УПАнищады Трезуб.

[rebeka-r.livejournal.com]

Бережи мене, мій талісман
Бережи мене в дні гоніння
В дні розкаяння, хвилювання :
Ти в день печалі був мені дан.

Коли підніме океан
Навколо мене вали ревучі
Коли грозою грянуть хмари, -
Бережи мене, мій талісман.

У самоті чужих країн
На лоні нудного спокою
У тривозі полум'яного бою
Бережи мене, мій талісман.

Священний солодкий обман
Душі чарівне світило...
Воно приховалося, змінило...
Бережи мене, мій талісман.

Нехай же повік сердечних ран
Не роз'ятрить спогад.
Прощай, надія; спи, бажання;
Бережи мене, мій талісман.

Comments

[deratisator.livejournal.com]

ХІ
Через негоду і пітьму,
Крізь нетра і пустині...

І снились бідному йому
Ягнята в Україні
І синє небо, степ і гай,
Тепло
і ніжність літа...
Це те, що зветься "рідний Край", -
Волошка й колос жита.

І плакав він в пітьмі ридма,
Що того неба вже нема,
І що тепла не буде вже,
Що небо сіре і чуже.

Що в небі тім над ним щодня
Кружляють зграї вороння.

І вперше от під крик тих зграй
Збагнула ця дитина,
Що означає - "рідний Край",
Що значить - "Україна": -

Той край, що дітям Богом дан,
Що значить він далебі,
Що значить тихий Ромодан,
Як веселка на небі.

Той край, так люблений завжди
(Тепер і змірять годі!),
Що у маленького Біди
Відняв "отець народів".

Та ще збагнуло це дитя,
Що значить рабство, із життя;
Що значить біль, відчай без слів,
Що значить розпач матерів,

І каменіло вже тоді
Маленьке серце у груді.

І затужив малий з тих пір,
Що деспот не судимий!!.
Та й міряти пішов Сибір -
Сибір "неісходимий".

Затявся серцем він з тих пір,
Що деспот не судимий,
Йдучи у сталінський Сибір -
Сибір "неісходимий"!

..............................................

Ось так, хотів чи не хотів,
Пішов Антон шляхом братів.

В країні "волі і труда",
"Комуністичній змістом",
Отак малесенький Біда
Уперше став діпістом.