urb_a | Какая страна, такой и безвиз

Home » КРИМІНАЛ » You are reading »
На КПП «Ужгород» прикордонники відгамселили автомобілістів лише за бажання повернутися в Україну

Після того, як на Закарпатті почалися масові обурення встановленням огорожі на КПП «Ужгород», яка, фактично перешкоджає поверненню за власним бажанням або «пересічці», тисяч автомобілістів, наш кореспондент звернувя з інформаційними запитами щодо законності встановлення таких конструкцій спочатку до Чопського прикордонного загону, а потім — до Закарпатської митниці ДФС. Відтак, отримавши відповідь щодо незаконності встановлення такого обмеження, відправився з іншими автовласниками на КПП «Ужгород» на чергову «пересічку». Що з того вийшло — далі у матеріалі.

Наказу, погодження й розпорядження нема, а заборона — є

Оскільки предметної розмови з начальником Чопського прикордонного загону у нас не вийшло, ми поставили йому чіткі запитання у відповідному інформаційному запиті. Там, зокрема цікавилися: хто і згідно з яким документом розпорядився встановити тимчасові огорожувальні конструкції на пункті пропуску «Ужгород» упритул до словацького КПП та смуги в’їзду на територію України? По-друге, запитували, чи погоджував Чопський прикордонний загін встановлення тимчасових конструкцій із Закарпатською митницею ДФС, якій належить розпорядження інфраструктурою КПП «Удгород»? А у випадку законності встановлення обмежувачів повернення громадян за власним бажанням у вигляді тимчасових споруд, просили надати інформацію, хто поніс і чи понесе хтось із керівництва Чопського загону відповідальність за порушення правил перетину кордону, які мали тут місце останні 5 років?

83e51d0-15179008-1183739871707938-7317878363999738418-n

У відповідь отримуємо довгого листа, у якому, щоправда, пан Білявець зізнається, що ніякого розпорядження немає, а є лише ніби спільне рішення Чопського прикордонного загону і Закарпатської митниці ДФС про встановлення розмежувальних конструкцій. А тут увага! «З метою забезпечення комфортних умов для осіб, які перетинають кордон…». Оце так покращення умов, особливо для тисяч автомобілістів, які тепер щоп’ять днів стоять по 3-6 годин у чергах на виїзд до Словацької республіки чи Угорщини…

3 4

Аби знайти істину, паралельно надсилаємо інформаційний запит до Закарпатської митниці ДФС, у якому запитуємо: «Чи погоджував Чопський прикордонний загін встановлення тимчасових конструкцій для розмежування виїзду і в’їзду в Україну упритул до словацького КПП на пункті пропуску «Ужгород-Вишнє Нємецьке» із Закарпатською митницею ДФС, якій належить розпорядження інфраструктурою КПП «Ужгород»?

У відповіді, яку ми вчасно отримали від тієї ж митниці, немає жодного слова про погодження встановлення такої огорожі, усного чи письмового, не кажучи вже про якесь розпорядження. Натомість заступник начальника Закарпатської митниці ДФС Андрій Кращенко повідомив, що Чопський прикордонний загін таки звертався з таким проханням, але митниця у відповідь запропонувала провести спільну з МНС, ГУНП, службою автодоріг області та прикордонниками нараду з вивчення цього питання.

2

Встановлення огорожі на КПП Ужгород вилилося у величезні черги та першу смерть «пересічника»

Отож, така відповідь прямо суперечить відповіді Сергія Білявця про спільне рішення Чопського прикордонного загону та Закарпатської митниці ДФС і вказує на самовільне встановлення огорожі без будь-яких офіційних розпоряджень…

Це при тому, що 19 вересня поточногороку, побувши один день на посаді начальника Чопського прикордонного загону, пан Білявець розпорядився змінити технологічну структуру руху на КПП «Ужгород», організувавши там окрему смугу для «пересічки».

photo23-2-674x1024 photo4-688x1024 photo5-614x1024 photo15

Тоді своє рішення мотивував так само покращенням умов перетину, реконструкцією КПП та іншими хорошими речами. Відтак напрошується риторичне запитання: чому один начальник на свій розсуд і під свій настрій може чи не щомісяця змінювати структуру руху у пункті пропуску, не чути прохання громадськості й ігнорувати погодження своїх дій з суміжними органами.

