РуZZкий военный корабль, иди нахуй

тюрьма была пуста
--

Углич, а где узники делись? Хмара там пишет, что они открьівали Браму гранатами. Т.е. в тюрьму до Нахтигаля никто не входил и из нее не віходил.

From:

он пишет, что ворота были заперты.
в чем проблема запереть их после ухода?
что касаемо заключенных - их убили.
и закопали.
и еще некоторых нашли в подвалах (не в камерах), не захороненных.
потом в 23:00 того же дня в Берлине было принято решение об использовании этих фактов в целях пропаганды.
Геббельс направил своих ребят, они сделали материалы, к 8 июля ролик был готов (Хеер приводит дневники Геббельса за эти дни).
что они там смонтировали в министерстве пропаганды Геббельса - то мы и смотрим.
если ты думаешь, что д-р Геббельс был кристально честный человек , которые никогда не выдавал свои немецкие преступления за чьи-то еще - ты ошибаешься.

еще раз: я не говорю, что НКВД не убивало заключенных тюрем.
но там же в тюрьмах , сразу после ухода НКВД, начались новые массовые убийства.
и фото, которое вверху - как раз их результат, Хмара этой кучи не видел, тела из земли не выкопаны, в ремнях, подтяжках. белых рубашках, откуда взялись эти люди?
свидетели отвечают на этот вопрос, 1 июля в Бригидках были массовые расстрелы.

Edited Date: 2012-07-27 07:20 am (UTC)

From:

Він пише, що "трупи знаходять вже згодом", з чого абсолютно не слідує, що саме він був присутнім при тому "знаходженні". За стилем викладення саме у цьому місці він, скоріше за все, просто подає інформацію, яка йому стала відомо (тоді ж, або пізніше, це не зрозуміло). Скоріше за все, трупи таки "знайшли" інші особи, а не Хмара, бо "знаходять", як правило, пишуть про інших, а не про себе. Якби він був серед тих, хто "знайшов", він би написав "ми знайшли" або "знаходимо" абощо.

From:

если "згодом", то они вообще трупов не видели.
впрочем, он так и пишет - тюрьму нашли пустой.

From:

Правильно, у тих камерах, куди вони зазирнули, нікого не було. А потім хтось побачив свіжозамуровані віконця пивниць (підвалів), спустилися, розбили двері і опаньки, "остолбєнєлі від несподіванки" - гора трупів. А потім подивились по двору, і ями побачили, деякі "притрушені землею", а деякі закопані.
В чому проблема?

From:

трупы в яме,засыпанные землей, где на фото?

From:

По-перше, не "засьіпанньіє", а "присьіпанньіє" зверху - зрозумій, нарешті, різницю.
По-друге, а чому вони повинні бути на цій світлині?

From:

то есть на фото - не то, что видели Хмара и второй свидетель, на которого тыссылаешься?
это не трупы в могиле и не трупы "в яме, присыпанные землей"?

фото снято во дворе Бригидкх.
почему её никто не видел там 30 июня ?

Edited Date: 2012-07-27 08:27 am (UTC)

From:

Можуть бути ті, можуть бути не ті. Казанівський бачив яму незадовго до ранку, цю світлину вже зроблено удень. Я не знаю, що конкретно відбулося у часовому проміжку між тим, що побачив Казанівський, і моментом, коли зроблено цю конкретну світлину. На цій світлині може бути зафіксовано момент, коли верхній шар землі вже забрали, турпи, відповідно, трохи змінили своє попереднє положення, а тепер ексгумаційні групи будуть розтягувати ці трупи по подвір'ю для ексгумації. Я повторюю, я цього не знаю, можу тільки здогадуватись, те це місце, яке бачив Казанівський, чи не те.

Казанівський бачив лише одну яму, повз яку проходив, вибираючись з "Бриґідок", це абсолютно не значить, що не було інших подібних ям.

From:

т.е. этой кучи Хмара и Казанивский не видели.
уже хорошо.

верхний слой земли только сняли?
ямы общей не вижу, это братская могила или как?

где следы земли на трупах?

мужику в центре фото бандеровская милиция рубашку постирала перед съемкой?
соседу его костюм тоже в химчистку экспресс снесли быстренько, перед съемкой вохеншау?

