urb_a | ПЛАЧ-СРАЧ ЗА СТИПЕНДІЇ

Декілька слів з приводу фіктивної дилеми «стипендія∙vs∙війна», яку гомункулус комуніста, Стас Сєргієнко, вирішив зліпити до купи тортиком.
Хто сумнівається, що будь-який наш уряд за найменшої можливості відпилював і від освіти, і від медицини, і від оборони?
А хто сумнівається, що якби розкрадені гроші не текли веселими весняними струмочками з усіх кабінетів і не вливалися в той безкрайній океан Офшор, то нам би вистачало на все-все, включно з якісними дорогами, ще й в кінці року завжди залишалося б на філіжанку кави?
Але ж маленького недекомунізованого в голову комуністика Стаса не це парить; його парить наш збройний опір агресору.
Власне, це парить не так його, як пана Медведчука (ну, і далі там за майбутнім мартирологічним списком мучеників за вєру, царя і атєчєство), але – без різниці. У будь-якому випадку зафіксуємо, що юний недобиток Стасик – ворог.

Протиставляти студентство, яке жевріє на копійки і є надією на наше майбутнє і армію, яка зараз стримує російського агресора, не можна.
Гроші є, просто їх треба пошукати. Можливо, треба зробити державну позику у прокурорів. Я думаю, вони легко перекриють всі потреба студентства

Яка там стипендія? Сімсот?.. Вісімсот?.. Гривень?.. Якщо брати з розрахунку, що два прокурора – то є п’ятсот тисяч доларів, то нам вистачить з головою й половини прокурорів.

На армію – судді можуть скинутися.
В нестримному пориві патріотизму, розкупорюючи трилітрові баняки в огороді. Я вже забув, хто там з них тримає гроші в баняках, а хто – в дрібних діамантах, але – яка різниця… Я думаю, що ми і порожні баняки позабираємо – згодиться на консервацію для фронту.А щодо студентів, то вони різні бувають.

Ось на фото – студенти з університету Шевченка, історичний факультет. Місяць лютий, 2015 року.
Зимові канікули – два місяці.
Півмісяця вони провели на вишколі, де вечорами читали лекції по історії, і місяць – в Пісках.
Потім повернулися до навчання.
Їх було п’ятеро, але у мене є фото тільки трьох.
Були поранені, були контужені, але всі живі і цілі.