Обрати мову = обрати долю України
Jan. 14th, 2017 09:11 pmЯ не буду перейматися чи сумувати , якщо одного дня виявиться, що десь зникло зовсім все російське, включно з мовою, і спокійно проживу решту свого життя без того всього.
Мало того, я б бажав би, щоби одного дня в України так і сталося.
Бо якщо в Україні майбутнього залишиться лідерство російської мови, то це автоматично потягне за собою виховання прийдешніх поколінь не на українській, а на російській культурі (бо саме мова є носієм культури).
А ніде у світі, ні в які часи ніколи не було жодного прикладу, щоби на базі російської культури створилося демократичне національне суспільство.
Тому що мейнстрим тої російської культури є імперським. А все що в ній є на перший погляд російського нациіонального, при детальнішому дослідженні виявляється чі у когось вкраденим, чі нещодавно придуманим і скомпонованим з різних неросійських етнічних джерел, різноетнчіічною російською (російськомовною) інтелигенцією.
Тому породжує вона (рос. культура) тільки і виключно антинаціональні і тоталітарні суспільства.
* * *
Ось що пише про Україну опозиційний Путіну Андрій Мальгін у себе в avmalgin.livejournal:
Не хотел писать про Украину. А напишу
А вот допустим: Путин - ррраз! - и вывел войска из Донецка. Издал указ о возвращении Крыма. Помечтаем.
Станет ли Украина демократическим, прогрессивным государством, с развитой экономикой, без коррупции, пьяных ментов и судей с бегающими глазами?
В дни Майдана я верил, что да. И что, как в Берлине, со стороны России будут заглядывать через стену: "Ух ты!"
И мечтать как-то туда перебраться, ходы подземные рыть.
Война - ужасная вещь. Правитель, напавший на соседа, преступник. На войну многое можно списать.
И все-таки...
Сейчас я почти уверен, что если чудо случится - никакой передовой Украины может и не взрасти. А будут два ненавидящих друг друга Совка, разделенные государственной границей: Совок российский и Совок украинский.
Размножатся делением. Ну еще и белорусский, конечно.
К сожалению, за плечами общая большевистская история. Она в генах, испорченных напрочь и невосстановимо.
* * *
Зверніть увагу - перераховує він тлише три країни, об'єднуе котрі одне - російськомовність.
Бо це три країни зі всіх країн бувшого СРСР, де росіянам котрі прожили там все життя, зовсім непотрібно знати мову аборигенів.
У всіх інших бувших республіках СРСР було і є не так. Тамтешні російськомовні хоч трошкі, але мусять знати місцевої мови.
Правда він сам тої причини не бачить (так само як не бачать води риби в акваріумі, бо вони нею дихають), але то вже його справи і його проблеми, які нас не обходять.
Але нас стосується висновок Мальгіна. І якщо Україна майбутнього буде російськомовною, його прогноз справдиться на всі 100%.
А я цього не хочу.
Звідси і висновок:
Обраючи мову чи язьік, ми обираємо долю України.
Мало того, я б бажав би, щоби одного дня в України так і сталося.
Бо якщо в Україні майбутнього залишиться лідерство російської мови, то це автоматично потягне за собою виховання прийдешніх поколінь не на українській, а на російській культурі (бо саме мова є носієм культури).
А ніде у світі, ні в які часи ніколи не було жодного прикладу, щоби на базі російської культури створилося демократичне національне суспільство.
Тому що мейнстрим тої російської культури є імперським. А все що в ній є на перший погляд російського нациіонального, при детальнішому дослідженні виявляється чі у когось вкраденим, чі нещодавно придуманим і скомпонованим з різних неросійських етнічних джерел, різноетнчіічною російською (російськомовною) інтелигенцією.
Тому породжує вона (рос. культура) тільки і виключно антинаціональні і тоталітарні суспільства.
* * *
Ось що пише про Україну опозиційний Путіну Андрій Мальгін у себе в avmalgin.livejournal:
Не хотел писать про Украину. А напишу
А вот допустим: Путин - ррраз! - и вывел войска из Донецка. Издал указ о возвращении Крыма. Помечтаем.
Станет ли Украина демократическим, прогрессивным государством, с развитой экономикой, без коррупции, пьяных ментов и судей с бегающими глазами?
В дни Майдана я верил, что да. И что, как в Берлине, со стороны России будут заглядывать через стену: "Ух ты!"
И мечтать как-то туда перебраться, ходы подземные рыть.
Война - ужасная вещь. Правитель, напавший на соседа, преступник. На войну многое можно списать.
И все-таки...
Сейчас я почти уверен, что если чудо случится - никакой передовой Украины может и не взрасти. А будут два ненавидящих друг друга Совка, разделенные государственной границей: Совок российский и Совок украинский.
Размножатся делением. Ну еще и белорусский, конечно.
К сожалению, за плечами общая большевистская история. Она в генах, испорченных напрочь и невосстановимо.
* * *
Зверніть увагу - перераховує він тлише три країни, об'єднуе котрі одне - російськомовність.
Бо це три країни зі всіх країн бувшого СРСР, де росіянам котрі прожили там все життя, зовсім непотрібно знати мову аборигенів.
У всіх інших бувших республіках СРСР було і є не так. Тамтешні російськомовні хоч трошкі, але мусять знати місцевої мови.
Правда він сам тої причини не бачить (так само як не бачать води риби в акваріумі, бо вони нею дихають), але то вже його справи і його проблеми, які нас не обходять.
Але нас стосується висновок Мальгіна. І якщо Україна майбутнього буде російськомовною, його прогноз справдиться на всі 100%.
А я цього не хочу.
Звідси і висновок:
Обраючи мову чи язьік, ми обираємо долю України.