Сенсація! Відома птиця Філін пише те саме, що і я тут часто пишу, або читайте ворогів ваших.

[dexteriuzs.livejournal.com]

Я ось не полінився і скачав собі монографію Філіна і потрохи її читаю ("Истоки и судьбы русского литературного языка", Ф.П. Филин, 1981. Це атас, я вам скажу). Традиційно напочатку дається огляд літератури і стану проблеми. Так от з нього випливає, що на початку 20-го століття штучність т. з. літературної російської мови була абсолютно очевидна всім серьозним дослідникам і навіть просто освіченим людям. Нагадаю, що в РІ в гімназіях викладалася церковно-слов'янська мова і тому дурити голову людям ідеями оригінальності російської мови було складно. Історія російської мови тоді уявлялася просто і логічно: рослітмова це церковно-слов'янська занесена попами і яка з часом розвинулася в рослітмову, вбираючи в себе лише деякі елементи народної кацапської мови. Згодом, цей рослітяз витіснив історичні діалекти і сучасні кацапи сприймають це штучне утворення як історичну розмовну мову давньої Русі. Навіть наводиться цікава аналогія рослітяза і англійської мови. Англійська мова це, мовляв, французька мова, що зазнала значного англо-саксонського впливу. Різниця лише та, що давньоруська і ц-с все такі більш споріднені, ніж англо-саксонська і давньофранцузька.

Серьозні заперечення виникли лише при правлінні самого головного лінгвіста усіх часів і народів, який визначив, що мова не є ані базисом, ані надбудовою. В ті роки почалася якась дурнувата борня проти низькопоклінства перед Заходом і відповідно треба було щось робити з загальноприйнятою ідеєю про виникнення рослітяза. Ну ось і почали виникати псевдонаукові концепції про оригінальність її походження всупереч тлєтворного вліянія ц-с мови. Абсолютно органічно виглядають фрази в книзі, які кажуть, що сучасна рослітмова виникла тільки в часи Пушкіна.

Філін в молоді роки був маррістом і зазнав певних нагоняїв, коли прогресивна лінгвістика визнала академіка Марра козлом, але ідея відстоювання давності рослітмови запала йому в серце. Тільки робить він це якось недолуго, неоковирно і, що головне, не переконливо.

Comments

[zhur-zhal.livejournal.com]

Картина маслом: Рабинович перепевает своему соседу Карузо.

[zhur-zhal.livejournal.com]

"...сучасні кацапи сприймають це штучне утворення як історичну розмовну мову давньої Русі"

Никогда в жизни не встречал еще ничего тупее дикого голечянского хохла.

[azkij.livejournal.com]

і сучасні кацапи сприймають це штучне утворення як історичну розмовну мову давньої Русі.
какое говно в голове у укрофихлолога

[alitet67.livejournal.com]

Еще хохлы умели чай заваривать в Путинбурге!

Заказал мне барин чаю…

Заказал мне барин чаю
И велел его сварить,
А я отроду не знаю
Как проклятый чай варить.

Вот я взял пол-фунта чая
И весь высыпал в горшок.
Положил я луку, хрену
И морковки корешок.

На таган я все поставил
Раза три прокипятил
И для пущего эффекта
Сверху маслицем полил.

Снял горшок я, сажу вытер
И поставил все на стол.
Положил я ложку, вилку;
Тут и барин подошёл.

Чай готов, извольте кушать
Угодил теперь я Вам!
- Молодец, коль будешь слушать
Пять рублей на водку дам.

Пять рублей ведь денег много
На них можно погулять
И Акулька-недотрога
Меня будет уважать.

Слышу барин расходился,
Меня в горницу позвал
В волоса в мои вцепился
И таскал меня, таскал...

- Ах ты, сукин сын, бродяга,
Что ж ты чаю наварил!
Тут попалась ему палка
Вплоть до кухни проводил.

Полетел я кверх-тормашкой
Вплоть до самых до дверей.
Вот тебе моя Акулька,
Вот тебе и пять рублей.

Вот я думал все, старался,
Чем не смог я угодить?
А потом я догадался -
Ведь забыл я посолить...

))) Потом, этого козачка, написавшего этот стих - выкупили у пана...

[rusmskii.livejournal.com]

Что Вы хотите сказать всё же? Не секрет, что было и есть различие между разговорным и письменным языком. И если разговорный проявляется в ряде наречий и говоров, то письменный язык был уже не столь разнообразен. И когда в 18 веке была поставлена задача создать единый литературный язык, то как-то надо было совместить разговорный и письменный с привычками людей. Разумеется, эту работу можно назвать созданием искусственного языка. Но иначе единый литературный язык не рождается.

