Мій перший Снікерс. Ностальжі.
Apr. 21st, 2016 04:08 pmOriginally posted by
tipa_bandera at Мій перший Снікерс. Ностальжі.
В радянський час реклами продуктів по суті не було. Єдине, що пригадую - це промовисту інсталяцію "Маргарин - смачний та поживний продукт". Зазвичай на будинках монтували щось на тему миру, праці чи славослів'я комуністичної партії - тому відхід від звичного шаблону привертав увагу. Після розглядання цього гасла я із дитячою наївністю залізав у холодильник, відрізав шматочок маргарину та приречено смоктав, в черговий раз безуспішно намагаюсь відчути смак цього поживного продукту.
Під пронизливі акорди "Wind of Change" радянська імперія мирно і тихо скопитилась, і вже пострадянські аборигени почали своє відкриття незвіданого західного світу. В 1992 році по російському телебаченні (яке тоді ще не відімкнули на території України) почали крутити рекламу Снікерсу. В продажу їх ще не було, тому доводилось споглядати за звабливим дійством на чорно-білому екрані, а розбурхана уява малювала неземний смак заморського продукту.
І ось одного разу, проходячи вздовж малої архітектурної форми яку в українському народі називають "кіоск", а в русифікованих містах "ларьок", я побачив Його. Перше розчарування - в рекламі він виглядав значно більшим. "Ну, може великих ще не завезли", заспокоїв себе я. Вартувала ця штукенція немало, отож лише дочекавшись стипендії я пішов і придбав чудо-продукт. Сама покупка викликала купу емоцій, було якесь відчуття незручності, "несерйозно, надивився реклами і побіг купувати" - тому треба було зробити вигляд "бувалого", мовляв, "постійно ті снікерси жую, просто хочу вгамувати голод".
Прийшов додому. Просто так їсти продукт із телевізора якось не пасувало, втрачалась урочистість моменту. Тому першу з'їв суп. Передбачаючи незвідані вершини органолептичних насолод розірвав пачку... понюхав. Пахло вроді непогано, не по-нашому, хоча нотка какао була приглушена. І ось він - перший укус... намагався, щоб було як у рекламі - снікерс ламається, оголюються обсмажені горіхи, тягнеться субстанція "карамель". Ех, вийшло не так гарно, карамелька не потяглась, орішків в рекламі було більше... але смак! Тьху, та це ж на смак як козінаки!
Під пронизливі акорди "Wind of Change" радянська імперія мирно і тихо скопитилась, і вже пострадянські аборигени почали своє відкриття незвіданого західного світу. В 1992 році по російському телебаченні (яке тоді ще не відімкнули на території України) почали крутити рекламу Снікерсу. В продажу їх ще не було, тому доводилось споглядати за звабливим дійством на чорно-білому екрані, а розбурхана уява малювала неземний смак заморського продукту.
І ось одного разу, проходячи вздовж малої архітектурної форми яку в українському народі називають "кіоск", а в русифікованих містах "ларьок", я побачив Його. Перше розчарування - в рекламі він виглядав значно більшим. "Ну, може великих ще не завезли", заспокоїв себе я. Вартувала ця штукенція немало, отож лише дочекавшись стипендії я пішов і придбав чудо-продукт. Сама покупка викликала купу емоцій, було якесь відчуття незручності, "несерйозно, надивився реклами і побіг купувати" - тому треба було зробити вигляд "бувалого", мовляв, "постійно ті снікерси жую, просто хочу вгамувати голод".
Прийшов додому. Просто так їсти продукт із телевізора якось не пасувало, втрачалась урочистість моменту. Тому першу з'їв суп. Передбачаючи незвідані вершини органолептичних насолод розірвав пачку... понюхав. Пахло вроді непогано, не по-нашому, хоча нотка какао була приглушена. І ось він - перший укус... намагався, щоб було як у рекламі - снікерс ламається, оголюються обсмажені горіхи, тягнеться субстанція "карамель". Ех, вийшло не так гарно, карамелька не потяглась, орішків в рекламі було більше... але смак! Тьху, та це ж на смак як козінаки!
no subject
Date: 2016-04-21 05:48 pm (UTC)О чем вообще спич то? Понравилось или нет?