера Німеччини Гітлера піднімав тост Йосиф Сталін, а не за президента РП Ігнаци Мосціцького чи головнокомандувача Ридз-Смігли.
 |
Це вже загальновідомі факти, але для Дюкова секретні протоколи і "золотий вересень" 1939-го мало пов’язані між собою речі. Мовляв, після не значить внаслідок…
Логіка адвоката тоталітаризмів зрозуміла, але ж вважати читачів дебілами не дуже добре, бо сторінкою вище цитується секретний протокол, а там чорним по білому: "В случае территориальных и политических преобразований в областях, принадлежащих Польскому государству, сферы влияния Германии и СССР будут разграничены примерно по линии рек Нарев, Висла и Сан".
Для тих, хто забув шкільний курс географії – території на схід від вказаних річок і є, в більшості своїй, етнографічними українськими та білоруськими землями. Що і вимагалося довести.
"Блискуча" еквілібристика застосовується і далі, щоб пояснити, чому вхід частин Червоної Армії не є актом агресії.
1933 року Радянський Союз запропонував, а Польща (а також країни Балтії, Румунія, Туреччина, Чехословаччина та інші країни) підписала конвенцію про визначення агресора.
За документом, "агрессором признавался тот, кто совершит "объявление войны другому государству; вторжение своих вооруженных сил, хотя бы без объявления войны, на территорию другого государства; нападение своими сухопутными, морскими или воздушными силами…".
Хіба не це було 17 вересня, хіба вояки маршала Тимошенка не вступили на Волинь і Галичину, хіба не було бойових зіткнень, хіба не було інтернування офіцерів і представників влади?
Ні, пояснюють читачам. Цього не було. Бо, виявляється, в міжнародному праві є норма, коли всі існуючі угоди діють лише під час миру.
У стані війни конвенція про агресора вже не діяла, і вона, як зазначив один юрист, "она теряла юридический смысл".
Іншими словами, якщо між Україною та Грузією є угода про дружбу і кордони, але Росія напала на Грузію – як це було в 2008-му, то Київ може спокійно відтяти собі частину територію формально дружньої держави. Бо всі слова дружби і підтримки вже не діяли. Маячня, скажете ви. Але для сталіністів – це аргумент.
Дюков багато цитує львівського юриста, професора Володимира Макарчука, який заявляє: "с правовой точки зрения, норм de lege lata – действующего в 1939 г. международного права, ввод советских войск на территорию Второй Речи Посполитой не мог быть трактован как начало войны – и не был".
Назва договору з Німеччиною "про дружбу і кордони" теж не мала б нас лякати – на думку Дюкова, це просто використання "крайне неудачного и позорного, на наш взгляд, риторического приема".
Тобто ганебною була не співпраця і дружба двох диктаторів, а риторика офіційного акту.
В угоді 1932 року Польща та СРСР взяли на себе зобов’язання "не принимать участия в каких-либо договорах, враждебных другой стороне, и не оказывать поддержку, прямую или посредническую, нападающей стороне". І цього теж не було.
Таємна карта Європи з автографами комуністичних і нацистських вождів, на якій уже не було місця Польщі – виявляється, теж не порушення міжнародного права.
Виникає питання – а чи потрібно таке право в принципі, якщо заднім числом можна виправдати не просто вторгнення армії на територію дружньої держави, не тільки проведення виборів на окупованій території після репресій проти всіх незгідних, але і повну ліквідацію держави, члена Ліги Націй?...
Макарчук мірою цинізму дасть фору багатьом українським політикам: "Советские договоры с Польшей подписывались из расчета на то, что Польское государство сбережет свой суверенитет и сыграет роль своеобразного щита между СССР и агрессивными государствами".
А далі все просто – оскільки в вересні 1939-го ситуація гранично змінилась, СРСР вийшов з угоди, про що 17 вересня уряд СРСР повідомив польському послу в Москві.
Один нюанс: Польська держава не просто так не змогла зберегти свій суверенітет, він був знищений зброєю вермахта і червоноармійців. Наочною демонстрацією чого став парад переможців у місті Бресті і здравиці в газетах "Правда" і "Известия". Що про це писав нацистський офіціоз, на жаль, не знаю.
Ще однією причиною, чому СРСР не міг не втрутитись у розв’язання польського питання – це "возможность создания украинского квазигосударственного образования и использования его противником для отторжения Украины от Советского Союза".
На даний момент історикам відомо багато, але плани Гітлера щодо створення української держави, здаються фантастикою. І ніякі зустрічі начальника "Абвера" адмірала Канариса з провідником ОУН Андрієм Мельником, про що згадує Дюков, не замінять відсутності планів реального створення пронімецької України.
Та й відомо, що спіткало тих бандерівців, хто ризикнули таки відновити Українську Державу в червні 41-го. І про мельниківців Олега Ольжича і Олену Телігу, які не повернулись з Заксенгаузена та Бабиного Яру.
http://www.istpravda.com.ua/reviews/2012/09/4/93221/
Когда-то Дюков написал пророческий комментарий
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
no subject
Date: 2012-09-05 11:59 am (UTC)no subject
Date: 2012-09-05 12:09 pm (UTC)no subject
Date: 2012-09-05 12:44 pm (UTC)Очень спорный вопрос, чьей зброей он был знищен. Поляки проиграли немцам прежде всего в стратегическом развертывании своих войск. Да,Войско польское уступало немцам качественно и количественно по бронетанковым и авиационным силам, но по пехоте были на равных, так что суверенитет был знищен прежде всего в результате безграмотных действий польского генштаба, польские генералы все еще жили лаврами победы 1920 года, вот и получили по полной. Советы сумели грамотно воспользоваться ситуацией сложившейся к середине сентября 1939 г., как говорится подобрали все то что принадлежало ранее российской метрополии. Было бы просто удивительно и не понятно если бы Сталин тогда не воспользовался моментом, он же был настоящий хозяин страны.............
no subject
Date: 2012-09-05 01:11 pm (UTC)в лучших традициях украинской правды.
no subject
Date: 2012-09-05 01:27 pm (UTC)no subject
Date: 2012-09-05 01:28 pm (UTC)no subject
Date: 2012-09-05 01:29 pm (UTC)(особенно в первые дни германо-советской войны))))))),
думаю, что немцы не решились бы нападать на Польшу, если бы не имели поддержку и одобрение большевиков.
