Кацапам в.

[o-k-x.livejournal.com]

Оригінал: http://repka.club/blogs/svirid-opanasovich-na-strazhi-mirovogo-poryadku/item/6266-obzor-29-bereznia-2016
Обзор від 29 березня:
Доброго здоров’я, гражданє. Єслі хтось понадіявся, шо мордокнижна общественность здихалися нарешті діда, то не з їхнім щастям. Дєдушка був нєкоторе врем’я відсутній, но по дуже поважним причинам. Об етом зараз не будемо распространяться, не врем’я ще. Но дід повернувся, уверенно зайняв місце на бойовом посту сільського наблюдатєля і фіксірує, шо на календарі уже вівторок. Харашо. Каву-чай заварили? Отлічно. Взлєтаєм.

Вопрос повернення наших полонених з російської неволі остається самим точним датчиком тєкущого состоянія сотруднічества Росії із здравим смислом. Сотруднічество “із нот детектед”, стрелка датчика мертво лежить в положенні “Дебіли, бля”. В цих условіях Хуйло привично врубив дурака та тягне резіну. Однако, вопрос обміну Наді Савченко продолжає будоражити уми кремльовських гопніків, які прямо растєрялися не знаючи скіки їм за Надю просити, шоб не продешевити. Уже їм двох грушніков мало, намекають на якихось засуджених в США наркоторговцев і торговцев оружієм. Со дня на день апетіти Кремля увелічуються, сюжетна лінія “Золотої рибки” уверенно рухається до свого логічного фіналу.

Кстаті говоря, діло Наді Савченко виступає прекрасним індикатором дружби со здравим смислом і ряда представітєлєй хунти і тут стрелка датчика тоже колєблєтся між позначками “Клініка” і “Прикуси, блять, язика”. Прикусювать язики українські політіки зроду не вміли і те шо вони мелють прекрасно ложиться в міф, шо якоби хунта незаінтересована в поверненні Савченко і всячеськи оте її повернення відтягує. Це ізначально міф, бо хунта не в состоянії впливати ні на повернення полонених, ні на їхнє подальше утримання в російських буцегарнях. І вобще, рукі проч від хунти – це сама толерантна власть у світі, яка даже у внутрішні діла України предпочитає не вмішуватися.

Тєм временєм у мірового сообщества все менше желанія з Москвою торгуваться і все сильніше бажання над Хуйлом іздіваться. В Кремлі учора була даже замечена коротка, но бурна істерика скомороха Дімки Піськова, которий видав пророчество, шо незабаром його любимого насяльніка будуть мочити. Мочити Хуйла якоби собралися усі провідні європейські та світові інформагенства, яких хлібом не годуй, дай лише погризти якогось врага. На роль мірового врага Хуйло подходить самим лучшим образом, тому не ісключено, шо скоро світова общественность буде детально проінформована про моральний облік педофіла і казнокрада, которий обманним путьом пробрався на должность московського царя. І скільки він при цьому убив живих людей.

Пока Запад вовтузиться з кремльовським пацієнтом, хунта натхненно бореться за званіє самої бездарної власті за всі роки незалежності України. Вибороти це званіє хунті непросто, зважаючи, шо предидущі власті подняли планку бездарності дуже високо. Січас все вніманіє хунти занято штучно созданими проблемами - заміною прем’єр-міністра і генпрокурора, на прочі вопроси в хунти не остається времені і сил.
Дід однако, отнюдь не вважає, шо “всьо пропало” і діла в нас розвиваються погано. Навпаки. Чимало державних структур демонструє високу ефективність, що правда не свідчить про державні дарованія їх керівників. Українці взагалі прекрасно обходяться без начальства і вміють класно працювати без руководящих вказівок. Ото на днях я взяв у руки програму “Стратегія сталого розвитку України 2020”, яку Порох торжественно провозгласив почти два роки тому. Взяв із бажанням пересвідчитися, шо ніхрена не робиться. І... не пересвідчився. Оказується, шо майже по каждому пункту тої програми худо-бедно йде якась робота і вже є опредєльонні подвижки. Тільки заслуга в цьому не політичного руководства держави чи діпутатів із Верховного Шапіто. Це результат роботи тисяч держслужбовців, тисяч робочих лошадок, сотень дипломатів, які не умнічають в пресі, а тихо роблять потрібну людям роботу. Єслі буде час, дідусь детально проаналізує хід виконання отої програми, а покашо зверну увагу небайдужих громадян на Єдиний державний портал адміністративних послуг poslugy.gov.ua , який запрацював тиждень тому. Шо воно таке? Чесно скажу – не знаю, сам не пользувався тому не в курсі. Но працівники Мінекономіки клятвенно завіряють, шо користувачам того порталу буде щастя. Ну шо ж, побачим. Однако, найбільш показовим буде місце України в рейтингу економічних свобод. За результатами минулого року, нагадаю, Україна уверенно посідає 162 місце.
Кроме того, звертаю увагу середніх і малих бізнесменів на 400 млн євро. Які учора вроді поступили на рахунки Укрексімбанку для розвитку малого і середнього бізнесу. Єстєственно, перше неосознане бажання примруживши око безапеляційно заявити, шо хунта оті гроші розкраде і всьо такоє прочеє. Але перед тим, як так заявляти, нада спробувати – раптом на хунту возводиться напрасліна і вам вдасться залучити для розвитку своєї справи пару мільйонів євро з європейського кредиту. В общем, не сидіть сиднем, шукайте інфу і вперьод за дєньгами.

