Мій давній приятель останні років двадцять п'ять мешкає в Калузі. Каже, що за його спостереженнями, Україна й Московія все далі розходяться і в побутовій психології і в адміністративній. Дух народу бере своє. Розчиняються в часі радянські патерни й ми ( українці та москалі ) все більше стаємо подібні на описання зроблені європейськими мандрівниками в сімнадцятому й вісімнадцятому століттях.
Він згадав стару приказку: Росія - барак, Україна - бардак.
Бардак - не тільки більш досконала форма організації, але й більш приємна.
Багато хто бажає втекти з бараку в бардак, а навпаки - небагато.
В бардаку з найпотворнішими повіями перебувати все ж таки краще ніж в тюремному бараці з найкращими наглядачами, втім, москалі ніжніше люблять своїх вертухаїв, аніж ми своїх шльондр і наводять на підтвердження величі своєї тюрми багато статистичних цифр та історичних аргументів: от вам би таких повій, як наші вертухаї.
(С)Корч
Він згадав стару приказку: Росія - барак, Україна - бардак.
Бардак - не тільки більш досконала форма організації, але й більш приємна.
Багато хто бажає втекти з бараку в бардак, а навпаки - небагато.
В бардаку з найпотворнішими повіями перебувати все ж таки краще ніж в тюремному бараці з найкращими наглядачами, втім, москалі ніжніше люблять своїх вертухаїв, аніж ми своїх шльондр і наводять на підтвердження величі своєї тюрми багато статистичних цифр та історичних аргументів: от вам би таких повій, як наші вертухаї.
(С)Корч