Оригинал взят у
nilsky_nikolay в Советский строй глазами американского коммуниста
(Кстати, интересующимся рекомендую при случае прочитать книжку, из которой взята таблица - Шпотов Б.М. Американский бизнес и Советский Союз в 1920--1930-е годы: Лабиринты экономического сотрудничества, - ибо интересная.)
(Кстати, интересующимся рекомендую при случае прочитать книжку, из которой взята таблица - Шпотов Б.М. Американский бизнес и Советский Союз в 1920--1930-е годы: Лабиринты экономического сотрудничества, - ибо интересная.)
no subject
Date: 2013-02-22 02:01 pm (UTC)no subject
Date: 2013-02-22 03:12 pm (UTC)На папері то небачений, нечуваний зріст "процента жиров у маслі", капітальні вкладення у промисловість, а от у реальному житті щоб людина сумлінно працювала їй треба платити. Але усі ті "госпрозрахунки", "як працював - так і отримав", то не просто надрукувати держзнаків по 1-3-5-10-25-50-100, людина тими папірцями ані себе, ані родину не прогодує, то споживчі товари (категорія "Б"), які повинні стояти за тими держзнаками.
При Сталині тримали життевий рівень десь на рівні півголодного їснування, гроші вимивали позичками, "комерційними" цінами, платнею за виховання і так далі. В крамницях "усе було", бо не було грошей в суспільстві.
Але весь час на голому ентузьязізьмі не можна, і от коли почали підвищувати платню, почали призначати пенсії, то виявилося, що гроші не можна витратити, розпочався дефіціт. Але до останнього дня СРСР споживчі товари не були пріоритетом на виробництві. Так отримали економіку, яка була "річ у собі".
Відсутність розвиненої індустрії споживчих товарів виключала можливість будь-яких методів економічного стимулювання сумлінної праці. А промисловість категорії "А" служила сама собі, замість обслуговування насаперед вимог промисловості "Б", щоб кожен отриманний карбованець мав товарне наповнення.
Отаке авто, де кермо само по собі, двигун сам по собі, колеса самі по собі, а зв'язку між ними не було, то й і пішло усе димом.