Античне коріння "шароварщини"

[oksana107.livejournal.com]

Олександр Палій
Історик. Автор книг "Історія України" (2010), "Ключ до історії України" (2005)

Вішати різноманітні "тавра", з монгольської "ярлики", на представників різних національностей – заняття традиційне для країн, де бракує рівності або є надлишок національних суперечностей.

Кого в СРСР тільки не було – від "хохлів" до "чучмеків", і в кожного уявного персонажу – свій набір неприємних рис.

Особливо масово навішувати ярлики представники панівних народів, у яких з цієї причини виробилася завищена самооцінка.

Ось як, наприклад, писав про це автор видатного українського твору XVIII століття "Історія русів":

"Московські… солдати бувши ще тоді в сірячинах та в личаних постолах, неголені і в бородах, себто в усій мужичій образині, були, одначе, про себе незрозуміле високої думки і мали якийсь паскудний звичай давати всім народам презирливі прізвиська, як от: Полячишки, Татаришки і так далі.

За тим дивним звичаєм взивали вони Козаків "чубами" та "хохлами", а іноді й "безмозкими хохлами", а ті сердилися за те, аж пінилися, заводили з ними часті сварки та бійки, а врешті нажили непримиренну ворожнечу і дихали до них повсякчасною огидою".

Якщо "тавра" навішують, це комусь потрібно.

По-перше, щоб примітивізувати реальність. Навіщо знати читати безліч томів історії та літератури, якщо значно легше знати, що хохли люблять сало?

Як писав російський поет Володимир Маяковський, "Знаний груз у русского тощ – тем, кто рядом, почёта мало. Знают вот украинский борщ, знают вот украинское сало" [українською мовою цей вірш Маяковського переклав Леонід Первомайський - ІП].

Крім підвищення самооцінки за рахунок приниження інших, у таких стереотипах є дещо небезпечніше – прагнення позбавити представників інших націй статусу таких же людей, примітивізацією їхньої культури і національного способу життя підважити їхнє право на існування.

Традиційною ціллю стають, як правило, найбільш видимі, очевидні речі, зокрема національний одяг, кухня, зовнішній вигляд, психологія. В українському випадку часто йдеться про "шароварщину".

Останнім часом, за умов вивчення фактів впливу фіно-угорських народів на формування російського етносу, деякі проросійські автори намагаються "у відповідь" довести неслов‘янський характер українців.

При цьому часто згадується турецький вплив на Україну, який, мовляв, і призвів до появи в українців такого колоритного одягу.

От тільки турки вперше з‘являються епізодично на південноукраїнських землях починаючи з 1420-их років, а закріплюються в Криму лише 1475 року, із захопленням Кафи і Феодоро. Задовго до цих часів шаровари вже були звичним одягом в Україні.

А може, шаровари – це татарський чи половецький вплив?

Проблема у тому, що татари прийшли на південь України лише 1239 року. Половці – після 1061 року, під час масштабного руху тюркських народів до Європи. На відміну від Візантії, яка 1071 року зазнала нищівної поразки від тюрок при Манцикерті, що призвело до фактичного заснування Турецької держави, тоді Київ вистояв.

На початку XII століття київське військо завдало серію розгромів половцям, взявши їхні столиці та замкнувши їх у межах сучасної Харківщшини і Донбасу.

У вітчизняних літописах прокльони на адресу половецьких ханів тривають часто по півсторінки. У таких умовах серйозна етнічна взаємодія була практично неможлива.

Засновникам суздальської держави Юрію Долгорукому і Андрію Боголюбському кияни найбільше дорікали за союз із половцями. Половці були здебільшого знищені монголо-татарами, а деякі їхні хани пішли через територію України в Угорщину та Болгарію, не осідаючи на території України, напевно, в силу попередньої історії відносин з нашими предками.

А як же "чорні клобуки" – питають прихильники теорії про тюркське походження "шароварщини"?

Справді, окремі тюркські племена – торки, узи, берендеї, ковуї, об‘єднані нашими літописами під іменем "чорних клобуків" – були або розбиті київськими князями після 1054 року і витіснені на територію сучасної Румунії, або поселені київськими князями як васали Київської держави у Пороссі для захисту від половців.