From:

*т.е. этой кучи Хмара и Казанивский не видели.
уже хорошо.

Не бачили, можливо. І що з того?

*верхний слой земли только сняли?
ямы общей не вижу, это братская могила или как?

Там, узагалі-то ліворуч від края світлини, і в напрямку глядача "зємля нє заканчіваєтся". :) Ліворуч навіть видно, що далі лежать інші тіла.

*где следы земли на трупах?
Уже пояснював, уважнішим треба бути.

*мужику в центре фото бандеровская милиция рубашку постирала перед съемкой?
соседу его костюм тоже в химчистку экспресс снесли быстренько, перед съемкой вохеншау?
Друх, ти тупий або де? :) Сорочка просто світлого кольору (не біла!). Земля - суха (дощів напередодні не було). Костюм теж не "білий", а сірий. Труп трохи повернули, земелька (якою він був притрушений - якщо це був труп з верхнього шару) осипалася. Якщо він лежав десь у середині купи, то на ньому і землі не було б. Шонєясно?

From:

так яма где общая?
в правом верхнем углу, вон, вообще куча тел прямо на поверхности, НИКАКОЙ ямы не видно.

следы земли где? они должны остаться, даже если сухая была.
изваляйся в земле и веничком почисти рубашку и костюмчик - не очистишь как было.
посмтори пленку с эксгумации еще разок - в каком состоянии тела из земли вынимаются.

почему кожа на шее трупа (женщины или мужчины) белая, см. тут:

http://ic.pics.livejournal.com/uglich_jj/22518204/121121/original.jpg

он (она) же с 27 июня лежит, как ОКсана говорит , последние расстрелы в ночь с 26 на 27 были).
ничего сохранилась, на 4-е сутки-то на улице,летом.

можешь, конечно, фатазировать и далее, верхний слой земли сняли, потом предпоследний под верхним, но я уже утомился.

From:

Так, друх, я сьогодні був дуже зайнятий, адже мусив від'їжджати у локальне відрядження, і тому було не до того, аби серйозно подумати над твоїм постом. А тепер от вчитався по поверненню, і "офіґєл"...

1) Скажи мені, друх, УГліч, а що взагалі "батальйон "Роланд" робив у Львові? Бог з ними, з євреями, просто скажи, що робив батальйон "Роланд" у Львові 30 серпня 1941 р.?

2) Друх, а ти не маєш бажання дати нам першу сторінку цієї "автобіографії"? Просто, щоб ми у черговий раз посміялися над тобою і над оцією строчкою: "фрагмент автобиографии г-на Петра Мельника по кличке "Хмара" - члена ОУН, бойца "Роланда" и позднее УПА."? Або, може ти сам нарешті подумаєш, і зрозумієш, де саме ти написав дурню?
Можеш подумаєш і скажеш, нарешті, хто був автором цієї "автобіографії"? Підказка: справа Оберлендера.

3) Друх, там нема ніякої білої шкіри на шиї. І шиї нема (не видно). Видно руку (вона сірого кольору), шию не видно. Крапка.

4) Куди ділася земля, я тобі вже докладно написав: залишилася на піджаку (який прикривав сорочку). Або на верхньому тілі. Крапка.

5) В 154 раз повторюю: тіла могли як витягти з "присипаної" земелькою зверху купи, так і принести з пивниці ("подвала" ващою мовою). Шоніпанятна?

6) Останні розстріли у приміщенні в'язниці були 28 числа.

7) Це добре, що ти "утомілся". Значить, наші зусилля по виховуванню з тебе думаючої людини не були марними. Ще трохи, і ти вже почнеш думати і аналізувати, а не триматися за Хімку з Хєєром, як рятівне коло.

From:

Терен, жара вона погано діє не тільки на мене. У Угліча є хоча б капелюх.

"Роланд" у Львові 30 серпня 1941 р.?
30 червня, ви хотіли сказати)))

Біографія справжня і не має ніякого відношення до справи Оберлендера.
Щоб почитати першу сторінку, треба в браузері змінити трохи нумерацію
http://g.io.ua//img_aa/large/0153/22/01532262.jpg
ось перший лист. Я замість 7 вставила 2.

