1932-33. Квітки до Америки (як рятувалися нерадяньскі українці в той час коли в УССР був голодомор)

[mysliwiec.livejournal.com]

Деякі мудрагелі у цей день викідають у мережу скани з лівих (фінансованих Комінтерном) газет, котрі на іх думку мають унаочнити безвіхідне становище українців не тільки в СРСР.

Але на відміну від підрадянських українців, тим українцям, щоб віднайти собі нормальне життя чі то від польської примусової пацифікаціі, чі то від інших скрут, можна було навідавшись чі до Ковеля, чі до Берестя, чі до Львова, чі в інше з вісьми міст де працювали "бюра і агенціі Королівсько-Голяндського Лльойду", вільно придбати собі квиток, наприклад, до Полуденної Америки.
Майже так само, як зараз у числених туристичних агенціях.
Уряди тамтешніх країн самі агітували їхати до них, бо потребували робочої сили і допомагали з працевлаштуванням наново прибулих імігрантів.
Продав корову, і ти вже у дорозі.
А там, за пару- трійку років заробивши гроші, також вільно переслати іх додому, і таким же чином виписати до себе решту і сім"ї.
А потім, багато хто, планував, заробивши грощші повернутися на Батьківщину.
Але, настав 1939 рік...
З Волині їхали зазвичай з пересадкою в Лондоні (з, наприклад Гданьська, до Лондону один пароплав,- далі інший).
Квитки до Америки ("шиф- карти") продавалися ось в таких "портмоне" з тканини:





В цьому лежали квітки до Буенос-Айресу .
Мій дід  придбав іх у Ковелі, у 1931-му році.

Comments

[1981dn.livejournal.com]

Прежде чем "настал 1939-й год" Королевский Голландский Ллойд прекратил пассажирские перевозки - ещё в 1935 году прекратил:

http://www.theshipslist.com/ships/lines/khlloyd.shtml


П.С. И Почему "Полудневою" - на мове же должно быть "Пiвденною"? Что, мову к 1930-м годам ещё не успели доделать?