Водночас, вплив "чорних клобуків" на українців якщо й мав місце, то був незначним і локальним. Річ у тім, що монгольські завойовники 1240 року потрощили міста Поросся так, що головне з них – Торчеськ – навіть не відродилося.

А головне, що "чорні клобуки" були виселені між 1340 і 1390-роками золотоординськими ханами до Середньої Азії. Нині це народ каракалпаки в автономії Каракалпакстан в Узбекистані.

Каракалпаки - депортовані Золотою Ордою мешканці нинішньої Київської області. Ілюстрації надані автором

Ймовірно, ординські хани виселили "чорних клобуків" в момент підсилення Литви, аби ті, бува, згадавши лояльність Київським князям, не посилили Литовської держави і васального до неї Київського князівства.

Факти говорять, що шаровари були в русів задовго до "чорних клобуків" і половців.

Ось свідчення очевидця – арабського мандрівника Ібн-Омара Ібн-Даста, 930-ті роки, про русів Наддніпрянщини: "Шаровари носіть вони (руси) широкі: сто ліктів матерії йде на кожні. Надягаючи такі шаровари, збирають вони їх у збори коло колін, до яких потім прив‘язують".

Арабський мандрівник Ібн-Фалдан, теж очевидець, у Х столітті пише про обряд поховання знатного купця у русів, які приплили на Волгу зі своєї країни через купецькі справи: "Отже, вони наділи на нього (покійного) шаровари, і гетри, і чоботи".

Ще раніше, перський анонім в "Книзі кордонів світу", IX століття, пише: "Зі 100 ліктів бавовняної тканини, більше або менш того, шиють вони штани, які надягають, засукавши їх вище коліна. Вони носять шапки з овечої вовни, з хвостами, що спадають позаду на їхні шиї".

А може, шаровари з‘явилися в населення України під час появи на її території найперших тюрків, орієнтовно після заснування Гунської імперії 4 століття нашої ери, в 6 столітті?

Факти заперечують і це.

Заради справедливості слід визнати, що шаровари, як престижний одяг переважно заможних вершників, справді з‘явилися в українців від степовиків, тільки не від тюркських. Запозичили їх набагато раніше.

Ось, наприклад, повідомлення двохтисячолітньої давності про мешканця нинішньої Миколаївської області:

"Він носив шаровари, взагалі був одягнутий по-скіфськи, а на плечах в нього був короткий легкий чорний плащ, як заведено в борисфенітів; вони воліють одягатися в усі чорне, очевидно, дотримуючись прикладу одного скіфського племені.

І хоча самі мешканці Ольвії говорять по-грецьки не зовсім правильно, оскільки живуть серед варварів, але "Іліаду" майже всі знають напам’ять" (Діон Хрисостом, Борисфенітська промова, кінець І ст. н.е.).

Римський поет Овідій, якого було заслано імператором Августом напочатку нашої ери до містечка Томи близ гирла Дунаю, у своїх в кількох місцях згадує, що місцеві сармати і скіфи носили "широкі штани, просторі штани", "поряд гетів орда, в шаровари одягнуті скіфи".

У листі Овідій відгукується про своїх вимушених сусідів-сарматів: "Якщо навіть їх не боятися, то можна зненавидіти, побачивши груди, прикриті шкурами і довгим волоссям. Та й ті, хто, як вважають, походять з грецького міста, також носять замість вітчизняного костюма перські шаровари".

На додачу до письмових і археологічних матеріалів існує безліч зображень скіфів, одягнутих у просторі шаровари.

Скіф-цар у шароварах і верхи

Близько 530 року до нашої ери різні художники Давньої Греції одночасно починають писати з натури скіфів у шароварах на чорнофігурних, а аткож знаменитих червонофігурних вазах, які тоді тільки но з'явилися.

На останніх відбилися навіть такі деталі національного костюму, як орнаменти на шароварах та шапках. Тож, "шароварщина" була популярною на території України задовго до появи перших тюрків. Та й саме слово "шаровари" – індоіранського, а не тюркського походження.

Річ у тім, що досить часто за вплив тюрків на українців помилково приймають вплив скіфів і сарматів.

Історична правда в тім, що задовго до тюрків, довгі тисячоліття степова зона України була місцем розселення іранських племен, лісова – слов'янських. А в лісостеповій зоні відбувалася найбільш інтенсивна взаємодія праслов'ян та так званих "іранців" – скіфів і сарматів.

