Роман Скрипін - максимальне обмеження спілкування з агресором.

[svarga2015.livejournal.com]

Нам обіцяли мир і швидке вирішення питань.
Натомість маємо затяжний процес із безліччю дискусій, подвійністю трактувань тощо.
Я не політик, я журналіст.
Але, в першу чергу, громадянин цієї країни.
І мої міркування можуть бути примітивні, але вони продиктовані відчуттям власної безпеки – в першу чергу.
Що має зробити моя з вами Держава, аби рухати вперед, а не долати наслідки агресії?

Тут рецепт простий – максимальне обмеження спілкування з агресором.
Це те, чого не сталося на 100%.
Отже:
·         Визнання окупованих територій окупованими. Із чітким визначенням агресора – Російської Федерації.
·         Припинення режиму АТО, оголошення воєнного стану й визанння на законодавчому рівні війни між Російською Федерацією та Україною.
·         Звернення до міжнародних організацій.
·         Розрив дипломатичних взаємин. Повний. Жодного навіть візового режиму. Візовий режим – потім. Коли буде нагода. Повна зупинка руху людей через кордон.
·         Закриття кордону з РФ, на «лінії розмежування» й «адміністративного» – з Кримом. Повне закриття. Через нього нічого не рухається. Режим STOP.
·         Введення візового режиму з «союзними державами» РФ, зокрема з Білоруссю та Казахстаном. І рештою, що входять в ЄврАзЕС.
·         Побудова своєї посиленої «лінії Манерґейма» (читай «залізобетонної стіни» по «лінії зіткнення» на Донбасі, «адміністративному кордону» з Кримом, із Придінстров’ям).
·         Зупинка будь-якої торгівлі з РФ. Так, і газом в тому числі. Це життєво необхідно.
·         Зупинка будь-яких взаємин і торгівлі з «ДНР» та «ЛНР».
·         Зупинка «Мінського процесу», переведення його у формат «нормандської четвірки» або інший, що відбувається під патронатом наших «ґарантів безпеки» – в першу чергу США, Німеччини, Британії.
·         Заборона всіх російських медіа (так-так, навіть «Дождя» та «Эха Москвы» – будь-яких) на території України й карна відповідальність за розповсюдження цього контенту в нашій державі.
·         Заборона транслювання чи ретрансляції російського мас-медійного продукту, включно з музичним і розважальним. Щонайменше для того, щоб не витрачати ресурси на його перевірку й відповідність українському законодавству.
·        Жорсткий режим на отримання громадянства, введення інституту «негромадян». За надання вибіркового громадянства має відповідати персонально Президент України. Практику роздачі громадянства колишнім громадянам РФ треба припинити.

Можливо, я тут врахував не всі необхідні кроки. Але вони мені, звичайному громадянину України, видаються очевидними. Ми самі тягнемо дохлого кота за хвіст. Ми самі продукуємо й толеруємо сентиментальні відчуття до агресора.
Ми ніяк не можемо попрощатися з минулим, аби будувати майбутнє.
Якщо хтось не зрозумів, у нас два роки війна.
Вже два роки.
І якщо Ви спокійно маєте можливість на дозвілля, відпочинок і розваги, то це заслуга тих, хто гине на реальному фронті, а не в «зоні АТО».
Питання наостанок: у чому когнітивний дисонанс?
У тому, що «Карнавальная ночь» – дуже милий фільм, але це фільм окупанта. Забудьте про нього, як про страшний сон. Як і про «Служебный роман». Я мовчу вже про інші фільми, кліпи, тощо.
Це все отрута різного ступеню дії. Нам потрібна детоксикація.

P.S.
Пройшло вже більше 2-х років після обрання "нового чесного" Президента, але віз і нині там. Навіть стало гірше за рахунок невизначеності та брехні владної верхівки. Отже українцям потрібно покладатися лише на себе.

Comments

[sergio khrystyuk (from livejournal.com)]

Добре сказав. Так і треба було робити ще 2 роки тому.

[wangden.livejournal.com]

Очень остроумно. Кстати, ровно по той же логике можно запретить русской язык. Как язык оккупанта. И весь контент на нём. C уголовной ответственностью за его распространение. Чому нi?

[geg-odessa.livejournal.com]

хорошая идея

[svarga2015.livejournal.com]

гарна ідея!

[qwax.livejournal.com]

Да похуй на мнение оккупантов хохлов.