Edited Date: 2012-07-27 06:43 pm (UTC)

From:

Ага. Біографія справжня. Тільки хай наш друх скаже, хто її написав? :)
Не казати ж йому, де він може знайти відповідь на ці питання прямо. Хай подумає. Про Оберлендера було згадано у порядку розвитку в УГліча асоціативного мислення :)

From:

так я ж вчора теж на це фапнула, а потім почитала...весь текст биографії та зрозуміла, що такі да)))

From:

Щоб так, таки так. Але УГліч ніколи (без підказки) не здогадається :)

From:

відповдно друга сторінка
http://g.io.ua//img_aa/large/0153/22/01532263.jpg

From:

"30 серпня" = "30 червня", звичайно ж.

From:

З тюрми вийшло не більше шість сотень із майже дванадцяти тисяч (не враховуючи тих кілька сотень, яким удалося вийти на волю в ніч з понеділка на вівторок), решта заповнила своїми трупами всі підвали тюремних бльоків і незбагненну глибінь ями на подвір'ї. Вікна до підвалів були щільно замуровані червоною цеглою, і я пригадав собі, як ночами енкаведисти щось робили коло мурів тюрми, стукали, а удари випаленої цегли нагадували звуки укладуваних до скриньок гарматних стрілен. Тепер стало ясним, що в тому часі замуровували вікна до пивниць. Там Москва собі на ганьбу замурувала помордованих безборонних в'язнів.

це теж Казанівський...То коли ж в'язні вийшли? Чи вони вийшли, а Совєти після того зачинили браму? Щось у тебе, Угліче, гіпербола не сходиться. Але ти все ж подумай над тим, щоб зробити на Академії аккаунт. Настав час свої "дослідження" публікувати на належному рівні.

From:

А5?
http://urb-a.livejournal.com/10080.html?thread=120928#t120928

From:

Вночі з 23. на 24. червня органи НКВД покинули тюрму „Бриґідки“, і в’язні розбили майже всі камери та повиходили на подвір’я. На вулицю годі було видістатися, бо всі брами були зачинені, а проїжджаюче військо, почувши великий гамір за мурами тюрми, де зібралися тисячі в’язнів, почало зі всіх сторін нас обстрілювати. Потім військо виломило браму і, діставшися на подвір’я в’язниці, огнем з крісів загнало людей знову до камер. Багато в’язнів згинуло тоді на подвір’ю та на коридорах в’язниці, і тільки декому пощастило втекти через в’язничні мури. Згинув тоді також російський поет. У нашій камері, яка містила за польських часів 12 в’язнів, було 65 в’язнів, а повернулось 50; решта згинула. Коло 10-ої год. повернулися сторожі енкаведисти й почали вивозити автами трупи з коридорів та з подвір’я і змивати кров, що лежала скрізь великими плямами.
Незабаром перевели нас до камери ч. 41 на І. поверсі, куди прибуло двох військових прокурорів, які питали кожного в’язня його прізвище, де працював та за яку провину сидить у тюрмі. Я подав, що не знаю, бо мене ніхто не слухав, та що арештовано мене на вулиці. Прокурор не дав мені докінчити оповідання про те, як мене арештовано, та заявив, що я відповідаю за провину, підведену під статтю 54, точка 1. Товариші недолі почали мені співчувати і жаліти мене, що так без причини причіплено мені такий страшний злочин, за який присуджують тільки кару смерти. Мені стало на душі лячно. Таких „злочинців“, як я, зі статтею 54, точка 1, було в камері тільки трьох.
На моє несподіване щастя військові прокурори раптом від’їхали й забрали, мабуть, з собою протоколи нашого переслухання, бо пізнім вечором кликали нас знову одинцем з усіх майже камер на коротке переслухання до прокурора в цивільнім убранню. Всіх в’язнів ділили тоді — як я завважив — на дві групи: 1) звичайних злочинців і 2) політичних. При цьому переслуханні питали мене знов, за яку провину сиджу. Я розказав прокуророві видуману історію, що в черзі перед хлібною крамницею повстала між покупцями бійка, міліція почала хуліганів арештовувати, а що я випадково стояв при тій групі, що билася, мене теж за хуліганство арештували. Мене завели до камери, де були самі звичайні злочинці. Військові дезертири й політичні в’язні до нас більше не вернулись: усіх їх розстріляли на подвір’ю. Таким чином я врятувався від смерти.
В четвер 26 червня ввесь день випроваджували з різних камер більші групи політичних в’язнів і на подвір’ю їх розстрілювали. Крики, зойки, страшний плач невинних жертв заглушували стріли крісів та револьверів. Такі дантейські сцени відігравалися до пізньої ночі з 26 на 27 червня. А ми сиділи в камері, чи точніше лежали як колоди дерева один при одному, та з острахом вичікували своєї черги. Підо впливом несамовитих сцен, що відігравалися під вікнами нашої камери, одні в’язні плакали, другі молилися гаряче до Бога, а треті, закам’янілі, видавали з себе час від часу важкії стогони безсилої розпуки. Що якийсь час заїздили авта й вивозили тіла розстріляних.
День 27 червня (п’ятниця) минув спокійно. До полудня випроваджували різні групи в’язнів з камер на подвір’я, але ані стрілів, ані гуркоту моторів авт не було чути.
Вночі з 27 на 28 червня НКВД знову покинуло в’язницю, цей раз остаточно. Прийшли люди з міста з сокирами й ломами, помогли нам розбити двері та залізні брами, і ми опинились на волі.
Тільки завдяки ласці Всевишнього я по тяжких, хоч і коротких, моральних і фізичних терпіннях щасливо повернувся до своїх найближчих, до дальшої праці.
http://poshuk.lviv.ua/ukr_biblio_p_2_p_4_p__p_9.html