Історик Михайло Грушевський виводить українців від антського, слов'яно-сарматського союзу племен, який у IV-VII столітті нашої ери охоплював більшу частину території України.

За його теорією українці утворилися в період після початку поселення сарматів у Центральній Україні, і до Х століття нашої ери, моменту завершення асиміляції русів, яких він вважав нащадками сарматів, серед місцевого слов'янського населення.

Відомий український москвофіл Петро Толочко теж вважає, що "Русь" – дуже давнє слово іраномовного походження, пов'язане з назвами сарматських племен (роси, россомони, роксолани).

Десь на межі VIII-IX століть воно закріпилося на середньому Дніпрі і перейшло на слов'ян. Не випадково літописець писав: "... поляни іже нині зовомая Русь”… Вочевидь, зі словом Русь пов'язані й давні імена річок – Росі, а також її притоків Росави і Роставиці".

Ця гіпотеза добре пояснює, чому у вітчизняних літописах руси чітко відокремлювалися від варягів, коли в літописах Русь подається в переліку племен як окрема етнічна одиниця поряд з варягами, полянами та іншими племенами.

Та й візантійці ніколи не називали варягів русами. Руси чи роси у них – це завжди населення Середньої Наддніпрянщини та Північного Причорномор’я, а не скандинави з будь-яких інших територій – самої Скандинавії, Італії, Франції тощо, яких було чимало в Константинополі.

Вочевидь, якась частина сарматського племені роксолан, що входила до антського союзу племен, сармато-слов’янського за своєю суттю, поселилася на середньому Дніпрі в часи між ІІ століттям до нашої ери і піком Великого переселення народів у IV-V столітті нашої ери.

Цей лісовий і подекуди заболочений регіон став одним із місць, куди відступили уламки сарматів після початку Великого переселення народів. Тут вони змогли закріпитися та згодом, на фінішній прямій своєї асиміляції із слов’янами, дати могутній імпульс творенню великої держави Київської Русі, на додачу "подарувавши" їй шаровари – одяг на той час і теплий, і зручний, і престижний – не кожен-бо в ті часи міг витратити на штани по десятку квадратних метрів тканини.

Цікаво, що тезу про мінімальні тюркські впливи на етногенез українців повністю підтверджують дослідження російської Лабораторії популяційної генетики людини від 2007 року:

Дані Російської академії медичних наук

Скіфо-сарматський вплив на Русь в жодному випадку не підважує унікальну за значенням вагу слов'ян в етногенезі українців. Зрештою, саме слов'яни асимілювали, насамперед у мовному сенсі, представників північноіранських народностей – скіфів і сарматів.

Тож, український народ виник, в першу чергу, внаслідок поширення слов'ян з прабатьківщини на Волині і Північній Галичині.

До речі, цю тезу підтримав Володимир Путін, який заявив, що з Карпат "в первых тысячелетиях после Рождества Христова, и пошло распространение славянства. Кто-то пошел на запад, и этих славян называли "ляхи", кто-то пошел на восток – это были поляне, древляне, и так далее, и так далее".

Дуже велика кількість специфічних рис української культури й мови мають індоіранське скіфо-сарматське походження, починаючи від звіриного стилю образотворчого мистецтва Київської Русі і закінчуючи "ікавізмом" і фрикативним "г" в українській мові.

Навіть тризуб як царський знак вперше був зафіксований у Боспорському царстві в часи панування там сарматської династії.

І хто-зна, чи не підгледіли його варяги під час своїх мандрівок "у греки". Цікаво, а що значить тризуб на лобах сучасних індійських дівчаток?

Тризубці на чолах

Таких питань чимало щодо цілком автентичних українських рис. Взяти той же "хохол" – "оселедець" князя Святослава Завойовника і запорожців, як пише візантійський автор Х століття, "ознака знатності роду".

Це – зовсім не запорожці, а сучасні малі індуси з вищої касти:

Висновок: нема нічого поганого в тому, щоб бути нащадком тюрків. Але лише тоді, коли ви ними є.
http://www.istpravda.com.ua/columns/2013/02/5/111271/

Comments

[danieldefo.livejournal.com]

Везде.

