мий малэнький Кобзар-2

[rebeka-r.livejournal.com]

Вин зэмлеробсьтво залышив,
пишов до АТО войоваты,
щьоб  Хрещатик селюкам виддаты...


- Мий друже, про "укрйиньский крым" -
цэ ты, мабуть, у якись байдужойи хрущовськойи газетци "правда" знайшов?
Дывы - не иснуе ничого, щьо хоча б скильки -нэбудь тут тримало тебе -
ось дывы, для поривнення  - мабуть ще и Испания тэж украйиньською волостью е?

Вин чекае з видповыидью, мрияч-хохол...

Навкруги стоить громка регота:
Ой, кажить мени, добри люды
( бо такой щадривки бильш не буде)
- звидки у хлопця ця крымська турбота?

Видповидь мени, друже,ты бачиш щьо в перекопський межи
Тараса Шевченка папаха лэжить?


Розумию, Крым - це чудове имья, высока пошана
Як - ( щьоб було тоби зрозумило) - як глечик на тыне,
Але ж тоби треба сьогодни, як и завжды, вставаты рано,
Йты до панщины,годуваты скотину?

Видповидь, Галычино, та Харкив видповидь, бога ради , -
З якого биса вы выришилы йисты ваш борщ на ялтинськой набережной,  та пид кипарисами срати?

Дывы, Украйино - вид саме перекопськойи межи
"Кобзар"  Шевченка у найкращьому стани
можлыво, тики серед смиття на розвалах десь лэжить...

Comments

[deratisator.livejournal.com]

Вступ

В Берліні сталася біда -
Стряслась беліберда...

Шпигун, фашист і емведист,
І сталінський поет,
З'єднавши свій докупи хист,
Створили "Комітет", -

Щоби на "родіну" ішов
Мерщій Антон Біда,
Бо плаче там за ним Хрущов...
Така беліберда!

І розіслали "Бюлетень";
Я прочитав - біда!
Не бюлетень - "тєнь на плєтєнь",
Така беліберда!

І найчудніше номер вдавсь
У тій шпаргалці, брат,
Як там за мене роздививсь
Якийсь лауреат, -

Як в "рай" совєтський черги жде
Діпіст Антон Біда,
Як мріє він про еМВеДе...
Така беліберда!

Я рачки ліз, - сміявсь до сліз,
Читавши цей трактат,
Як заробляв черговий приз
Нещасний лауреат.

Але нехай. Таких не хай -
Що зробиш як біда.
Такий повзе, куди не пхай:
"Бурда? Беліберда? -
Яка різниця! Тільки б приз,
А решта - тринь-трава!.."
Я рачки ліз - сміявсь до сліз,
Читавши ті дива.

Але нехай. Таких не хай.
Мовчу і не дишу.
Про себе сам я на цей "хай"
Всю правду напишу.

Лиш не тепер. Я бій зведу
В наступному числі.
А зараз - про белі берду
Оцю ось взагалі.

[tipa-bandera.livejournal.com]

Судя по тупости слога и отсутствию мысли текст писала очередная великоузькая мразь.

[deratisator.livejournal.com]

Ещё хочешь?
Заядлый какой, однако... )))
Ну, ЖРИ!
Спочатку шеф: Авторитет!
Не скажеш, що Біда.
Створив "приватний" комітет...
А це - беліберда!

Пагони, орден, все як є,
Неначе й справді шеф,
Лиш не сказав, а хто ж дає
Червінці на цей блеф,

І хто ж їм дав за це чини,
Медалі й ордени,
Й за скільки срібних продали
У "рай" Біду вони.

Урра, урра! Такий скандал:
На чий же капітал?!
На чий наказ?.. ну, словом, шеф
Збрехнув, як генерал.

Назовні - зовсім не чекіст,
Великий гуманіст.
Лише з нутра - дрібний службист,
Маленький емведист.

В чаду любови до Біди
Зчинив він ґвалт такий...
Якої ж ще беліберди
Ти хочеш, друже мій!

За ним іде другий капрал,
Чи топак генерал,
Чи топак справжній потентат -
Герой-лауреат.

То він про мене писонув -
Гармошку в руки дав,
І по губах "сальцем" мазнув...
Його я вже згадав.

Зробив він, бач, геройський жест:
Свій сталінський пиріг
Уклав у цей "приватній" трест,
Уклав і все, що міг, -

Щоб поуз браму еМВеДе
Вернути в "рай" Біду...
Чи бачив, друже, ще ти де
Таку беліберду?!

А третій стовп при двох оцих -
Крутій - відомий хлист, -
Холуй контррозвідок усіх,
Шпигун і кар'єрист.

Ой, хоче щастя для Біди
Шпигун і ренегат!..
Такої ще беліберди
І світ не бачив, брат.

Але найкращий в тресті там,
В "приватнім" тім ларку,
Фашистський прихвостень і хам,
Що на своїм віку
Не з одного крови напивсь,
Не одного продав, -
Він Василаким об'явивсь
І в тресті Тузом став...

Такий букет: - шпигун, "поет",
Фашист і емведист, -
В цілому - вийшов "Комітет".
Держись, Антон діпіст!

Але Антон на те й БІДА,
Що "там" біди хлиснув
(Хоч був він там Герой Труда),
Бо холуєм не був, -

На те він і бувалий кмет,
На те він і Біда,
Щоб розуміть, що "Комітет"
Ваш -
це беліберда.