![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
arnaut-09.livejournal.com posting in ![[community profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/community.png){kind=small}
urb_aВіктор МуженкоСтежити
7 год
Збройні Сили України підтвердили на навчаннях "Combined Resolve" статус однієї з кращих армій.
НШ батальону OPFOR майор Едвард Кларк сказав таке:
"Українці здивували нас з самого початку. І танкісти, і десантники дуже професійні, та ставилися до навчань дуже серйозно від їх початку до кінця.
Вони не хотіли "вмирати", та хоробро билися до кінця. Вони змусили мене бажати стати частиною Збройних Сил України.
Дослівно: "They makes me wanna be a part of Ukrainian army".
Вдячний всім учасникам навчань за відмінну бойову роботу.
Висловлюю особливу повагу нашим командирам: підполковнику Максиму («Майку») Миргородському, капітану Роману Багаєву і старшому лейтенанту Олександру Бові.
======================================
Роман Туровець
10 год
Наші десантники на Combined Resolve X сьогодні пакують речі. Маневри закінчилися. Навіть не очікуючи офіційних підсумків керівництва навчаннями, можна впевнено говорити: наша десантура й танчики впоралися на відмінно.
Свій крайній бій на навчаннях десантники дали противнику в місті. Як і належить справжнім українцям, ці хазяйновиті хлопці готувалися до нього ретельно, з любов’ю: отут у нас будуть розтяжечки, отут ми поставимо танчики, тут натягнемо концентриночку, а там замінуємо… Пайки у нас є, можна триматися довго. Ще б огірочки посіяти, але де їх взяти?
Хороші хлопці з BlueFor спочатку милувалися стараннями наших поганих хлопців з OpFor, а потім почали хвилюватися: агов, козаки, нам на цей етап виділяється півдня, а не тиждень! Тому розтяжки дещо прорідили, а застосування танків вирішили обмежити – нашим залишили один, а «Абрамсам» дали вихідний.
Близько 16-ї почалося. BlueFor атакували батальйонно-тактичною групою у складі п’яти рот при підтримці вертольотів. Я завжди говорив, що американці вміють вчитися і цінують достойного противника. Тому вони діяли не у фіналі, щоб прийти на все готове і заявити про перемогу, а на початку. Проти свіжих сил українців і максимально сильної системи загороджень. Основну частину штурму BlueFor проводили без техніки – знищивши три Bradley на в’їзді до міста, наш танчик переконливо натякнув, що цього робити не треба. За що й поліг від удару артилерії.
У підсумку, взяти місто вдалося лише через декілька годин запеклого бою. До рукопашних боїв не дійшло, але наші відбивалися достойно: маневрували, змінювали позиції і пускали в хід все з БК, що було під руками. Подратували хороших хлопців наші пристойно. Уявіть собі: йде твій підрозділ, всі такі красені, у новенькій формі, а тут раз – привітні й добрі українці закидали вас гранатами і не стало підрозділу. Лєпота!.. BlueFor втратили три з половиною роти із п’яти наявних. Щоб не пропустити вечерю, хороші хлопці застосували артилерію, а сперечатися з «богом війни», як ви знаєте, досить складно. Етап закінчився перемогою BlueFor. Але наші наочно пояснили колегам по цеху, що таке бій у місті, особливо, якщо підійти до цього ретельно і творчо.
Для десантників на цьому навчання закінчилися. Але вони продовжилися для танчиків. В іншому місці полігону чотири наші Т-84 з рештою поганих хлопців OpFor від США провели нічний бій за утримання висоти. До речі, наші танкісти підтримували не жовторотиків якихось, а відому роту Blackfoot з 501-го парашутного полку. А сам етап став наслідком коректив у плані навчань (А хто їх вніс, я не скажу😀).
Хороші хлопці з BlueFor кинули в бій чималі сили і танки теж. Типовий зрадофіл зараз має сказати: «Я знаю результат! Наші танки проти Абрамсів не встоять!» Але, на щастя, наші танкісти думають інакше і знають, що вдало облаштована засада і постріл першим роблять чудеса (Згадайте подвиг Василя Божка – один проти трьох). Так і вийшло. Навчені гірким досвідом війни, наші танчики десь причаїлися, а десь рвонули, вистрілили першими – і ось результат: до десяти Абрамсів пішли на позаплановий перекур. Кількість підбитих Бредлі не рахували, вночі робити це було ніколи.
Отже головний підсумок: У звичний ритм роками напрацьованого сценарію навчань Combined Resolve наші десантники й танкісти внесли таке пожвавлення, що союзникам довелося реально напружуватися. І як наслідок – вчитися. Організатори навчання однозначно не пошкодують про рішення залучити українців. А ми, крім того, що вчилися самі, ще й переконалися – не все в бою вирішують технології. А ще – що зухвалості українцям таки не позичати.
P.S. І як їх таких не любити?