[homogen122.livejournal.com]

[danieldefo.livejournal.com]

Главное, успеть запостить картинку раньше оппонента. И повизгивать от радости очередной перемоги. Я же Вам сказал - это мое предположение. И даже не собирался Вам ничего доказывать. Все доказательства ищите в моих постах по тематике тюркских корней украинцев.

[oksana107.livejournal.com]

)))
причем не в первьій раз

[danieldefo.livejournal.com]

http://urb-a.livejournal.com/1606594.html?thread=36690882#t36690882

Причем именно свидомым ))))

[danieldefo.livejournal.com]

Ну вот Вам, навскидку, резоны для моего предположения:

"..Данило начинает ряд походов на территорию «людей татарских», стремясь террором и опустошениями подавить опасные тенденции… Орда присылает силы под предводительством Бурундая… Это произвело страшное, подавляющее впечатление, Данило убедился в невозможности борьбы с татарами в Украине. Земли восточнее были замкнутыми для него рядом татарских общин расположенных у восточных и южных границ Волыни.»

М.С. Грушевский. Очерк истории украинского народа. Киев «Либiдь»1991г.

Частина Половців втекла у 40-х рр. XIII ст. перед Монголами до Угорщини під проводом тестя Мстислава Мстиславича Удатного, Котяна із племени Тертер-оба; вони деякий час втішалися автономією, але опісля помадярилися. Але більша частина Половців осталася на своїх землях. Ті що не прийняли ісламу влилися в українську мовну спільность.

Половці оставили замітний слід в українській топоніміці. Але досі половецьких назв не тільки що не досліджено, а навіть ще не зібрано. Історичні джерела знають цілу низку сіл і містечок Половці/Половичі/Половецьке, напр. в доріччу Росі (1616 р.), у житомирському повіті (1593 р.), на р. Сулі (перед 1569 р.) і т. д. Також місто (Г)Умань дістало назву від них (куман).

Омельян Прiцак- "Половцi"

Смотрим карту близости по мтДНК от украинцев (приведенную в САБЖе):



Точно, по мтДНК омадьяренные половцы и украинцы практически неразличимы!

"..Города Канев, Черкасы, Чигирин основаны и населены Касогами, и все сельское, хуторское, поселение по обоим берегам Днепра к югу от Киева состояло тогда из Касогов. Касоги-Черкесы слились с местным тюркско-славянским населением и образовали, вместе с ними, так называемое украинское племя. От них теперешние украинцы получили те свои особенности, которые отличают чистый их тип от Великороссиян - темный цвет волос и глаз.."

В. Гатцук, украинский исследователь начала XX в

“Нынешние горские черкесы по наружному виду лица, одеянию и по всем ухваткам, по сей день весьма на жителей, в низовых местах Днепра живущих, и особливо на бывших запорожских казаков похожи, которые и вообще все малороссияне, из стари черкесами называются. Но черты значительного сходства в антропологическом и этнографическом облике украинцев и черкесов не являются следствием только ассимиляции последних в ХIII-ХVIII в.в., но являются также следствием наличия еще более древнего тюркского населения данной территории.»

этнограф Афанасий Шафонский

"…результаты анализа митохондриальной ДНК, согласно которым русские от татар находятся на том же генетическом расстоянии в 30 условных единиц, которые отделяют их от финнов, а вот между украинцами из Львова и татарами генетическое расстояние составляет всего 10 единиц. И в то же самое время украинцы из левобережной Украины генетически так же близки к русским…"
«Весь антропологічний вигляд українців, свідчить про південні зв’язки, і, очевидно, немає підстав шукати йому аналогії серед груп, які входять до кола північних європеоїдів».

Алексеева, антрополог

«Поляк, білорус та росіянин антропологічне стоять дуже близько один до одного; українець, в свою чергу, дуже відрізняється від всіх своїх сусідів і, з антропологічного погляду, займає цілком самостійне місце».
Це твердження, згідно з яким «українці виказують якнайменше антропологічної подібності з поляками, білорусами та росіянами, тоді як, в свою чергу, всі сусідні з українцями народи виявляють між собою велику подібність і близьку спорідненість».

С. Рудницкий.

Обрати внимание, использую цитаты в основном украинских исследователей.

А теперь подумайте, не рано ли Вы кому то сливы засчитываете? Может быть на картинке именно Вы?