Ну и все как бы ничего, просто некоторым российским историкам надо называть вещи своими именами, а не переставлять стрелки на украинских националистов, англичан и американцев.
no subject
Date: 2012-09-05 01:31 pm (UTC)ты еще Кипиани свидомым назови, ага!
и сразу добавлю, Историческая правда - один из немногих в Украине майданчиков, на котором всегда пожалста пиарят Ивана Химку.
no subject
Date: 2012-09-05 01:35 pm (UTC)no subject
Date: 2012-09-05 01:37 pm (UTC)no subject
Date: 2012-09-05 01:39 pm (UTC)no subject
Date: 2012-09-05 01:40 pm (UTC)no subject
Date: 2012-09-05 01:44 pm (UTC)no subject
Date: 2012-09-05 01:51 pm (UTC)no subject
Date: 2012-09-05 01:52 pm (UTC)Насчет предложения полякам - это что?
no subject
Date: 2012-09-05 01:56 pm (UTC)no subject
Date: 2012-09-05 01:58 pm (UTC)no subject
Date: 2012-09-05 02:02 pm (UTC)no subject
Date: 2012-09-05 02:15 pm (UTC)Возможно там ссылаются на Химку, но в основном я замечал там исследователей типа Палия и прочих страдающих.
no subject
Date: 2012-09-05 02:15 pm (UTC)предполагалипредлагалиВы на первый вопрос не ответили
no subject
Date: 2012-09-05 02:22 pm (UTC)Сталин руками Гитлера прибрал половину Польши.
Территориальные приобретения по пакту были признаны Польшей и всеми остальными странами антигитлеровской коалиции.
Вуаля - Сталин вышел сухой из воды :)))
no subject
Date: 2012-09-05 02:35 pm (UTC)Мне кажется, что ваше мнение о том, что Сталин воспользовался моментом, чтобы вернуть земли империи немного ошибочно даже с точки зрения русского патриота.
и вот почему...
В августе-сентябре 39 года у Германии не было общих границ с СССР. Как известно из Майн Кампф цель Гитлера была вовсе не Польша, а СССР. Не имея общих границ нападать на государство было весьма проблематично. Сталин как раз и помог Гитлеру сделать так, что у него эти границы появились.
Не знаю, что важнее тогда было для Сталина - получить когда-то утерянные земли Империи, или все таки иметь с Германией какое-то препятствие в виде Польши? Если конечно Суворов не ошибается и Сталин на самом деле имел план напасть на Германию... К тому теперь известен результат. Все земли, которые Сталин когда-то получил, теперь не принадлежат России.
как-то так...
no subject
Date: 2012-09-05 02:41 pm (UTC)Редактора Исторической правды В.Кипиани год назад украинские националисты камнями забросали за пиар сборника документов про Хатынь, который был издан под патронатом Дюковской "Исторической памяти".
Так что твои намеки на помойку и пр.. не к месту, или валяй выкладывай факты.
no subject
Date: 2012-09-05 03:25 pm (UTC)Верно , они теперь принадлежат Украине, Сталин главный собиратель земель украинских, на первый взгляд звучит непривычно, но это реалии сегодняшнего дня. Назовите мне еще кто реально больше Сталина прирастил земель к Украине, никто. В основном только отдавали или обещали расплатиться украинскими землями под будущую самостийность.........................
no subject
Date: 2012-09-05 05:31 pm (UTC)Жаль только, что Галичину присоединил!
no subject
Date: 2012-09-05 05:33 pm (UTC)Мог бы подарить - Польше в качестве сглаживания недоразумений.
no subject
Date: 2012-09-05 05:41 pm (UTC)no subject
Date: 2012-09-05 05:48 pm (UTC)no subject
Date: 2012-09-05 06:18 pm (UTC)no subject
Date: 2012-09-05 06:26 pm (UTC)no subject
Date: 2012-09-05 06:52 pm (UTC)Если бы Украина после революции не присоединилась к Советской России, то Российского государства даже в нынешних границах в настоящее время не существовало бы.
Именно союзный договор, который подписали большевики с Украиной, позволил Чичерину выдвигать встречные иски по долгам Империи и требовать от Запада контрибуции. Потому что Первая мировая война шла как раз на украинских территориях. так что в этом смысле мы квиты..
с остальными моими доводами вы согласны?
no subject
Date: 2012-09-05 07:16 pm (UTC)А теперь по существу вопроса, как известно СССР времен Сталина это был согласно конституции якобы союз союзных республик, а реально, это было единое жестко зацементированное унитарное государство. и в этом государстве ОДИН человек все решал, с кем воевать, какие границы устанавливать, кому какие территории передавать. Вот он так и порешил, я понимаю многим украинским патриотам это неприятно осознавать, но историю не переделать...................
no subject
Date: 2012-09-05 07:22 pm (UTC)Дюков пытается отмыть черного кобеля...При том, что сам же обвиняет украинских националистов в сотрудничестве с немцами.
no subject
Date: 2012-09-06 07:24 am (UTC)no subject
Date: 2012-09-06 11:18 am (UTC)no subject
Date: 2012-09-06 11:29 am (UTC)