urb_a | Меморіал на горі Кременець в Ізюмі

На південно-західній околиці міста Ізюм височіє гора Кременець (Крем’янець). Письмові джерела вперше згадують шлях від кургану в петлі Дінця на офіційному кордоні Київської Русі як місце зупинки князя Ігоря під час його східного походу та протистояння між російськими князями і половецькими ханами.

Сучасна історія гори сходить до XIV сторіччя, коли Кременець став одним з форпостів татар на північних околицях Дикого Поля з появою на його вершині укріплення «Гезун-Кермен», що слугувало базою для набігів на прилеглі землі.

Коли царська влада відсунула рубежі татарського впливу на південь до Таврії, харківський полковник Григорій Донець-Захаржевський в 1681 році зайняв втрачені кримчаками позиції, поглибивши виритий ними біля підніжжя Довгої гори (Ізюм-курган) рів, збільшивши висоту кам’яних стін і обгородивши периметр гострими палями.

З тих пір Кременець став одним з ключових слобожанських опорних пунктів, хоча із зміцненням московського панування на цих землях поступово наприкінці XVIII століття його роль обмежилася спостережним пунктом.

Під час другої світової війни через місто та район пройшла лінія фронту, запеклі бої в районі Ізюма йшли по травень 1942 року, а 24 червня 1942 року місто було окуповане німецькими військами.

5 лютого 1943 року місто було звільнено радянськими військами Південно-Західного фронту. Під час війни у місті було зруйновано 1430 будівель, заводи, кінотеатр, бібліотека, 4 школи, педучилище, лікарня, Держбанк, музей.

Пам’ятники загиблим захисникам з’явилися в Ізюмі відразу після деокупації міста. Першим було споруджено монумент на вершині Кременця над братською могилою, в 1950-ому увічнено подвиг генерала П. В. Волоха, що загинув під Ізюмом в 1943-му, а 1988-му на вершині пам’ятної висоти Кременець був відкритий величезний Меморіал Слави.

Над проєктом працювали архітектори Л. Левін, Ю. Градов, В. Лисенко, скульптори Н. Афанасьева, Ю. Сінкевич, конструктор В. Сусько. Вінцем меморіалу виступає пам'ятник з трьох гранітних геометричних стел заввишки 26,5 метрів, звернених в бік міста, між двома з яких у повітрі летять силуети воїнів-захисників та ластівок.

Меморіал Слави для майбутніх поколінь повинен був стати наочним нагадуванням про жорстокий урок історії.
Але для російських манкуртів не став.

Більш ніж тридцять років нацисти, наркомани та бандерівці доглядали меморіал, зберігаючи пам'ять про загиблих в страшенній війні. Для російських окупантів, що на словах пишаються пишаються подвигом дідів у другій світовій війні, насправді немає жодної справи до пам'яті полеглих.

Внаслідок авіабомбардувань рф було зруйновано меморіал «Атака», присвячений загиблим у Другій світовій війні. Про це повідомив представник Ізюмської міської ради Максим Стрельник.

«Вони зруйнували Меморіал пам’яті Другої світової війни на Крем’янці. Одна зі стел пам’ятника впала від їхнього авіабомбардування. Фашисти!», — пише Стрельник.

З використанням матеріалів:
https://zabytki.in.ua/uk/1952/izyumska-gora-kremenets
https://zabytki.in.ua/uk/1946/memorial-slavi-v-izyumi
https://varandej.livejournal.com/381484.html
https://www.facebook.com/max.strel.9/posts/1719129754960910