[homogen122.livejournal.com]

По близости мтДНК к украинцам -венгры аж на 20 месте.Мимо.



По Y хромосоме аналогично.

Большее сходство западных украинцев с еще более западными популяциями Европы может быть отчасти связано с тем, что западно-украинская выборка происходит с территории, с XIII века по 1939 год бывшей в составе таких держав как Венгрия, Польша, Речь Посполитая, Австрия и Австро-Венгрия. Однако, западные украинцы генетически ближе к словенам и словакам (D=0.027 и 0.034), чем к венграм (D=0.056) и к полякам (D=0.055). Вероятно, наблюдаемая картина имеет и более древние корни и связана с исторически сложившейся (возможно, в силу прежде всего территориальной близости) большей связью населения северного Прикарпатья с более юго-западными территориями(с)Пшеничнов

И по поводу кавказцев-адыгов,черкес итд.

Сравнительный анализ по сокращенному списку европейских ПОПУЛЯЦИЙ

Итак, методический подход, использованный в анализе разнообразия маркеров NRY, напрямую не дал позитивного результата: украинские популяции не оказались ни в одной из устойчивых групп, имеющих географическую приуроченность. Видимо, это связано с большей чувствительностью анализа генетических расстояний по мтДНК к случайным флуктуациям расстояний и генных частот. Для уменьшения этого «информационного шума», проведен дополнительный анализ генетических расстояний по мтДНК для более узкого круга популяций. Из анализа исключены популяции, расположенные географически далеко: баски, англичане, кельтоязычные народы, испанцы. Также из анализа исключены народы, генетически значительно отличающиеся от украинцев: абхазо-адыгские народы (адыги и кабардинцы), чуваши, турки и финны (расстояния до средней украинской популяции, соответственно, D=0.165; D=0.101;D=0.065; D=0.050).
Поскольку задача анализа - выявить наиболее генетически близкие к украинцам популяции, удаление из анализа этих генетически наиболее отличающихся от украинцев популяций не станет препятствием для ее решения.(с)Пшеничнов


Опять мимо.

PS:Обратите внимание-использую цитаты из самого объемного на сегодняшний день исследования украинской популяции,проведенного российскими генетиками.

[danieldefo.livejournal.com]

Из всего материала Вы смогли уцепиться только за мою реплику по мтДНК украинцев относительно венгров. Это уже радует, поскольку с остальными тезисами Вы, очевидно, даже не спорите. Ок, пройдемся по Вашей таблице:

Расстояние татар от днепровских украинцев такое же, как и днепровских украинцев от других украинских популяций, подольских украинцев и кубанских казаков, достаточно красноречиво. Однако выводы этой карты Ваши данные никак не опровергают:

Так что и татарские, и половецкие корни украинцев достаточно отчетливо видны.

По поводу Пшеничного - средние расстояния от украинских популяций - это средняя температура по больнице. Вы же сами об этом в свое время говорили?

Неубедительно, короче говоря. Тюркские корни украинцев остаются.

[homogen122.livejournal.com]

Мне цитаты историков и этнографов малоинтересны.Они оперируют данным летописей,где нет конкретики и всё расплывчато.Все ихние предположения легко опровергаются антропологией и генетикой.

С татарами у днепровских украинцев нет комплексного сходства.По Y-хромосоме и по аутосомам.



По Y-хромосоме.

Днепровские, подольские и восточные украинцы генетически более близки к южным белорусам (D<0.023), юго-западным русским (D<0.038). Восточные и подольские украинцы близки к сорбам, полякам и северным белорусам (D<0.048). Подольские украинцы также близки к западным русским (D=0.040) и словакам (D=0.049).(с)Пшеничнов

И даже по мтДНК они не попадают в один кластер с татарами.

Ещё одно исследование(Балановского)



Черкасские украинцы удалены от татар на достаточное расстояние и смещены в сторону русских субпопуляций (и на таком же расстоянии,что и жители Витебска)

Антропология.



Степной тип(24)характерный татарскому населению далек от центральноукраинского типа(12).

По поводу карт я уже писал-они малоинформативны.90% площади на таких картах зарисовывается на основе прогнозируемых значений.

PS:В вашей голове тюркские корни остаются.