From:

последний расстрел 26-27.6 ночью, значит.

http://ic.pics.livejournal.com/uglich_jj/22518204/121121/original.jpg

почему на 4-й день как минимум (27,28,29,30), кожа на шее у трупа (женщнины или мужчины) белая?

From:

Угліч, где тьі там видишь шею..

иди нах...надоел уже.

From:

а ты присмотрись.
ну подумаешь, не согласуется фото с твоей свидомой версией, зачем же так горячится?

From:

Друх, а от колишня ув'язнена в "Бриґідках" Наталя Яхненко згадує, що, коли енкаведисти перший раз покинули в'язницю, в'язнями було відкрито камери й потім дрібні злодії пограбували "підвал", де розжилися цигарками та іншими речами. (Яхненко Н. Від бюра до Бригідок 1939-1941, с. 223, 226).
Там же вона трохи раніше згадує і так званих "легких в'язнів", які працювали на кухні і в санчастині, деякі з яких під час першої втечі енкаведистів устигли полишити в'язницю.
На стор. 230 вона згадує про хаос, який існував у паперах енкаведешників, які навіть не знали, у якій камері по якій статті сидять, і просто приходили і викликали.
Надалі вона навіть згадує про наявний у неї зимовий плащ, у якому вона вийшла з в'язниці (с. 233).
А на стор. 237 вона згадує, як у Бриґідках розбивали гранатами підвали (після приходу німців) і знайшли там ще навіть кількох людей, які були живі (людей замурували у цьому підвалі живцем). От і роби висновки, друх.

From:

судячи, що у підсумку з в'язнями зробило НКВД, то у мене виникає підозра, а може це наглядачі в'язням помочи видали, сподіваючись що хтось таки не витримає і сам себе удавить. А НКВДшнікам роботи меньше.

From:

Не вбивайте віру УГліча в розум і "Інструкцію" чекістів-"гуманістів" :)
Він же досі вірить, що вони навіть в сортир ходили за інструкцією :)

From:

