Кровавый диктант "национального единства" на угоду титульной нации

[kozak-pravdorub.livejournal.com]

Знаєте, яка одна важлива особливість нашої вітчизняної пропаганди? Дитяча логіка (а точніше повна відсутність нормального дорослого мислення з коректними причинно-наслідковими зв'язками), яка ділить світ на чорне і біле. Любиш українську мову - обов'язково маєш підтримувати проведення радіодиктанту у День писемності та української мови. Не підтримуєш - не любиш мову, ворог України і зрадник.

Я обожнюю українську мову, але проведення вчора "патріотичного" диктанту вважаю блюзнірським спекулятивним заходом, який задовільняє потреби однієї верстви суспільства, яка вважається правильною, титульною, натомість підкреслюючи повну зневагу до думки тієї категорії людей, які не вважають українську мову сенсом свого існування. Така проблема існує в нашому суспільстві вже давно. Однак в мирні часи на це ще можна не звернути уваги. Як собі зазвичай думали ті українці, хто не вважає українську мов рідною, але взагалі-то є повноправними членами українського суспільства - ну тусуються там собі свідомі патріоти, то й хай радіють люди, головне, щоб нас не змушували.

Справа у тому, що цього року усе трошечки інакше. Чому? Тому що саме на грунті "патріотизму" і мови в нас відбулась страшна трагедія на Донбасі, а точніше громадянська війна. І проводити, наче нічого й не бувало, свято писемності і мови, диктант "національної єдності"... Чи це не знущання над людьми, які загинули через непорозуміння саме щодо цієї теми?!.. Чи це не наплювацьке ставлення до помилок, яких припустилося суспільство у своєму фанатичному бажанні збільшити прихильність до української мови, зробити так, щоб її більше любили і поважали. А замість того отримали не те що любов - відразу, а подекуди вже і ненависть до всього українського, які є цілком закономірними, бо українська армія, мов хрестоносці, понесли на Донбас свою віру.

Не знаю, може я щось десь пропустив, але я не чув вчора жодних згадувань про якісь такі подібні слова, спрямовані до мешканців Донбасу, Криму. Про вибачення я навіть і не мрію, але хоча б слова жалю вже стали б важливим кроком до примирення та простягнення мостів до тієї "національної єдності", на яку нібито спрямоване проведення того диктанту. Замість того - продовження фанатичних розповідей про бідну нещасну українську мову, якій так не дають розвиватися, яку так сильно притісняють. Я розумію, чому вам вигідно так думати. Бо поки з ваших вуст звучать звинувачення у русифікації, ви можете з "чистою" совістю ганебно і найчастіше насильно українізувати усе навкруги. Вважати "свідомих" патріотів титульною "нацією" в українському суспільстві, а тих, хто проти - ватниками, москалями, комуняками, сепарами. Одним словом, поганими людьми, яких варто перевиховувати. І, прикидуючись нещасними жертвами, свідомі патріоти вже не перших рік ведуть себе як справжні садисти по відношенню до інакомислячих.

Подивіться навкруги. Не стає страшно від усвідомлення того, як вважаючи ображеними і нещасними себе, свідомі українці, наробили страшних помилок? Бо, фанатично впевнені у власній скривдженості, не помітили (або помітили, але подумали, що це цілком нормально), як почали травити тих, хто відчуває інакше. Тільки не кажіть, що думали, що Донбас та Крим завжди були україномовними і дуже свідомими. Та споконвіків там було проросійське населення, усім це відомо. Але ж так хотілося, щоб вони теж підтримували "революцію гідності", щоб теж розділяли радість інших. А вони, от халепа, інакше думають. Отут ненависть до них і поперекручувала все і представила декілька різних версій: що тупе бидло, що затуркані пропагандою, і - увага, версія, що заслуговує премії за найбільш відкриту брехню - що насправді Донбас і Крим є україномовними і свідомими і завжди такими були, а то все погані росіяни їх окупували і тероризують. Усе що завгодно, аби не прийняти таку просту річ - вони просто думають і відчувають трохи інакше, це нормально, їх вибір треба поважати і рахуватися з ним. А останнього от зовсім не хотілося...

Але навіщо усе це усвідомлювати? Краще вважати героїнею і борчинею неонацистку Фаріон, яка мріє про розстріли інакомислячих і терор. Ніби, якщо вдягнути на неї рожеве платтячко і сфотографувати на фоні ніжних кольорів, вона стане від того білою і пухнастою.

А оце типовий приклад, як ми виправдовуємо наше насилля до інакомислячих і до тих, хто не вважає українську мову рідною і не хоче її використовувати у своєму повсякденному спілкуванні:

Знаете, какая есть одна важная особенность нашей отечественной пропаганды? Детская логика (а точнее полное отсутствие нормального взрослого мышления с корректными причинно-следственными связями), которая делит мир на черное и белое. Любишь украинский язык - обязательно должен поддерживать проведение радиодиктанта в День письменности и украинского языка. Не поддерживаюшь - не любишь язык, враг Украины и предатель.

