Приблизно з рік спостерігаючи за наростаючим пірдухом вітчизняних інфоволонтерів, прийшов до розуміння - це якийсь колективний Льюіс Оруелл, щоправда, геть позбавлений абсурдистського тонкого британського гумору. Замість нього - терпкий сморід вже забутих "удаффов" та "тупічков гобліна".