Адже у реальному житті така забаганка керівника чопських прикордонників вилилася у багатогодинні годинні черги на пунктах пропуску Закарпаття та одну смерть 34-річного автомобіліста з іноземною реєстрацією з Ужгородщини, який, не маючи можливості зробити «круг» на КПП «Ужгород» днями, під’їжджаючи до черги на КПП «Тиса», загинув під колесами каміона…

Конституція прикордонникам — не указ…

Аби з’ясувати, як на практиці виглядає усне обмеження «пересічки» від керівника Чопських прикордонників, відправляємося на КПП. До нейтральної території довелося під’їжджати більше трьох годин. За цей час на КПП кілька разів спрацьовувала сирена. Це — «пересічники» поверталися за старою звичкою по так званому малому кругу в Україну і відсували переносну огорожу, яка самовільно встановлена прикордонниками внизу. На час нашого під’їзду до цього місця, остання конструкція виявилася відсунутою, тому ми, дещо заїхавши на територію Словаччини, й собі повертаємо на круг, як тут робилося ще два тижні тому кілька років поспіль. У відповідь знову спрацьовує сирена, а прикордонники миттєво закривають нам в’їзд до України спецзасобом та шипами. Таким чином на смузі в’їзду було заблокували близько 9-ти автомобілів. Коли до нас підійшло кілька офіцерів, показуємо старшому з них Володимиру Лопатнюку офіційну відповідь його начальника про відсутність наказів на встановлення огорожі. Прикрдонник нас не став слухати, а одразу почав констатувати, що ми вже «попали» на один адмінпротокол за порушення режиму руху у пункті пропуску. Відтак почав віддавати нам накази сісти в автомобіль, вийти з автомобіля, розвертатися тощо. Ми ще раз запитуємо, чому нас не впускають додому в Україну. У відповідь чуємо погрози ще одним протоколом про непокору та погрозами фізичного впливу. За цей час до нашої юрби підійшли автомобілісти, які поверталися зі Словаччини і стали заручниками корку, штучно створеного прикордонниками. Люди стали розпитувати, у чому справа, у відповідь, той же старший на пункті пропуску Володимир Лопатнюк став налаштовувати водіїв проти нашої колони, мовляв, розбирайтеся з «цими», це вони тут створили. Хоча питання могло знятися одним його словом пропустити автомобілі в Україну. Після цього між автомобілістами мало не виникла сутичка. Однак, пояснивши людям передісторію ситуації, конфлікт вдалося залагодити.

15202536_923087681155805_5848056941954032943_n 15230839_923087501155823_5199653722843957279_n 15253410_923087494489157_3606966449474290797_n

На місце інциденту прибула поліція. Підійшли і представники Словацької митниці та прикордонної служби. У той час прикордонники не зупинялися морально тиснути на нас. Біля кожного авто було поставлено по двоє солдатів з автоматами, які забороняли виходити з автомобіля, навіть до вітру. Мене з товаришем, який їхав у моєму авто як пасажир, почали провокувати, тицяючи службовою камерою в обличчя, знімаючи нас на мобільні телефони та моргаючи в очі ліхтарем. При цьому продовжували погрожувати застосуванням сили, якщо ми з ними не підемо «відійдемо» у невідомому напрямку або не повернемося у бік Словаччини для складання протоколу. І додали, що не можуть нас пропустити, бо тоді нас треба буде, як усіх оформляти на в’їзд і давати нам талончик. У відповідь пояснюємо, що стаття 33 Конституції України має вищу силу за їхні інструкції і гарантує нам повернення додому у будь-який час дня і ночі, тому просимо пропустити нас додому і не створювати незручності для тих сотень автомобілістів, які не можуть заїхати в Україну.