Армія діда радує. Мова не про Міноборони чи Генштаб, бо туди не вхож та й не стремлюся. Кажу про бойові частини Армії, за розвитком якої уважно спостерігаю з літа 2014-го. Розвитком у цілому дід довольний, хотя підстав для самоуспокоєності бути не може. І без волонтерів Армія поки що обійтися не в состоянії. Але в будь-якому разі наше військо зараз Сила. І Сила грізна.

СБУ тоже задніх не пасе і з нєкоторих пор жостко троллить московську камарілью. А по істеричній реакції тої камарільї ясно, шо грає СБУ на дуже чуствітєльних струнах. Мастєрство тої гри постєпенно возрастає, так шо спецслужби в нас тоже є і спецслужби очінь даже професійні. Даже діло Наді Савченко прказало, шо сіпаратістські дятли находяться в СБУ на постійній прослушці, за ними вніматєльно наблюдають наші професіонали. Бистре і грамотне розкриття вбивства адвоката Грабовського – це їм тоже великий плюс. Недавно СБУ оприлюднила список “зрадників” і тут дід скже таке – це, канєшно, харашо, шо імена зрадників присязі опубліковані. Але у простодушних людей складається враження, що в спецслубах у нас якесь кубло суцільних зрадників. Може тому, що СБУ “забула” повідомити про велику кількість офіцерів кримської “Альфи”, які в 2014-му покинули квартири в Сімферополі, забрали сім’ї і виїхали в материкову Україну. Розмістили родини де попало і поспішили в зону АТО. Оті офіцери – золотий фонд українських спецслужб. Розкривати їхні імена, звісно, не варто. Але знати, що вони є – необхідно.

Таким образом, у діда визріває переконання, шо проблема не в українському народі, на який так любить скаржитися Ющ та інші неудачники, розказуючи, шо українці оказалися недостойні їхньої геніальності. І проблема не в архаїчній державній службі, як про це любить розказувати Боря Ложкін, який сам на держслужбі дня не працював. Проблема в політичному класі. Який залишається у нас дуже слабеньким і не соответствує визовам сучасності. А главна проблема політичного класу помимо низької кваліфікації більшості політиків у тому, шо він складається із двох головних таборів: разрушітєлі і паразіти. А от табір “созідатєлєй” отсутствує напроч. Хотя запрос суспільства на конструктивні сили дуже великий.

Результати виборів у Кривому Розі також показали, шо самою главною проблемою в Україні є не власть і не старорежимні політіки. А острий дефіцит нових свіжих сил. Тож пока хунта бавиться в бої між паразітами і розрушітєлями, пока деструктор Мустафа гордиться епохальною победою над паразітом Шокіним, небайдужі громадяни мають час, шоб сконсолідіруваться і самоорганізуваться. Шоб потом на нових виборах народу не прийшлося вибирати між ворюгами та ідіотами. Вибір має бути між хорошими і прекрасними “созідатєлями”, які запропонують суспільству позитивні сценарії. Бо ті “критики і борці” остогидли людям не менше, ніж “ворюги і паразіти”

Так шо ото ви, громадяни читачі, як доп’єте свою каву, подумайте – чи не пора вам уже заняться політікою. Шоб ота клята політіка не занімалася нами. Бо лічно дід намерен голосувати за партію, в составе якої не буде жодного діпутата прежніх созивов. От проти державних службовці середньої ланки чи працівників органів місцевого самоврядування дідусь нічого проти немає. Це дуже досвідчені люди і в масі своїй грамотні фахівці держуправління. То вони тоже нехай подумають про політичну кар’єру. Так шо долой грьобаний стид – слухайте, шо каже народ і думайте як виконати його очікування. Облєкайте свої ідеї в програми та заяви, шукайте однодумців та готуйтеся до виборів. Шоб теперішні діпутати з Верховного шапіто не шантажірували нас своєю безальтернативностю. В добрий путь, друзі!

Сохраняєм бадьорий бойовий дух, держим кулаки за Надю Савченко та всіх наших полонених, допомагаємо Армії, займаємося спортом і впевнено дивимося у майбутнє.
І слєдім, шоб віздє парядок був! А не те, шо січас ☺
P.S. До речі, "Історія України" від Діда дуже уматова. І для дорослих, і для дітей. Та й сам Дід - Людина з великої літери. Так шо категорично рекомендую.