По слідах істерички (23.03.2018)
Mar. 23rd, 2018 11:20 am
Вчорашня істерика lonelinesssail показує повну відсутність у нього аргументів.
Деградація його доказової бази від:
Опустилося до рівня:
Одного літопису УПА.
А раніше він нам тикав німецькі архіви і навіть два літописи УПА:
Наступного разу від буке кричати і матюкатися, щоб йому вірили на слово :)
Я як спокійна і виважена людина можу тобі іще раз пояснити. Вся та писанина на яку ти посилався має мати конкретні посилання. Істеричні крики, матюки і махання нібито "архівом" і книгами, нічого не доводить. Студент першого історичного курсу знає, якщо в рефераті він не вкаже посилання на джерела чи літературу. Вся його робота полетить у смітник. І те, що він перед викладачем буде махати книгою і істерити нічого не доводить.
Тому іще раз:
Якщо це архів вказуєш: джерело (архів) зі всіма атрибутами: фонд, справа, том, аркуш. Якщо це книга вказуєш конкретно яка (бо їх там три) і сторінка.
І запам'ятай брехун, всі твої ходи записані і ти вже не зіскочиш із гачка :)
Далі по істериці lonelinesssail видно, що йому дуже не подобається ось цей документ, але він його навіть не дочитав:

І істерика lonelinesssail:
Нагадаю навіщо були переговори, думка німців: "IV-H-90/44 Таємно. Державного значення" точки зору, що і УПА, і бандерівські загони ОУН зовсім не зацікавлені прийти до чесної і плідної співпраці з німцями. Вони збираються шляхом переговорів затримати німецькі збройні сили і поліцію від проведення каральних операцій проти націоналістичних українських банд до тих пір поки не проясниться воєнний стан для УПА; не мене небезпека ведення війни на два фронти — проти німецьких військ і проти Червоної армії".
Марчук І. Документи німецьких окупаційних органів про діяльність українського визвольного руху на Волині (1941-1944) // Збірник наукових праць "Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії". Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. — Випуск 13. Рівне, 2008. — С. 133-135.
І знову ж таки фальсифікатор бездоказово звинувачує мене:
Де і коли Я вказував, що 100 повстанців вбили 100500 мільйонів німців. Чекаю на докази брехун.
Заключним актом істерики lonelinesssail стосується того, що я вказав на А. Кентія, як одного із 6-ти авторів праці ОРГАНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ І УКРАЇНСЬКА ПОВСТАНСЬКА АРМІЯ де він писав розділ про боротьбу УПА проти німців. Висновки А. Кентія lonelinesssail брехливо подає, за думку всієї групи істориків. Хоча він легко міг помітити (але провтикав), що в даній праці немає навіть загального висновку в кінці даної книги.
І так, дослідження кожного з істориків є насправді їхніми власними думками. Саме на їхню думку так тоді розвивалися події. Якби дослідження якогось конкретно історика по певній темі були істиною в останній інстанції, тоді б не відбувалося дискусій між істориками, круглих столів, конференцій чи навіть бійок. Історики можуть навіть міняти свої думки на діаметрально протилежні. Не виходили б наукові праці і збірники документів. І взагалі не потрібні були б історики, ніхто б не захищав кандидатских і докторських. Були б просто вчителі історії, які розповідали дітям "істину в останній інстанції".
Але так не є. Не дарма ж я вказав, що після виходу праці ОРГАНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ І УКРАЇНСЬКА ПОВСТАНСЬКА АРМІЯ в 2005 р. Історик А. Кентій видав в 2008 р. книгу Збройний чин українських націоналістів 1920–1956. Історико-архівні нариси. Том 2.
Де цих думок він вже не висловлює.
Думаю те, що я написав до lonelinesssail все одно не дійде бо:

Тому пишу не для нього а для спільноти.