Я обожаю украинский язык, но проведение вчера "патриотического" диктанта считаю кощунственным спекулятивным мероприятием, удовлетворяющим потребности одного слоя общества, которое считается правильным, титульным, при этом подчеркивая полное пренебрежение к мнению той категории людей, которые не считают украинский язык смыслом своего существования. Такая проблема существует в нашем обществе уже давно. Однако в мирное время на это еще можно было не обращать внимания. Как себе обычно думали те украинцы, для которых украинский неродной, но которые вообще-то являются полноправными членами украинского общества - ну тусуются там себе свидомые патриоты, и пусть радуются люди, главное, чтобы нас не заставляли.

Дело в том, что в этом году всё немножечко иначе. Почему? Потому что именно на почве "патриотизма" и языка у нас состоялась страшная трагедия на Донбассе, а точнее гражданская война. И проводить, будто ни в чем не бывало, праздник письменности и языка, диктант "национального единства"... Это ли не издевательство над людьми, которые погибли из-за непонимания именно на эту тему? .. Это ли не наплевательское отношение к ошибкам, которые допустило общество в своем фанатичном желании увеличить лояльность к украинскому языку, сделать так, чтобы его больше любили и уважали. А вместо этого получили не то что любовь - отвращение, а кое-где даже уже и ненависть ко всему украинскому. Что вполне закономерно, ведь украинская армия, словно крестоносцы, понесли на Донбасс свою веру.

Не знаю, может я что-то где-то пропустил, но я не слышал вчера никаких упоминаний о каких-то таких подобных словах, направленные к жителям Донбасса, Крыма. О просьбе прощения я даже и не мечтаю, но хотя бы слова сожаления уже стали бы важным шагом к примирению и возведению мостов к тому "национальному единству", на которое якобы направлено проведение этого диктанта. Вместо того - продолжение фанатичных рассказов о беднм несчастном украинском языке, которому так не дают развиваться, который так сильно притесняют. Я понимаю, почему вам выгодно так думать. Потому что пока из ваших уст звучат обвинения в русификации, вы можете с "чистой" совестью нагло и зачастую насильно украинизировать всеё вокруг. Считать "свидомых" патриотов титульной "нацией" в украинском обществе, а тех, кто против, - ватниками, москалями, коммуняками, сепарами. Одним словом, плохими людьми, которых стоит перевоспитывать. И, прикидываясь несчастными жертвами, свидомые патриоты уже не первый год ведут себя как настоящие садисты по отношению к инакомыслящим.

Посмотрите вокруг. Не становится страшно от осознания того, как считая оскорбленными и несчастными себя, свидомые украинцы наделали страшных ошибок? Потому что, фанатично уверенные в собственной обиженности, не заметили (или заметили, но подумали, что это вполне нормально), как начали травить тех, кто чувствует иначе. Только не говорите, что думали, что Донбасс и Крым всегда были украиноязычными и очень националистически ориентированными. Испокон веков там было пророссийское население, всем это известно. Но так же хотелось, чтобы они поддерживали "революцию достоинства", чтобы тоже разделяли радость остальных. А они, вот незадача, иначе думают. Тут ненависть к ним и поперекручивала всё и предоставила несколько различных версий: что тупое быдло, что забитые пропагандой, и - внимание, версия, что заслуживает премии за наиболее откровенную ложь - что на самом деле Донбасс и Крым является украиноязычными и свидомыми и всегда такими были, а то всё плохие русские их оккупировали и терроризируют. Всё, что угодно, лишь бы не принять такую ​​простую вещь - они просто думают и чувствуют немного иначе, это нормально, их выбор надо уважать и считаться с ним. А последнего вот совсем не хотелось...

Но зачем всё это осознавать? Лучше считать героиней и "борчихой" неонацистку Фарион, мечтающую о расстрелах инакомыслящих и терроре. Как будто, если надеть на нее розовое платьице и сфотографировать на фоне нежных оттенков, она станет от того белой и пушистой.

Вот типичный пример, как мы оправдываем наше насилие по отношению к инакомыслящим и к тем, кто не считает украинский язык родным и не хочет его использовать в своем повседневном общении:

Comments

[abbat81.livejournal.com]

Не понимаю, что тебя кацап так плющит?

[nick-yalta77.livejournal.com]

Методичка же, УрБа засрана ольгинскими ботами(

[nick-yalta77.livejournal.com]

"Патриоты" из ольгино так любят мову, что без гуглтранслейта в неё не умеют ЛОЛ

[abbat81.livejournal.com]

Ахаха)))
+1000

[kozak-pravdorub.livejournal.com]

Ахахаха)) Ну, бачиш, як недбало ольгінці працюють у провідному українському патріотичному пабліці

[sfw0.livejournal.com]

забейся уцюрпало, туда откуда ты вылез, и не отсвечивай

[nick-yalta77.livejournal.com]

Бачу, а зачем ты это лишний раз подтверждаешь онлайн-переводчиком?))



шевелись, а то уволят, даун бггг

[kirillovec.livejournal.com]

Но зачем всё это осознавать? Лучше считать героиней и "борчихой" неонацистку Фарион, мечтающую о расстрелах инакомыслящих и терроре. Как будто, если надеть на нее розовое платьице и сфотографировать на фоне нежных оттенков, она станет от того белой и пушистой.
=====================

погодите, но она же коммунистка ? и пропагандистка ...русскаго языка ?

это и вправду достойно розоваго гламура ...