Широко вживається в розмовній українській мові з 18 століття для позначення осіб російської національності.
Словник Б. Грінченка так тлумачить цей етнонім:
Кацап, па, м. Великороссиянин
«Проклятые кацапы едят щи даже с тараканами» — Микола Гоголь.
«Бросьте в самом деле „кацапию“, да поезжайте в Гетьманщину». — Микола Гоголь.
«Ех Тарасе, Тарасе, зведе тебе ця проклятуща кацапня! Куди ти йдеш? Знову на рожон прешся. Плюнь на них.» — Яків Кухаренко, лист до Т.Шевченка
«Іван Грозний представляли італьянці по італійськи… поводитись по кацапськи вони не вміли, один тільки Іван Грозний був похожий на кацапа.» — Леся Українка, лист до сестри О. П. Косач
«Мы сделались ненавистниками не только тех, которые, по нашему воззрению, были виновниками бедственного положения нашей родной Украины, но и самих москалей, этого, по нашему тогдашнему мнению, грубого и ни к чему высокому неспособного народа, который мы звали кацапами. Шевченко был неистощим в сарказмах, анекдотах и припевах на счет великоруссов» — Пантелеймон Куліш
«Вибачайте, батечку, що найшлося, те і посилаю, а «Ганнусю» сьогодня нашвидку скомпонував, та і сам не знаю, чи до ладу, чи ні. Подивіться ви на неї гарненько та й скажіть щиру правду, як побачите, що вона вже дуже безецна * (бо вона мені так здається), то не давайте й друкувать. Нехай іде відкіль взялася. Ще посилаю вам кацапські вірші своєї роботи ». - Тарас Шевченко листи до Г.Ф. Квітки-Основ'яненка.[6]
«Переписав оце свою «Слепую» та й плачу над нею, який мене чорт спіткав і за який гріх, що я оце сповідаюся кацапам черствим кацапським словом. Лихо, брате отамане, єй-богу, лихо.» - Тарас Шевченко лист до Я.Г. Кухаренка.[7]
"Це правда, що окроме Бога і чорта в душі нашій єсть ще щось таке, таке страшне, що аж холод іде по серцеві, як хоч трошки його розкриєш, цур йому, мене тут і земляки, і не земляки зовуть дурним, воно правда, але що я маю робить, хіба ж я винен, що я уродився не кацапом або не французом. Що нам робить, отамане-брате?" Тарас Шевченко лист до Я.Г. Кухаренка.[8]
"Товаришам-москвинам це не дуже-то припало до сподоби, бо, мовляв: "Так скоро й всю Росію рознесуть". Наші ж земляки теж, захопившись своїм відродженням, нахвалялися на "кацапів" і цим тільки загострювали міжтовариські відносини". Клим Поліщук у творі "У нетрях Латвії", 1917. [9]
Завів кацап християнина,
Зарізати хоче.
Зав'язав йому назад руки,
Ніж широкий точить.
А кацапчук семиліток
Мало не брикає:
Кругом скаче коло тата
Та все промовляє:
«Да полна уж тачать батька!..
Будєт с нєго, будєт!..
Режь же, батька! то-то любо
Как трепаться будєт!»
Степан Руданський
ps
Проблема та же, что со словом "Украина". Кацап её читает, как "окраина", славяне как "країна"
Словник Б. Грінченка так тлумачить цей етнонім:
Кацап, па, м. Великороссиянин
«Проклятые кацапы едят щи даже с тараканами» — Микола Гоголь.
«Бросьте в самом деле „кацапию“, да поезжайте в Гетьманщину». — Микола Гоголь.
«Ех Тарасе, Тарасе, зведе тебе ця проклятуща кацапня! Куди ти йдеш? Знову на рожон прешся. Плюнь на них.» — Яків Кухаренко, лист до Т.Шевченка
«Іван Грозний представляли італьянці по італійськи… поводитись по кацапськи вони не вміли, один тільки Іван Грозний був похожий на кацапа.» — Леся Українка, лист до сестри О. П. Косач
«Мы сделались ненавистниками не только тех, которые, по нашему воззрению, были виновниками бедственного положения нашей родной Украины, но и самих москалей, этого, по нашему тогдашнему мнению, грубого и ни к чему высокому неспособного народа, который мы звали кацапами. Шевченко был неистощим в сарказмах, анекдотах и припевах на счет великоруссов» — Пантелеймон Куліш
«Вибачайте, батечку, що найшлося, те і посилаю, а «Ганнусю» сьогодня нашвидку скомпонував, та і сам не знаю, чи до ладу, чи ні. Подивіться ви на неї гарненько та й скажіть щиру правду, як побачите, що вона вже дуже безецна * (бо вона мені так здається), то не давайте й друкувать. Нехай іде відкіль взялася. Ще посилаю вам кацапські вірші своєї роботи ». - Тарас Шевченко листи до Г.Ф. Квітки-Основ'яненка.[6]
«Переписав оце свою «Слепую» та й плачу над нею, який мене чорт спіткав і за який гріх, що я оце сповідаюся кацапам черствим кацапським словом. Лихо, брате отамане, єй-богу, лихо.» - Тарас Шевченко лист до Я.Г. Кухаренка.[7]
"Це правда, що окроме Бога і чорта в душі нашій єсть ще щось таке, таке страшне, що аж холод іде по серцеві, як хоч трошки його розкриєш, цур йому, мене тут і земляки, і не земляки зовуть дурним, воно правда, але що я маю робить, хіба ж я винен, що я уродився не кацапом або не французом. Що нам робить, отамане-брате?" Тарас Шевченко лист до Я.Г. Кухаренка.[8]
"Товаришам-москвинам це не дуже-то припало до сподоби, бо, мовляв: "Так скоро й всю Росію рознесуть". Наші ж земляки теж, захопившись своїм відродженням, нахвалялися на "кацапів" і цим тільки загострювали міжтовариські відносини". Клим Поліщук у творі "У нетрях Латвії", 1917. [9]
Завів кацап християнина,
Зарізати хоче.