Язык — система. И английский язык вобрал в себя много французской лексики, но не сменил одну систему на другую.

[dexteriuzs.livejournal.com]

Я пересказую, те що написав колись академік Філін. Так от штучність сучкацмови там ніхто не ставив під сумнів. Це було очевидно, що літературна і сучасна кацапська мова мала мале відношення до історичних великоруських діалектів, що на сьогодні вже всі повиздихали під натиском язика попси і шансона. Тобто сучкацмова це історично ц-с мова, яка змінилася за 1000 років. За 100 років цю мову нав'язали простолюдинам.

На початку 20-го століття історичні великоруські діалекти ще були живі, тоді офіційно викладалася ц-с мова, а отже брехати про народність сучкацмови було важко. Зараз простіше.

Філін відчував певну незручність від того, що сучкацмова насправді має іноземне походження і хотів наївними маніпуляціями з визначеннями довести, що в сучкацмові лише 3% ц-с-янизмів. В румунській більше 20%!

А взагалі Бігмішич нам запостив якісь давні приклади вживання слова "руський" українською мовою написані. Таке враження склалося, що а-у генштаб за 200 років знав які проблеми виникнуть в 19 столітті! От кацапам би таку празарлівасць! Онє б увесь світ би завоювали!

[rusmskii.livejournal.com]

Якби Ви були праві, то не потрібно було Євангеліє в 19 столітті перекладати спільноруською мовою. Ось текст говорить про співвідношення розмовної і письмової мови середини 18 віків.

Не знаю, кто певцов в стих вкинул сумасбродный,
Но видно, что дурак и вертопрах негодный.
Он красотой зовет, что есть язы́ку вред:
Или ямщичий вздор, или мужицкий бред.
Пусть вникнет он в язык славенский наш степенный,
Престанет злобно арать и глупством быть надменный;
Увидит, что там злой кончится нежно злый
И что чермной мигун — мигатель то ж чермны́й,
Увидит, что там коль не за коли, но только
Кладется — как и долг — в количестве за сколько.
Не голос чтется там, но сладостнейший глас;
Читают око все, хоть говорят все глаз;
Не лоб там, но чело; не щеки, но ланиты;
Не губы и не рот — уста там багряниты;
392
Не нынь там и не вал, но ныне и волна.
Священна книга вся сих нежностей полна.
Но где ему то знать? он только что зевает,
Святых он книг отнюдь, как видно, не читает.
За образец ему в письме пирожный ряд,
На площади берет прегнусный свой наряд,
Не зная, что у нас писать в свет есть иное,
А просто говорить по-дружески — другое;
Славенский наш язык есть правило неложно,
Как книги нам писать, и чище как возможно.
В гражданском и доднесь, однак не в площадном,
Славенском по всему составу в нас одном,
Кто ближе подойдет к сему в словах избранных,
Тот и любее всем писец есть, и не в странных.
У немцев то не так, ни у французов тож;
Им нравен тот язык, кой с общим самым схож.
Но нашей чистоте вся мера есть славенский,
Не щегольков, ниже́ и грубый деревенский.
Ты ж, ядовитый змий, или как любишь — змей,
Когда меня язвить престанешь ты, злодей!
Престань, прошу, престань! к тебе я не касаюсь;
Злонравием твоим, как демонским, гнушаюсь.
Тебе ль, парнасска грязь, маратель, не творец,
Учить людей писать? — ты, истинно, глупец.
Поверь мне, крокодил, поверь, клянусь я богом!
Что знание твое всё в роде есть убогом.
Не штука стих слагать, да и того ты пуст;
Бесплоден ты во всем, хоть и шумишь, как куст;
Что ж ядом ты блюешь и всем в меня стреляешь, —
То только злым себя тем свету объявляешь.
Уймись, пора уже, пора давно, злыдарь!
Смерть помни, и что есть бог, правда, мой сударь!
Хоть тресни ты, в трудах я токмо пребываю,
В трудах — не в пустоте; твое ж зло презираю.
Но тщетно правотой к добру тебя склонить;
Мне рыжу тварь никак в добро не пременить
В небесной красоте (не твоего лишь зыка,
Нелепостей где тьма) российского языка.
Когда, по-твоему, сова и скот уж я,
То сам ты нетопырь и подлинно свинья!
1753 (?)
В.К. Тредиаковский