Скрутили за… в’їзд в Україну

Після цього нас уже ніхто з прикордонників не слухав. А їхній «старший» Володимир Лопатнюк віддав наказ одягати кайданки на мого товариша. Його почали ловити, заламувати йому руки, гамселити і бити ним у моє авто. Я підбіг, аби вирвати колегу-журналіста. Мене відштовхнули, після чого той же пан Лопатнюк почав мене шарпати за одяг, намагаючись силою відвести у темінь. Побачивши, що самому мене заламати не вдається, покликав на допомогу ще трьох своїх колег. Відтак мене скрутили, а «старший» почав ламати мені руки і душити. Побачивши цю картину, представники поліції, які були на місці спочатку попросили відпустити нас а потім силою стали виривати нас із товаришем із рук прикордонників…

Після того, як сторожі кордону у такий спосіб «розважились», пішли радитися про нашу подальшу долю, телефонувати своєму керівнику Сергію Білявцю, який не виявив бажання особисто прибути на місце конфлікту. Подейкують, що повідомляли навіть міністра МВС Арсена Авакова та голову Держприкордонслужби Віктоа Назаренка.

Нас таки впустили в Україну. Однак, потім ще півтори години складали протоколи за непокору та порушення режиму у пункті пропуску. При чому режим руху, на їхню думку, порушили навіть пасажири, які сиділи у наших авто… Та найголовніше, нам відмовились зарахувати в’їзд в Україну, не дали того ж талончика для проходження контролю і скасували з бази наш виїзд…

Сторожі кордону обрали тактику війни зі своїм народом

Наступного дня, ми з товаришем написали заяви про нанесення тілесних ушкоджень, пройшли медико-судову експертизу і взялися оскаржувати постанови прикордонників у суді…

Варто зауважити, що можливість повернення за власним бажанням, яку скасував Сергій Білявець на КПП “Ужгород” була вперше обмежена у 2013 році ще за президентства Віктора Януковича і за головування у ДПС того ж Віктора Назаренка. Але після обурення автомобілістів та публічного осуду незаконних дій тодішнього очільника Чопського пркордонного загону, керівництво ДПС України розпорядилося зняти бетонні стовпчики, які заважали фізичному поверненню автомобілістів. Зараз же, очевидно, що керівництво Чопського прикордонного загону обрало тактику війни з народом, якому присягали служити і захищати…

Людей дурять, переводячи стрілки на … словаків

Після описаних подій голова Закарпатської ОДА Генадій Москаль на прохання тисяч автомобілістів з іноземною реєстрацією з Ужгорода та навколишніх районів мав розмову з головою Держприкордонслужби України Віктором Назаренком. Останній, за словами Москаля, озвученими його прес-секретарем Ярославом Галасом, повідомив, що огорожу на КПП “Ужгород” встановили ніби на прохання словацької сторони і ніби сама Генконсул Словаччини в Ужгороді пані Янка Буріянова просила Держприкордонслужбу вжити таких жорстких заходів до “пересічники”. А реалізовувало її прохання ніби Міністерство фінансів Словаччини, якому підпорядковується митниця. Після цього ми зв’язалися з пані Генконсулом і попросили прокоментувати цю версію. Янка Буріянова у відповідь сказала, що ні вона, ні Міністерство фінансів Словаччини жодним чином не втручалися у процеси, які відбувалися на кордоні, що вона навіть не мала ні з ким з офіційних осіб розмови на цю тему. Відтак озвучила офіційну версію Словаччини: “Словацька Республіка жодним чином на жодному рівні не втручається у внутрішні справи України, пов’язані з проблемою автомобілів з іноземною реєстрацією”. Отож, виходить автовласників з іноземною реєстрацією просто дурять. Або голова ОДА Генадій Москаль, або голова Держприккордонслужби Віктор Назаренко. Проблема ж залишається, породжуючи купу запитань і ворожнечу між українцями, одні з яких у формі прикордонників, а інші — їхні ж земляки без форми, але з проблемою у користуванні своїм майном на колесах…

Оригинал с всеми сканами документов - http://groza-news.com.ua/?p=7149