[danieldefo.livejournal.com]

По мтДНК украинцы с татарами как раз попадают, как бы Вы не хотели это заболтать. См. мой комментарий выше. Я Вам про мтДНК - Вы в ответ начинаете долдонить про Y-ДНК и аутосомы. Этакая шулерская попытка увести разговор от темы. А как по Y-ДНК Вас прищучить - так и историков с этнографами в союзники возьмете.

По митохондриальным хромосомам украинцы Черкасс намного ближе к татарам, нежели русские из ЛЮБЫХ популяций.

По антропологии - нижнеднепровский и прутский типы украинцев таки очень близко от гагаузов (половцев) и адыгейцев (черкас).

Так что, пан Гомоген, термин "тюрко-укры" отнюдь не лишен оснований, в отличии от "финно-угров". которыми Вы называете русских. Вы сливы можете себе назначать смело.

[homogen122.livejournal.com]

Кластер,где днепровские украинцы и татары вместе в студию?

Терцы на одинаковом расстоянии от татар с черкасчанами. К казанским татарам терцы намного ближе.Я уже не говорю про мишарей к которым какая-то русская субпопуляция в 2 раза ближе чем черкасская.
К кряшенам русские популяции тоже ближе.Только слепой не может увидеть тренд черкасцев в сторону остальных славянских субпопуляций.

Прутский тип малочисленный.



Это в основном редкие группы украинцев Молдавии.

Нижнеднепровский на таком же расстоянии от южных народов как и центральный тип русских(4).К слову,нижнеднепровцы это и есть те так любимые вами "новороссы".

Кстати,заметили куда стремятся русские антропо.типы под номером 7 и 1?Именно, к степному типу(24),который ярче всего выражен у татар мишарей.By the way.

Т.Алексеева:

Можно также вспомнить,что на юге
рассмотренной зоны расселения русских обнаруживается
особая модификация их антропологического
состава, которая выражается в усилении
черт южных европеоидов и одновременном ослаблении
роста бороды, расширении скул. Нетрудно
видеть, что такая модификация, в целом, соответствует
направлению, в котором отличаются полностью
европеоидные русские от носителей степного
типа, у которых наблюдается небольшая
монголоидная примесь. Поэтому, вероятнее всего,
южный вариант русских сложился при освоении
в 16-17 вв. степной зоны носителями верхнеокского
и нижнеокско-дон-сурского типов и их
контактами с жившим там населением, которое
имело расовый тип, по-видимому, близкий к современному
степному.

Южный русские оказывается продукт слияния славян с тюрками мишарями.Так шо термин русо-тюрки не лишен основания и далее по тексту.

[danieldefo.livejournal.com]

Ну так Васовл же не зря кричал, что южные русские - это украинцы.

[oksana107.livejournal.com]

т.е. в принципе ты согласен с Васовлом?

[danieldefo.livejournal.com]

Не совсем. Он считает, что т.н. "южные русские" - это украинцы, я считаю, что т.н. "украинцы" - это южные русские.

[oksana107.livejournal.com]

т.е. южные русские - это русо-тюрки, как правильно тебе сказал Хомоген.
Классно он тебя вставил. щас чуток в теме поднакачаюсь и последний его комментарий размещу отдельным постом в сообществе.

[danieldefo.livejournal.com]

Только сначала все таки подучи матчасть, что бы не опростоволоситься. Гомоген ничего никому не вставил. Просто ты, как украинка дилетантка, не зная матчасти, рада отдать победу своему, свидомому оппоненту. Это понятно.

[oksana107.livejournal.com]

т.е. южные русские - это русо-тюрки?

конечно подучу...

[danieldefo.livejournal.com]

Южные русские (в т.ч. украинцы) имеют в значительной мере тюркский и черкесский субстраты при, безусловно, славянском суперстрате.

[homogen122.livejournal.com]

Перевод стрелок детектед.

[vasovl.livejournal.com]

Гомоген, не перестаю дивуватись Вашій наполегливості і філантропії. Що Ви возитесь із цим долбойобом даніелем.

Стільки матерьялу цікавого назбирали, краще б написали окремого поста, ніж витрачати сили на мізераблів. :)))

[homogen122.livejournal.com]

Да я не особо на него тут и распыляюсь.Отвечаю только на более-менее вменяемые аргументы.