Я все ще сидів на вікні, тримаючись руками залізних ґрат, наче виглядав порятунку зі світу. На подвір'я увійшла старша жінка-селянка. Ламаючи руки й обтираючи сльози, вона поглядом водила по вікнах тюрми і в розпуці кликала:
– Володку, сину, де ти є?
В її голосі відчувалися біль і тривога, бо яма із трупами на подвір'ї нічого доброго матері не говорила. О, такі жнива московського окупанти побачила знедолена українська мати.
Я просив горем прибиту жінку, щоб покликала людей із вулиці, які могли б розбити нам двері і звільнити нас на волю. Та мої прохання не доходили до свідомости заплаканої матері.
– Тітко, ваш Володко є тут! – мусів я сказати неправду в такій трагічній хвилині. Тим я хотів приневолити жінку покликати поміч із світу. – Ми не можемо самі розбити дверей, тож мерщій покличте людей.
Жінка довго дивилася в наше вікно і без слова, поволі пішла до брами. Та не дійшла вона ще до другого бльоку, як з того напряму на подвір'ї появилися чоловічі постаті з пістолями в руках. Вони підбігали одинцем, розглядалися по подвір'ї і перший з них давав якісь доручення. Ступали обережно, якби ходили по замінованих полях, і незабаром їхні кроки почулися на коридорі. Кілька сильних ударів по дверях, і замок відскочив.
На порозі появилося двох молодих підпільників. Інші розбивали камери, які були порожні. Між ними був один із кухарів (посполитий в'язень), який розділював зупу в'язням. З іншими він вийшов із Бриґідок уночі з вівтірка на понеділок, коли НКВД опустило тюрму. Він польською мовою пояснював про розклад тюремних забудувань.
– Скоро, в порядку і без гамору виходити на вулицю та бути обережним, бо в місті ще є большевики! – скомандував владно один підпільник.
Я схопив під руку В. Клебана із Бродів, який не міг ступити ногою, у другу руку взяв тюремний мішечок із своїми речами й пішов поволі сходами вниз.
Перед виходом на подвір'я містився карцер, двері якого були відкриті. Кілька в'язнів лежало нерухомих, байдужих до подій, які в тій хвилині опанували всі Бриґідки. Їх душі стояли перед судом Всевишнього.
Ми вийшли на подвір'я якраз напроти каплиці. Замість дверей до підвалу висів коц, який засланяв собою великий злочин на безневинних жертвах московського НКВД. Сопухом віяло від пивниці під каплицею, там не було потреби шукати живих серед стирти розкладених трупів.
При виході поза приміщення кухні й лазні, на другому подвір'ї чорніла велика яма, присипана свіжою землею, з-під якої визирала рука, наче хотіла відганяти рої мух, що сідали чорними плямами на засохлій під муром крові.
http://www.ukrcenter.com/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0/%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%B4%D0%B0%D0%BD-%D0%9A%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9/25841-15/%D0%A8%D0%BB%D1%8F%D1%85%D0%BE%D0%BC-%D0%9B%D0%B5%D2%91%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B8

From:

При виході поза приміщення кухні й лазні, на другому подвір'ї чорніла велика яма, присипана свіжою землею, з-під якої визирала рука, наче хотіла відганяти рої мух, що сідали чорними плямами на засохлій під муром крові.

где на фото чернее велика яма, присыпанная землей?

если рой мух - значит, уже на тот момент были гнилостные изменения по полной программе.
где они на фото?

From:

В 152 раз повторюю, чому вона має бути на цьому конкретному фото?
Якщо ти вже любиш такі питання, я в тебе питаю: де на цьому конкретному фото Львівська ратуша? Немає? Значить все, фото не автентичне.

From:

а еще свидетели, львовские евреи, и даже сами немцы в своих документах (на что обратил внимание также Х.Хеер) говорят, что в первые дни оккупации во дворах тюрем во Львове были массовые убийства - немцы и украинская "милиция" убивали евреев, согнанных на раскопки.

угу..а еще есть свидетельства, что в первые дни не было никаких расстрелов

2. Неправдою є, що 30-го червня і 1-го липня розстрілювано кого-небудь в тюрмі на вул. Лонцкого. Поручник Мартинець виконував там охоронну службу з частиною першої сотні, не допускаючи до змасакрованих большевиками трупів цивільного населення. 1-го липня о год. 10 вранці він був звільнений з служби відділом німецької поліції. За час його перебування в тюрмі при вул. Лонцкого та в будинках колишнього НКВД на Пелчинського не розстрілювано ні одного чоловіка.

Виїмки з доповіді Ю. Лопатинського п. к. "Група північ т. зв. Нахтігаль", виголошеної в Нью Йорку, дня 7 травня 1960 року.

