Я ось не полінився і скачав собі монографію Філіна і потрохи її читаю ("Истоки и судьбы русского литературного языка", Ф.П. Филин, 1981. Це атас, я вам скажу). Традиційно напочатку дається огляд літератури і стану проблеми. Так от з нього випливає, що на початку 20-го століття штучність т. з. літературної російської мови була абсолютно очевидна всім серьозним дослідникам і навіть просто освіченим людям. Нагадаю, що в РІ в гімназіях викладалася церковно-слов'янська мова і тому дурити голову людям ідеями оригінальності російської мови було складно. Історія російської мови тоді уявлялася просто і логічно: рослітмова це церковно-слов'янська занесена попами і яка з часом розвинулася в рослітмову, вбираючи в себе лише деякі елементи народної кацапської мови. Згодом, цей рослітяз витіснив історичні діалекти і сучасні кацапи сприймають це штучне утворення як історичну розмовну мову давньої Русі. Навіть наводиться цікава аналогія рослітяза і англійської мови. Англійська мова це, мовляв, французька мова, що зазнала значного англо-саксонського впливу. Різниця лише та, що давньоруська і ц-с все такі більш споріднені, ніж англо-саксонська і давньофранцузька.
Серьозні заперечення виникли лише при правлінні самого головного лінгвіста усіх часів і народів, який визначив, що мова не є ані базисом, ані надбудовою. В ті роки почалася якась дурнувата борня проти низькопоклінства перед Заходом і відповідно треба було щось робити з загальноприйнятою ідеєю про виникнення рослітяза. Ну ось і почали виникати псевдонаукові концепції про оригінальність її походження всупереч тлєтворного вліянія ц-с мови. Абсолютно органічно виглядають фрази в книзі, які кажуть, що сучасна рослітмова виникла тільки в часи Пушкіна.
Філін в молоді роки був маррістом і зазнав певних нагоняїв, коли прогресивна лінгвістика визнала академіка Марра козлом, але ідея відстоювання давності рослітмови запала йому в серце. Тільки робить він це якось недолуго, неоковирно і, що головне, не переконливо.
Серьозні заперечення виникли лише при правлінні самого головного лінгвіста усіх часів і народів, який визначив, що мова не є ані базисом, ані надбудовою. В ті роки почалася якась дурнувата борня проти низькопоклінства перед Заходом і відповідно треба було щось робити з загальноприйнятою ідеєю про виникнення рослітяза. Ну ось і почали виникати псевдонаукові концепції про оригінальність її походження всупереч тлєтворного вліянія ц-с мови. Абсолютно органічно виглядають фрази в книзі, які кажуть, що сучасна рослітмова виникла тільки в часи Пушкіна.
Філін в молоді роки був маррістом і зазнав певних нагоняїв, коли прогресивна лінгвістика визнала академіка Марра козлом, але ідея відстоювання давності рослітмови запала йому в серце. Тільки робить він це якось недолуго, неоковирно і, що головне, не переконливо.