P.P.S. Не перемикайтесь, невдовзі ще ТанкЧелендж)
7 год
Збройні Сили України підтвердили на навчаннях "Combined Resolve" статус однієї з кращих армій.
НШ батальону OPFOR майор Едвард Кларк сказав таке:
"Українці здивували нас з самого початку. І танкісти, і десантники дуже професійні, та ставилися до навчань дуже серйозно від їх початку до кінця.
Вони не хотіли "вмирати", та хоробро билися до кінця. Вони змусили мене бажати стати частиною Збройних Сил України.
Дослівно: "They makes me wanna be a part of Ukrainian army".
Вдячний всім учасникам навчань за відмінну бойову роботу.
Висловлюю особливу повагу нашим командирам: підполковнику Максиму («Майку») Миргородському, капітану Роману Багаєву і старшому лейтенанту Олександру Бові.
======================================
Роман Туровець
10 год
Наші десантники на Combined Resolve X сьогодні пакують речі. Маневри закінчилися. Навіть не очікуючи офіційних підсумків керівництва навчаннями, можна впевнено говорити: наша десантура й танчики впоралися на відмінно.
Свій крайній бій на навчаннях десантники дали противнику в місті. Як і належить справжнім українцям, ці хазяйновиті хлопці готувалися до нього ретельно, з любов’ю: отут у нас будуть розтяжечки, отут ми поставимо танчики, тут натягнемо концентриночку, а там замінуємо… Пайки у нас є, можна триматися довго. Ще б огірочки посіяти, але де їх взяти?
Хороші хлопці з BlueFor спочатку милувалися стараннями наших поганих хлопців з OpFor, а потім почали хвилюватися: агов, козаки, нам на цей етап виділяється півдня, а не тиждень! Тому розтяжки дещо прорідили, а застосування танків вирішили обмежити – нашим залишили один, а «Абрамсам» дали вихідний.
Близько 16-ї почалося. BlueFor атакували батальйонно-тактичною групою у складі п’яти рот при підтримці вертольотів. Я завжди говорив, що американці вміють вчитися і цінують достойного противника. Тому вони діяли не у фіналі, щоб прийти на все готове і заявити про перемогу, а на початку. Проти свіжих сил українців і максимально сильної системи загороджень. Основну частину штурму BlueFor проводили без техніки – знищивши три Bradley на в’їзді до міста, наш танчик переконливо натякнув, що цього робити не треба. За що й поліг від удару артилерії.
У підсумку, взяти місто вдалося лише через декілька годин запеклого бою. До рукопашних боїв не дійшло, але наші відбивалися достойно: маневрували, змінювали позиції і пускали в хід все з БК, що було під руками. Подратували хороших хлопців наші пристойно. Уявіть собі: йде твій підрозділ, всі такі красені, у новенькій формі, а тут раз – привітні й добрі українці закидали вас гранатами і не стало підрозділу. Лєпота!.. BlueFor втратили три з половиною роти із п’яти наявних. Щоб не пропустити вечерю, хороші хлопці застосували артилерію, а сперечатися з «богом війни», як ви знаєте, досить складно. Етап закінчився перемогою BlueFor. Але наші наочно пояснили колегам по цеху, що таке бій у місті, особливо, якщо підійти до цього ретельно і творчо.
Для десантників на цьому навчання закінчилися. Але вони продовжилися для танчиків. В іншому місці полігону чотири наші Т-84 з рештою поганих хлопців OpFor від США провели нічний бій за утримання висоти. До речі, наші танкісти підтримували не жовторотиків якихось, а відому роту Blackfoot з 501-го парашутного полку. А сам етап став наслідком коректив у плані навчань (А хто їх вніс, я не скажу😀).
Хороші хлопці з BlueFor кинули в бій чималі сили і танки теж. Типовий зрадофіл зараз має сказати: «Я знаю результат! Наші танки проти Абрамсів не встоять!» Але, на щастя, наші танкісти думають інакше і знають, що вдало облаштована засада і постріл першим роблять чудеса (Згадайте подвиг Василя Божка – один проти трьох). Так і вийшло. Навчені гірким досвідом війни, наші танчики десь причаїлися, а десь рвонули, вистрілили першими – і ось результат: до десяти Абрамсів пішли на позаплановий перекур. Кількість підбитих Бредлі не рахували, вночі робити це було ніколи.
Отже головний підсумок: У звичний ритм роками напрацьованого сценарію навчань Combined Resolve наші десантники й танкісти внесли таке пожвавлення, що союзникам довелося реально напружуватися. І як наслідок – вчитися. Організатори навчання однозначно не пошкодують про рішення залучити українців. А ми, крім того, що вчилися самі, ще й переконалися – не все в бою вирішують технології. А ще – що зухвалості українцям таки не позичати.
P.S. І як їх таких не любити?
P.P.S. Не перемикайтесь, невдовзі ще ТанкЧелендж)
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}