From:

Нахтигаль - нацисты и соучастники убийств, еще бы они говорили по-другому, это ж военное преступление.
так ис Америки попереть могут

From:

ну ...в таком ключе можно утверждать и про объективность свидетельств "уцелевших евреев".
попробовали бы они что-то хорошее про милицию написать, так им же сразу кислотой в лицо, как адвокату Демьянюка в свое время.
По этой причине Стелла Кренцбах и скрывала свою настоящую фамилию. не?

From:

Угліч, уменьши документ, или я больше здесь не комментирую. У меня не только ленту рвет, но и поле для комментов в экран не влазит.

From:

от бачиш, Угліч, твої говноссьілкі навіть налаштування ЖЖ не пропускає.

Всі твої балачкі про трупи та про те з якою швидкістю вони зіпсуються цікавлять варяжек і ядоцентів. Жодний поважний істрик без висновків експерта не стане ствержувати, що на світлині жертви погрому.

ще раз кажу, зменьши фото документа.

From:

скан автобиографии тут:
http://g.io.ua//img_aa/large/0153/22/01532267.jpg

From:

http://urb-a.livejournal.com/10080.html?thread=128608#t128608

From:

г-на Петра Мельника по кличке "Хмара" - члена ОУН, бойца "Роланда" и позднее УПА.
---
Углич, бошка твоя дурная, тебе Химка велел кланяться и спрашивает: "что батальон Роланд делал во Львове 30 июня?".

From:

Угліч, ну що ти вже так перелякався, що пів дня не з'являєшся у спільноті...
Ну бува))
Я вчора теж помилилася. Поплутала Петра та Григория Мельника.

Ми і без того знаємо, що ти крім Химкі ніяких досліджень не читаєшь. Хоча Химка начебто цього Хмару згадував в першій версії Погрому.

Коротше, повертайся, якщо хочеш дізнатися, що це за Хмара...

From:

привет, соскучилась чтоле?
ваши же бандеровские источники говорят, что Хмара служил в Роланде.
Роланд во Львове может, и не был, а вот Хмара-то был, а почему он вошел в город с Нахтигалем -я-то откуда знаю?
но факт, что в тюрьме он был в числе первых и никаких незахороненных трупов , ни в каких дворах не видел.
и второй это ваш свидетель не видел, он во дворе могиле видел, руку (одну шт.) и мух.
ну что я могу сделать?
а вы продолжайте фантазировать про первый аккуратно снятый слой земли, под которым оказались трупы, после чего их помыли, вещи простирнули, ну и добро пожаловать на съемку к доктору Геббельсу_)

From:

соскучилась чтоле?
--
наступні два дні буду в інеті набігами, так навіть не уявляю, як я без тебе впораюсь.

(deleted comment)

From:

свидетель Казанивский видел в тюрьме Бригики следующее: "при виході поза приміщення кухні й лазні, на другому подвір'ї чорніла велика яма, присипана свіжою землею, з-під якої визирала рука, наче хотіла відганяти рої мух..."

Свидетель видел во дворе яму, присыпанную землей, откуда из под земли торчала рука (одна штука).
Т.о. тела были в земле и в стадии разложения (рои мох)).
На фото выше: (1) тела НЕ запачканы землей, в чистой одежде и (2) без видимых признаков разложения.

Вывод: НКВД забальзамировало своих жертв, с приходом немцев они повылазили из великой чорной ямы и разбрелись по двору.

From:

stepom.livejournal.com

На фотографії не показані голі тіла, окрім руки. Розмір фото занадто малий, не видно деталей. Неможливо зробити висновок про розкладення. І чи за 4 дні буде видно розкладення?

Щодо білої рубашки. Є таке поняття динамічний діапазон фотоплівки, фотопаперу. Все, що виходить за його межі, або чорне, або біле. Тим більше , що фотоматеріали 40-xроків.
Подивись на фото Гебельса, у нього половина обличчя такого ж самого кольору, що й фон сторінки - абсолютно біле. Тепер подивився на свою шкіру. У Гебельса була приблизно така . Тому плями, якщо і були, то їх просто фізично не може бути видно. Від сухої землі , тим більше. На фото цементні стіни майже білі, в тіні вони брудносірі. Не кажучи вже про білу сорочку на сонці. До того ж фрагмент фото занадто малий, щоб розгледіти плями.

Карочє, висновок ТС притягнутий за вуха

Edited Date: 2012-07-28 04:25 pm (UTC)

From: