Карпаторуссы на колчаковских фронтах.

[rusmskii.livejournal.com]

Из Дневника генерала А.Будберга. 4 сентября 1919 года. Омск.

Comments

[otakvot.livejournal.com]

Бля "карпаторуссы" . Кацапы клюбой хрени приставку "рус" сделают, чтобы туда свое рыло всунуть.
Как планету обозвать решили, Русомарс, или Марсорусия, а то непонятки возникают.

[rusmskii.livejournal.com]

http://zapadrus.su/bibli/arhbib/817-obshchestvo-karpatorusskikh-pravoslavnykh-studentov-prolom.html

[deratisator.livejournal.com]

Національний склад населення деяких міст і сіл Закарпаття (1930)
Населений пункт (округ) Разом Українці Чехословаки* Угорці Інші
Батьово
(Берегівський) 1837 65 135 1331 191 єврей
Берегово 19007 1954 2034 9190 3759 євреїв
Великий Березний 2989 1290 543 56 876 євреїв
Горяни (Ужгородський) 2776 1140 627 308 367 німців, 186 євреїв
Довге (Іршавський) 4263 2911 652 64 509 євреїв
Мукачево 26102 6476 2664 5561 76 циган, 991 німець, 14 поляків, 12 сербохорватів, 8869 євреїв
Оноківці (Ужгородський) 679 387 229 10 18 євреїв
Паланок (Мукачівський, нині –
мікрорайон Мукачева) 1941 394 318 205 853 німця, 151 єврей
Радванка (Ужгородський, нині –
мікрорайон Ужгорода) 3692 1217 710 937 36 німців, 455 євреїв
Ракошино (Мукачівський) 3167 1332 21 1499 292 єврея
Севлюш
(нині – Виноградово) 11054 4429 516 2630 26 циган, 60 німців, 964 євреїв
Середнє (Ужгородський) 2279 1053 390 169 37 циган, 11 німців, 560 євреїв
Ужгород 26675 6260 8030 4499 27 циган, 508 німців, 53 поляка, 5897 євреїв
Хуст 17833 9301 1490 1383 732 німці, 4537 євреїв
Ясиня (Рахівський) 10614 7365 497 1154 52 німці, 1352 єврея

Джерело: Fidler, Jiří - Sluka, Václav: Encyklopedie branné moci Republiky československé (1920-1938). Praha, Libri 2006.

* Велика кількість чехословаків (у тодішній ЧСР при підрахунку населення не було поділу на чехів та словаків) пояснюється тим, що на той час більшість з них у Закарпатті (за винятком деяких сіл Ужгородського округу, де компактно проживали словаки) – панаєхавшієТМ посадовці державної адміністрації, вчителі, залізничники, військові, жандарми та поліцейські (власне, приведено дані по населеним пунктам, де дислокувалися гарнізони ЧСА)

[deratisator.livejournal.com]

... В Мукачеві, а згодом і в інших містах, почалося стрімке формування Русинської червоної гвардії. На початку квітня було розроблено план, який передбачав створення Мукачівського русинського територіального командування (в штаті дивізії) в складі трьох бригад. Формування поповнювалося добровольцями.
... відомі такі вояки-добровольці ЧРД – українці та угорці: Михайло Сарканич, Петро Кушнір, Іван Туряниця, Михайло Жеребак, Михайло Гарагонич, Іван Гандера, Михайло Туркіш, Олександр Бурич, Павло Семйон, Василь Ковач, Янош Ковач, Іван Фабіян, Василь Гримут, Карой Комарі, Іштван Ціпф... Особливо велику роль у формуванні цього військового підрозділу відіграли Янош Галгоці та Янош Шербан.
... З 14 квітня почалося формування окремих русинських (українських) частин. Мукачівський червоногвардійський полк розгорнули в бригаду, інших закарпатських українців звели до окремого Русинського батальйону.
Одночасно формувалася в Закарпатті Червона міліція, було створено новий судовий апарат – тимчасові революційні трибунали.
16 квітня румунські війська, яким Антанта за гарні очі надала гуманітарну допомогу у вигляді військового спорядження на 100 тис. осіб, з боями розгорнули наступ на Закарпаття з метою оволодіти містами Тячів, Хуст, Севлюш та Мукачево. Їм запекло опиралися загони Червоної (народної) гвардії та підрозділи УЧА.
... в УЧА воювала й енна кількість етнічних українців з числа колишніх вояків російської армії, що під час Першої світової потрапили до австро-угорського полону й перебували в таборах на території Угорщини. Загалом в УЧА формувалися добровольчі інтернаціональні підрозділи з албанців, сербів, хорватів, болгар, італійців, турків, поляків, австрійців... У складі 1-го інтернаціонального полку (згодом переформований у 26-й інтернаціональний полк 80-ї інтернаціональної бригади) було створено з російських військовополонених т.зв. Російський батальйон. Серед його бійців, що загинули в бою або потрапили в чеський полон і були розстріляні, знаходимо і такі прізвища як Прокопенко, Дзюба, Кодубенко тощо. Військовополонені – уродженці України також записувалися в інші частини УЧА: наприклад Семен Міражу, харківчанин Іван Берносов, киянин А. Маршамец служили в 19-му піхотному полку.
Пушкаш А. Цивилизация или варварство: Закарпатье 1918 – 1945 / Институт славяноведения РАН. – М.: Европа, 2006. – 564 с.
Сеньків М. З історії боротьби за соборність українських земель 1917–1945 рр. – Дрогобич: Відродження, 1995.
Штефан А. Українське військо в Закарпатті // Вісті комбатанта. – 1967. – № 1. – С. 39 – 48.