urb_a | Мы не понимаем, что здесь делаем

Военных, которых призвали еще в четвертой волне мобилизации, до сих пор не отпускают домой, хотя они давно уже должны быть дома. Но руководство ссылается на то, что еще не укомплектована армия контрактниками. И бойцам предлагают оставаться по контракту уже в седьмой волне мобилизации.
Но большинство военных не хотят оставаться, потому, как они не понимают зачем, да и, поняв, что правительство все-таки обманывает их с зарплатами. Они не хотят быть осликами, перед которыми размахивают морковкой.
Военные очень жалуются, что повышение зарплаты есть только на бумаге, на самом же деле зарплата осталась маленькой и повысили только премию, а ее очень часто урезают или вовсе лишают. А на днях Полторак разрешил командирам самостоятельно устанавливать премии. И получается, командиры теперь сами решают, кому дать премию, а кого оставить без куска хлеба. И если у солдата плохие отношения с командиром, все понимают, к чему это приведет. Один из примеров, знакомый не смог покрасить забор, так как ему не выдали краску, но сделали виноватым и лишили половины премии.
Вот и получается, что у нас всегда так, на бумагах и обещаниях правительства в стране все замечательно, а на деле люди страдают.

Військових, яких призвали ще в четвертій хвилі мобілізації, до сих пір не відпускають додому, хоча вони давно вже повинні бути вдома. Але керівництво посилається на те, що не укомплектована армія контрактниками. І бійцям пропонують залишатися за контрактом вже в сьомий хвилі мобілізації.
Але більшість військових не хочуть залишатися, тому, що вони не розуміють навіщо, та й, зрозумівши, що уряд все-таки обманює їх з зарплатами. Вони не хочуть бути осликами, перед якими розмахують морквиною.
Військові дуже скаржаться, що підвищення зарплати є тільки на папері, насправді ж зарплата залишилася маленькою і підвищили тільки премію, а її дуже часто урізують або зовсім позбавляють. А днями Полторак дозволив командирам самостійно встановлювати премії. І виходить, командири тепер самі вирішують, кому дати премію, а кого залишити без шматка хліба. І якщо у солдата погані відносини з командиром, все розуміють, до чого це призведе. Один із прикладів, знайомий не зміг пофарбувати паркан, тому що йому не видали фарбу, але зробили винним і позбавили половини премії.
Ось і виходить, що у нас завжди так, на паперах і обіцянках уряду в країні все чудово, а на ділі люди страждають.