Зав'язав йому назад руки,
Ніж широкий точить.
А кацапчук семиліток
Мало не брикає:
Кругом скаче коло тата
Та все промовляє:
«Да полна уж тачать батька!..
Будєт с нєго, будєт!..
Режь же, батька! то-то любо
Как трепаться будєт!»
Степан Руданський
ps
Проблема та же, что со словом "Украина". Кацап её читает, как "окраина", славяне как "країна"
no subject
Date: 2012-12-30 12:07 pm (UTC)no subject
Date: 2012-12-30 12:17 pm (UTC)ÑÑÑÑ. окÑаина - бел.ÑÑкÑаÑна; ÑеÑÑк. и ÑловаÑ.okraj; в болÑÑинÑÑве оÑÑалÑнÑÑ Ñлав. ÑзÑков в коÑне бÑÐ´ÐµÑ "маÑж-".
ÑÑÑÑ. ÑÑÑана - коÑÐµÐ½Ñ "кÑай-" бÑÐ´ÐµÑ Ð»Ð¸ÑÑ Ð² полÑÑком, белоÑÑÑÑком и ÑловаÑком. РоÑÑалÑнÑÑ Ð»Ð¸Ð±Ð¾ "ÑÑÑан-", либо "зем-".
Так о ÐºÐ°ÐºÐ¸Ñ ÑлавÑÐ½Ð°Ñ ÑÑ Ð³Ð¾Ð²Ð¾ÑиÑÑ? РживÑÑÐ¸Ñ Ð² Ñвоей голове?
no subject
Date: 2012-12-30 12:45 pm (UTC)no subject
Date: 2012-12-30 12:48 pm (UTC)no subject
Date: 2012-12-30 12:56 pm (UTC)no subject
Date: 2012-12-30 12:58 pm (UTC)не пеÑедеÑгивай
no subject
Date: 2012-12-30 01:03 pm (UTC)no subject
Date: 2012-12-30 01:07 pm (UTC)каÑап он же великоÑоÑÑ, он же моÑковиÑ
лиÑеÑаÑÑÑное Ñлово
в ÑкÑаÑе Ñ Ð²ÐµÑона Ð²Ñ Ð¼Ð¾Ð»Ñали а ÑÑÑ Ð¿Ð¾Ð²Ð¾Ð´ наÑли ÑÑÐ°Ñ ÑÑÑÑоиÑÑ
no subject
Date: 2012-12-30 01:09 pm (UTC)Так ÑÑо 1:1, Ñ ÐºÐ°Ñап, ÑÑ Ðомпа.
no subject
Date: 2012-12-30 01:11 pm (UTC)no subject
Date: 2012-12-30 01:22 pm (UTC)no subject
Date: 2012-12-30 01:32 pm (UTC)no subject
Date: 2012-12-30 01:52 pm (UTC)no subject
Date: 2012-12-30 01:53 pm (UTC)no subject
Date: 2012-12-30 01:57 pm (UTC)no subject
Date: 2012-12-30 02:01 pm (UTC)no subject
Date: 2012-12-30 02:06 pm (UTC)no subject
Date: 2012-12-30 03:11 pm (UTC)no subject
Date: 2012-12-30 04:55 pm (UTC)((:
no subject
Date: 2012-12-30 04:56 pm (UTC)no subject
Date: 2012-12-30 07:37 pm (UTC)no subject
Date: 2012-12-30 09:51 pm (UTC)ґґґґ
no subject
Date: 2012-12-31 05:21 am (UTC)no subject
Date: 2012-12-31 02:53 pm (UTC)no subject
Date: 2012-12-31 04:01 pm (UTC)